ЯЖЕЖМАТЬ…

2024. February,05

Що ти знаєш про проблеми?..
Тобі здається – бляяяя, назначили корабельну сосну послицею в країну EU. Ото вона тепер заживе…
Сосне вона насправді лиха і наживе собі менінгіту, а не заживе. В посольстві працювати, то не юльою вмєндєль по офісі в халаті шастати. То відповідальна і важка фігня, щоб ти собі знав..
Ну, наприклад – біженці. А то на дев'яносто відсотків сім'ї чиновників корупціонерів. Всі на понтах і всі – аби шо, то відразу в посольство – парішать.
І оте аби шо в них постійно – як не вони щось вкрадуть, то в них щось вкрадуть; як не вони нап'ються і піднімуть кіпіш, то хтось поруч нап'ється, але кіпіш все рівно буде з ними. Вони так і існують – с кіпішем па жізні… А розрулювати то всьо паітогу послиці…
Але розклади з поліцією, моргом, охороною супермаркетів та венеричними диспансерами то ще не все. Є ще основна робота – бабло прилаштувати. Так є люди і в них є потреба прилаштувати бабло. І якби воно раптом десь пропало, то вони ж спитають. Уявляєш рівень менінгіту?
Та ні, провезти то якраз не проблема – дипломатичну пошту ніхто не відмінив. Так – пропустять навіть, якщо знають, що там нажите корупцією бабло.
Назад? Ні звичайно. В цього бабла дороги назад нема, в нього – one way ticket.
Тобто – привезти не проблема. Проблема – що з ним на місці робити. Власники наполягають його легалізувати. Наполягати то справа не хитра, от легалізувати… І нахуй не пошлеш, бо саме вони тебе сюди прислали. Перевести в біткоїн, то все рівно шо викинути… Таку трансакцію вони могли і вдома зробити. Тримати в посольстві і по потребі видавати? Ну, в принципі, можливо… було би… якби бабла не було так багато. Критично багато. А посольство то не банк – храніліща не має…
От що ти їй порадиш? Розпихати по наволочках і посипати нафталіном?
Варіант, але сейф все рівно тре… Тобто нема чому заздрити ні разу.
А вона до того всього ще й жежмать… і збуджений рудий віслюк щоночі сниться…
***

Що ти знаєш про вікна Овертона?
Нічого? А варто б. Їх саме запустили на повну потужність в бі-турбо режимі.
На тебе воно не впливає? А це не ти сьогодні вже три рази кумові казав – ой, ну якісь же ж успішні операції в того Булганіна ж були… Не ти? Мені же ж не пизди – я же ж знаю.
А це часом не тобі здається, що ти вже не козак, а теж яжежмать? Не тобі? Як скажеш…
А гімн расєї вже вивчив? Як нє? Якісь же ж успішні операції в нього ж були. А вдруг і ця буде успішна. Вчи, вчи – може тобі прастят…
В тебе є всього одна, але базова проблема, чувак. Ти не розумієш значення слова компетентність. Ось тобі за щось подобається якась людина. І ти за щось (я не в курсі за що тебе покарано) не в стані оцінити її можливості до виконання певних завдань. Ти так вибрав собі прєдводітєля, навіть не пробуючи усвідомити, чи в змозі він бодай теоретично виконати  те на що ти сподівався. Я прям бачу, як ти зараз подумав – і шо? Он же ж якось справляється…
Так. І, як результат цього справляння ота війна, що в тебе за вікном. Я не про Оман, це оцінять навчені для таких оцінок спеціалісти. Я про те, що несвідомо, чи усвідомлено він став причиною. А причиною того, що він став тим ким є, є те, що ти не в стані адекватно оцінити можливості людини. Ти не в змозі зсунути з місця тепловоз, а він не в змозі виконувати функціонал. Це природньо…
Ти топив за нього, а зараз втік в Європу, тобі пох і ржеш собі з того? Карма наздожене і там. Воно так працює…
Ще недавно ти втікав на Захід, в паніці губив по дорозі туфлі і думав – всьо пропало. Потім спеціально навчений Партнерами Генерал орду зупинив. Ти віддихався і тепер присуваєш – ой, не треба його ідеалізувати…
Ідеалізувати дійсно не треба. Як і міняти на віконно-овертонового чувака з Калуги…
Це ти хоч розумієш, чи вже такі окончатєльно жежмать?

Coffee break..

Сиджу в «Цукерні» цмулю каву,
Ніщо не предвіща револьту.. – як писав класик.
Тобто дійсно сиджу там сам в залі. В сусідньому, теж сама, сидить фаріон в рожевому пальто і з кимось кокетує. Сидить і закатує глазкі комусь на стелі. Я аж нахилився, цікаво стало хто там. Не було нікого…
Сиджу собі в вікно дивлюся, чую:
– Йоб вашу мать…
Думаю здалося. Через хвилину:
– Йоб вашу мать, кажу…
Повертаю голову – два бармени за стійкою, а перед ними дві бальзаковсько-турнєнєвскі дєвушки – ріст 120, вага 120, вік 120 на двох. Одна яжежмать, інша теж яжежмать:
– Йоб вашу мать. Що ви зробили з закладом. Я до вас більше не прийду.
Бармен:
– Ну чому ви так? Ви ж не ходите в одному і тому ж одязі все життя – пра?
– Йоб вашу мать, я галицька інтелігентка. Ви були в Кракові? Так, ви звичайно ж що були в Кракові і бачили – там такого не роблять.
– Ну, розумієте…
– Не розумію!!! Більше ні ногою. Всьо йдем звідси. Нє, чекай – я ше в туалєт сходжу….
А могла сказати правду – вибачте будь ласка, в мене вдома туалет брудний, як галіма параша, бо я лінива почвара, то можна я в ваш зайду? Дуже мені хочеться в чистий…
В якийсь момент хотів її спитати – пані, а вас обдерті фасади ні разу не дратують? Ви ж, я так розумію, в Кракові були?
Не спитав, бо знав відповідь – а при чому тут Андрійванович? То Андрійванович має ті стіни ремонтувати??
Ще через якийсь час чую вже з вулиці:
– Йоб тваю мать!!!
Невже фасади побачила – думаю. Ні, та й не вона то була. То кокетка вже вийшла і верещала на рудого віслюка, що незрозуміло звідки там взявся. Віслюк не був, як бармен і без делікатних прелюдій верещав на неї…

Що ти знаєш про бургомістрів…
Тобі здається, що життя в них суцільний сахар. Сиди собі, кради гроші і складай в мішки…
І тут не так все просто..
Човгаючи ногами, невпевненою ходою старіючого педераста, Санди Манди Бабалуджа вийшов на балкон ратуші.
Важкі думки огорнули його  і то так – відразу і спереду і ззаду. Мойша Фрідман змінив плату за кришу. Тепер хоче 75 відсотків. Ну як хоче – поставив перед фактом. Каже – нашо тобі стільки дєніх – ти вже старенький, шо будеш з ними робив?… Хамити почав і взагалі – то табличок замало, то місто недостатньо зруйноване…
Перед тим дзвонила йобнута, як вони з Валєрою не змовляючись називали її останні десять років. Дзвонила і верещала. Знайшла в нього в пеналі для гоління і си  наїла таблєток від вєчной молодості, то тепер її мучит діарея…
– Я шо, курво, заставляв тебе їх їсти – буркнув Бабалуджа і вийняв мобільний:
– Альо, Валєрчик, вимкни лохам світло на пару годин…
Після дзвінка полегшало, але ненадовго. Глянув стрічку новин. Новини теж були якісь нерадісні. WSJ – розкопали і стверджують, шо Ілон Маск сидить на важких наркотиках… ще й весь свій топ-менеджмент присадив…
– Блять – ми так всіх опініон лідерів просрем – буркнув Санди Манди і почовгав назад до дивану…
Задзвонив Валєра:
– Там твоя дурнувата знайшла десь рудого асла і верещить на нього дурним голосом. А то асьол, то вже не птахи – може шо роби і взагалі ти обіцяв шо си розведеш… 

Ти б собі таке хотів? Отакий сахар?… Так – отож…
А психічно неповносправну істоту ти собі вибираєш раз за разом – то, щоби що?

Через Митну площу і далі вгору по Личаківській підстаркувата блондинка тягнула на шнурку рудого лохматого кучерявого віслюка. Час від часу вона повертала голову і примовляла – та ти міня не бойса – яжежмать…
***

Всі брудні душею зараз вскриються. Всі. Маск просто перший. А шо йому – має дачу на Марсі і зйомну хату на ретроградному Меркурії..

&&&&&&&&&&

Apple Books

Smashwords

Майк Новосад. "M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво "EuropeLiberal.." 2020.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині"КнигарняЄ"

Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є")
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель "Жорж")
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ "King Cross Leopolis"
(“Книгарня Є")
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова")
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 "Книгарня #1

Майк Новосад
"Театр, або той тойвово.."

Apple Books

і Rakuten Kobo

і: Smashwords

Придбати можна тут:
Smashwords
Apple
Rakuten Kobo

Прочитати можна тут:
Buymeacoffee

Або на халяву тут:
Скорочена версія