Поп Ґапон

2023. July, 29

А ти, шо – реально не знаєш хто такий був той «поп ґапон»? Тююю – та то ж так просто. Розказати? Можу навіть в контексті:
Липень. Полудень. Сонце. Сорока на підвіконнику.. Посполитий. Щось собі пише у фійсбуку.
Власне собі, бо нікому, крім нього, ним написане не цікаве. Але він відчуває, що має трабл, тому вперся і пише: «Вай! вай!! вай!!! – центр Разумкова не включив Залужного в опит про найвпливовіших… ну кому вірити? Ну, блять – вай! вай!! вай!!!»
Отак напише, потім біжить в куток, стає на коліна, розмашисто хреститься – широко розкидаючи руки, щось бурмоче під ніс і б'є поклони. Тоді знову біжить до комп'ютера, скролить – що написав портніков і ще якісь сторінки, далі знову щось пише… В посполитого трабл…
Он і ваксєр-блогер альона явхно пише – «мнє нужна панімать – что на фронтє, поетому пойду на канал сирского і там пачітаю…»
А посполитий розуміє, що то вона так, як їй здається – тонко і нєзамєтно, того Залужного нівелює. І посполитий, аж бігом – знову в куток, і знову – широко розкидаючи руки, щось бурмоче під ніс і б'є поклони. А потім бігом назад до комп'ютера – і пише, пише…
А що вона? А нічого, аж такого – отримає від секти гроші на картку, збігає до банкомату коло «Макді», переведе з картки в кеш, віднесе додому і сховає в шафі помежи наволочками. Потім швиденько видалить пост про канал сирского – бо мало лі чі шо, сідає і пише, що вже давно пора відмінити кеш. Ну – бо в Ізраелє скоро отмєнят. Отмєнят кеш, уйдут в кріпту і будут чітать льва толстого в орігіналє…

Теж маєш схожу проблему? Теж не знаєш кому, бля, вірити? І ото вся твоя проблема? Ой, та я тобі скажу – чувак, виходячи з того, що ти чомусь вибираєш джерело довіри лише серед комуністів, то – абсолютно без різниці кому. Вони брешуть всі. Комуніст = брехня. Крапка.
Чи ти може ще й арістовічу вірив? Йому – лише час від часу? Тепер хоч стидно? Стоп. Чувак, а ти часом не «айтішнік»? Чому питаю? Бо посеред ваших така хуйня чомусь павсємєстно. А чого ти абіділса? Розкажи, як ти такий розумний і красівий, та вибрав собі за джерело правдивої інформації лєшчєнка з найємом?…
І, що тепер з цим робити? Історію вчити:
Брехав карл мордехай-маркс – фрідріху фон енгельсу. Брехав лєшчєнко – найєму. Брехав шмуль парвус – рахіль львовнє. Брехала її мама, коли на лавці лежала. Брехав лєйба бронштейн-троцкій – карлу собєльсону-радеку; надєждє крупской і її сьострам…
Брехали всі твої «уряди» – всі тридцять років. І то не так, як ти – час від часу, а кожне вимовлене слово. Ще раз – кожне вимовлене твоїми «урядами» слово – брехня. За всі тридцять років…
Хочеш заперечити? Запереч – процитуй хоч щось одне ними сказане, що б виявилося правдою… Ну, бо – то так має бути? Та – ні. Те, що серед комуністів так є – ні разу не означає, що то так має бути.
Що – тепер ти взагалі не знаєш кому вірити? Та ж кажу, що то дуже просто – з комуністів – нікому. В них брехня на потоці і в цей брудний, липкий від брехні потік, просто  влився твій «центр політичних досліджень». Діти комуністів пішли дорогами комуністів – а як ти від них хотів? Хотів, щоб від комуністів народилися білі ангелики? А альону явхно, натомість, ти не хотів? Хотів, два рази, але – то такоє, ну – тіпа наказать? Ми тут взагалі то  не про твої фантазії. Ще раз – комуніст, як і будь-який сектант, це – брати чуже і брехати. Крапка. Ось таке – «вай! вай!! вай!!!», чувак.

Брати чуже в усіх кримінальних кодексах світу, починаючи з первісних вважалося западло і називалося злочином. Ти можеш не повірити, але в кодексі твоєї держави теж. Він не працює, бо всі твої «уряди» злодії і підараси? Ну так. А ще вони це називають – «заробляти». Тобто, як бачиш – не тільки ті твої «політичні дослідники» брешуть і маніпулюють. Ну, бо мають – і з кого брати приклад, і багату шедеврами історію балєзні…
Ти не маєш часу на підручники історії, бо працюєш з дому, а на сьогодні ще треба написати два застосунки. Один – для перевірок, чи не закриті двері в підвало-бомбосховищах, а інший – для доставки бензину прямо в гараж кур'єрами на роверах? А ще треба – десять коментів про те, що Ізраель, то найвпливовіша дєржава, бо – щоб бронь не відібрали. Ну, бо начальнік перевірить. А ще він хоче, щоб ти відповідав за десять дебілів, котрих він тобі привів, а вони тупі і тобі легше самому за них все зробити? Твій начальнік не заставляє тебе писати ті десять коментів щодня? Та ладно – я нікому не розкажу. Що – вже розказав? Ну, так – написане пєром нє вирубішь топором, а в Кієвє бузіна, на городі в дядька…
Ну, добре – я за це зекономлю тобі часу на підручники, але ти мені напишеш апку-застосунек, котрий буде автоматично відправляти в спам – пропозиції від застосунків встановити собі застосунек.
Ти взагалі то збирався тут прочитати про попа ґапона? Ну, я ж казав – в контексті. Ок – пагналі до контексту, тобто до Історії:
Отже – перше, чого ти не знаєш – комуністів створив не той, шо «маркс»-мордехай і, навіть, не той, що фрідріх фон енгельс. З комунізмом на ринок приперлися зовсім інші фільософи. Одного звали – йойсєф шльоймє мілль, другого – аарон йосіфовіч крємєр. Я не на приколі – їх дійсно так звали. Був там  з ними ще такий собі – вова давідовіч мєдєм-гольдблат, але він виступав більше, як лєвий фраєрок. Пхали вони, кароч, той комунізм поперед себе і брехали так, що – аж дим йшов на всю бєларусію.
Так – друге, чого ти не знаєш – свою секту під назвою «коммуністічєскій бунд„, вони створили саме в бєларуссії. «Бунд» в перекладі означає «союз».
До речі – «колєктівний путінг» офіційно воює за «союз» і «граніци союза».
До речі, ребрендинг – з «бунд» на «всєросійская коммуністіческая партія большєвіков – ВКП(б)» відбувся в мінську.
До речі – аарон йосіфовіч крємєр був одним з дев'яти делегатів першого офіційного з'їзду комуністів.
До речі – решта делегатів теж були міндічі, якшошо..
Будеш мати перекур, як закінчиш перший застосунек – подумай на балконі під сигарету,  який тут зв'язок…

Як то все виглядало на тім з'їзді? Прикольно виглядало –
Зібралися вони в тім мінску – в такій невеличкій хатці. Хатка така собі – домік, гдє рєзной палісад. Пару вікон, двері і штахети пофарбовані в ядовито-зелений колір. Тобто нічого особливого. Звідки знаю? Я там потім був – там тепер «музєй ВКП(б)». Тобто – зібралися і ну давай той ребрендінг робити.  Чуть не повбивали один одного, а матюкалися так, шо два іудєйскіх сапожніка, котрі неподалік гнуті цвяхи пополам ділили, почали ті слова собі в блокнот записувати.
Перші дві години, за звичкою, обговорювали в кого більші цицьки – в царіци єкатєріни, чи такі в  рахіль львовни. Ще раз побилися, але зійшлися на тому, що в царіци грубші, а в рахіль львовни довші. І – вже майже перейшли до основних питань, але тут сталося непередбачуване. Той, що йойсєфє шльойм, нібито вкрав в того, що аарон йосіфовіч крємєр, золотий годинник «павєлъ буре». Кишеньковий такий – на товстій «під золото» цепурі. Той, що крємєр – каже тому шльойму лагідно:
– Вася, ти чьо апух, внатурє?!! Вєрні часи.
А шльойме йому відповідає розгубленим голосом:
– А шо відразу я?… чуть що – сразу косой… Може то вон – Моше Рухімовіч украл, або навіть може Моше Рафес… На Рафеса то навіть більше схоже, бо я єму нє вєрю нікагда… Чи ти може антісєміт, дорогой товарішчь, Аарон Йосіфовіч Крємєр? Твої слова мнє, как косой по бейцалах…
Тут втрутився той, що рухімовіч:
– А шо ето я? Ми с Моше Рафесом в ето время на шухєрє стоялі у каліткі…
Того, шо кремер продовжувало плющити:
– Вася, вєрні, бля, часи, бо зараз ти морде нахуй виб'ю і всьо…
Тоді той, що йойсєфє – образився вже конкретно – забрав з собою вову мєдєм-гольдблата і ломанувся з ним аж до Америки – робити «бунд 2.0». Там їх сліди поступово згубилися…
Хто реально вкрав той «павєлъ буре»? Скоріше за все хтось з тих, що на шухері стояли возлє каліткі. Чому так думаю? Бо одного з них потім розстріляли, а другого перетворили на перегній для тайги десь на Колимі – видно не хотіли признатися де сховали.
Що то був за годинник, що аж так всім впиралося його мати? Як пише «центр разумко… тобто, усна тора, звичайно – знайшла його сама цариця Рахіля Львівна біля підніжжя гори Арарат у високій траві… Шо там робила? Хотіла вірмен навернути. До чого навернути? До гри на дудуку і на скрипку. Нє-нє – була цілковито асексуальна. Це в них в традиції – абрам породіл абрама, а царіца грає на дудуку.
Хто той „павєлъ буре“ там загубив? Міндічі кажут, шо царь Давіт. А він що там робив? Споглядав на той Арарат і думав – цікаво, а росте там нагорі клубніка, чи напевно нє?..

Але менше з тим всім. Створили собі ті кучеряві ту секту і почали мислити, як би то всьо на світі оцифрувати. То в них національна ідея така.  Почати, пойнятно, вирішили з царя. Тре робити тєррор – прикинули поц до носа „бундісти“ і покликали брата лєніна, щоб кинув в царя яку мощну торпеду. Цар налякався, аж до всрачки, але виду не подав. Потрібен був якийсь серйозніший шухер. Знайшли одного газірованого на ім'я – жора гапон (позивний „поп“) і кажуть:
– Можеш нам екшн який організувати?
– Запросто. Але – принципово за бабло.
– Заплатим – нема базару…
– Зроблю вам демонстрацію протів царізма.
Як той „поп“ виглядав? Ментально був дуже схожий на діму ґордона, але з чорною бородою, волоссям і народився в Кобеляках. Менше з тим – екшн він  їм зробив. Називалося то – „демонстрація для вручення царю петиції з проханням поліпшити умови життя“. Як то звучить в оригіналі? Піди в транслейтор, бо мене вже курвлять їх нарєчія.
Організував їм все той ґапон, до речі, за всіма правилами маркетингу – 70 відсотків „демонстрації“ були жінки та нарядно вбрані діти. Було їх дуже багато – тут до нього взагалі питань жодних нема – пацан сказав, пацан зробив.
Царя, умови життя тих, що приперлися, цікавили приблизно так, як мера Києва боротьба з незаконною забудовою міста – обидва з того нехуйово мали. Один – з рівня життя, а інший – з хаотичної забудови.

Цар, пойнятно, що ще більше злякався, але виду знову не подав. Облився адікалоном „руzскій лєс“ і послав назустріч „екшену“ „конних «казаков». Підійшли до них демонстрантки і зупинилися – не виглядали ті «казакі» на якихсь адекватних ні разу. Скоріше на їпанутих. Сидять на конях, тульські папахи на голові поправляють, шаблями жонглюють і дивляться криво. Кароч – ніхто в них булижніками кидатися не хоче. Тоді пацани з «бунду», розуміючи, що ситуація патова і, що отак постоять-постоять і розійдуться – затесалися помежи тих жінок, і ну давай валити по «казаках» з кривих рево́льверів. Аж тим самодєльні ордєна повідпадали…
«Казакі» озвєрєлі і парубілі на капусту більше двох тисяч любителів покращення. Ось такий був, на уліце ґороховой, ажіотаж… Ось так з'явилися в світі комуністи.
Що з тим ґапоном далі було?
А він прийшов до тих з «бунду» в офіс і каже:
– Я вам акцію провів, прасвєтітє мєня, коли розрахунок.
А ті йому:
– Завтра пріході.
А він їм:
– А я вже сьогодні прийшов.
А ті йому:
– Постав собі застосунек, буде тобі розрахунек.
То я собі так гоню, слово «застосунок» вони придумають через сто двадцять років, а тоді просто сказали:
– Пашьол атсюда байстрючіна неотьосаний, бо ми тібя просвєтім еслі шо..
А він їм:
– Розрахуйтесь зі мною пажалуйста…
Знайшов з кого отримати – дурне нє? Ну, ше би просив якою рахілею розрахуватися, а то грошима…
Тобто  він продовжував наполягати і  тоді вони його запросили на Парголовскіє озьора  – подивитися на тьолок з цицьками. Він туди приїхав, але тьолок там не було. Ну – його і без тьолок просвітили. Висів на грушці і посміхався алой зарє навстрєчу. А вітер куйовдив йому волосся і намотував кінець шнурка навколо ноги. Ті озьора потім хаотично забудували і тепер це – проспект просвєщєнія в санхт пєтєрсбурзє. Я не на приколі – він саме так і називається.
Тобто – якщо підходити з точки зору научнава матєріалізма, то нічого страшного не сталося. Місце, де колись закопали в Умані цадіка нахмана, теж свого часу хаотично забудували. Так що – «поп ґапон» лежить собі в стані stand-by і чекає, чи не почнеться до нього паломництво. Якшошо – то він готовий. Ну, та й місце модніше – бо де проспєкт просвєщєнія, а де якась неоцифрована Умань, внатурє…

Заявити відразу про нове хвасманейське царство, міндічі сцикнули. Для початку зробили комуністичну імперію зла і назвали її – совєтскій бунд(перекреслено) союз. Замість чергового, мабуть, четвертого храму – збудували собі мармуровий колумбарій. Запакували туди під шкло труп брата того, що в царя незламну торпеду кидав і почали розказувати всім белят неруzскім, шо він вічно живий… А щоб посполиті в тому часом не засумнівалися, один з них – поганяло «лєв ошанін», написав торжественну пєсню – «лєнін всєгда жівой, лєнін всєгда с тобой, лєнін в твоєй вєснє,  лєнін в тєбє і во мнє!» – її крутили в есисеру на радіо по 8 раз на день, щодень. Ну – щоб посполиті не сумнівалися.
Той «лєнін», до речі ще досі в тій москві лежить не закопаний. Чому не закопають? Берла лазар ключі від саркофагу не дає. Каже – нє пазвалям і піздєц.

Взагалі ідеологія і напрямок руху в «бунді» мінялися – і часто, і постійно. Незмінним залишалося одне – Україна не може бути незалежною. Воно й зрозуміло – як можна відпустити корову, яка тебе годує?!!!
Тепер частина корови дивиться на то всьо і каже – ну кому вірити? Ну – вай! вай!! вай!!! Ну – не включили, блять, в опитування…

Третє, чого ти не знаєш – чому вони маніакально вирубують дерева. Я теж, до речі. З одного боку, як показав досвід того «попа ґапона», історія зберігає назви дерев, то – може які понтові хочуть посадити… Може секвої які, чи кипариси… Ну – шоб легендарно потім виглядало. От погодься, що текст –“андрей барбарісович висів на сухій секвойї. Рожевий шовковий шнурок від дольче-ґабана був натягнутий рівномірно, золоті окуляри злетіли і лежали на викладенім низькоякісною плиткою тротуарі. Вітер куйовдив йому руде волосся і намотував кінець шнурка навколо ноги. Катєріна арєстовна (цицьки менші, ніж в Рахіль Львовни, але довші, ніж в Грицьової Юльки ) сиділа поруч на порєбріку і кричала на перельотниє птіци – егє-гєй, йоп ваша мать…» Ну пра – звучить краще, ніж – «поп ґапон висів на сухій грушці»…
А з іншого боку – яка то буде хвасманея, якщо буде вся деревами заросла? А пісок де? То би виглядало – як депільований вірменин, наприклад. Ну – ні разу не хвасманея, скорше агрохімія якась… Але то оціночне мнєніє і припущення, а де-факто – параноїдально рубають дерева і стелять плитку. Теж параноїдально. Це не тільки зараз. Зараз рубають затято і мовчки. Тобто їм всі кажуть – навіщо ви то робите? Вони роблять вигляд, що не чують і рубають. А поверху плитку кладуть. Йобнуті? Так. Наскільки? Тут не вгадаєш, бо нереально прочитати щось в голові, де живе – лєнін всігда жівой…
Але це зараз вони вирубують мовчки, а колись робили це на законодавчому рівні – тобто «закони» приймали. Загугли – вирубка дерев в Україні – 1929… 1939… 1948… ну і так далі… Ця хуйня вже давно тягнеться, щоб ти собі знав.

PS:
Ну ось писав одні букви, опублікував, а там зовсім інші. Я пойняв – то всьо штучний інтілєкт. А шо йому – має всі паролі, він з ними в одному сервері живе, то й робить всьо, що в дурну штучну голову влізе. Паролі тепер – анахронізм. Авторське право? Це вже давно пережиток – «нетфлікс» он всю Агату Крісті переписав і що?
З іншого боку вимагати авторське право в мережі, то дійсно нонсенс. Це, як покинути десь в «громадському просторі» щось своє, написати на ньому – «приватна власність» і піти додому спати. Потім прийти і здивуватись – хтось забрав?
Ну, тобто – хочеш в мережі продати фото, то опиши його буквами, але тримай вдома – може хтось і купить. А якщо ти його в простір виклав, то не вимагай щоб тобі за нього заплатили. І взагалі – який бізнес? При комунізмі все безкоштовне – казав  йойсєф шльоймє мілль. Але, то навіть нема про що говорити. Бізнес відпадає як непотрібний – бо, який бізнес, коли можна тупо спиздити з бюджету. Ой відкрили ви пацани контейнер Пандори…
А ілон маск красавчік – ганяє на елєктромобілі тесла по Марсу і похуй йому на всіх… Думає кіностудію там відкрити. Буде знімати кіно про геїв…
Після того, як штучний інтелект зламав паролі в Голівуді, я перестав дивитися кіно. І шо, і шо там «Опенгеймер»? Розказали – як в московський улус попали креслення нуклеарної бомбе?.. Нє – а шо такоє?..
А взагалі авантюра грандіозна – пандемія, війна, вирубані дерева, тротуарна плитка, штучний інтелект.. І все це маючи на руках лише колєктівного путінга, берлу лазара і мрачний китай? Колода не виглядає занадто крапленою?..
Ой – зато буде мати оновлений Голівуд про що кіно знімати..

&&&&&&&&&&

Майк Новосад. «M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво 'EuropeLiberal..' 2020.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині„КнигарняЄ«

Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є»)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель «Жорж»)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ "King Cross Leopolis"
(“Книгарня Є')
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова")
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 «Книгарня #1