Вчора з поста Денис Гнатюк з подивом дізнався, що Ігор Сапожко, чинний мер міста Бровари, що під Києвом, в передвиборчій агітації використовує Віталій Кличко та УДАР Віталія Кличка. Тобто в місті роздається газета УДАРу де Кличко на першій сторінці є в фотоколажу (сподіваюся) з Сапогом та агітує за нього.
В мене поки що є два варіанти:
- Кличко не знає хто такий Сапожко і його використали втемну. Наприклад, після цієї історії з нападом на будинок Сапога.
- Кличко не тільки не знає хто такий Сапожко, але і не знає, що він за нього агітує. Подібні махінації на місцевому рівні, коли осередки партій «лягають» під місцевих князьків, в Україні дуже поширені.
Тому, в першу чергу для Віталія та нормальних «ударівців» я маю розказати все про Сапожка, тим більше що в 2014 вони були по різні сторони барикад: Кличко був на Майдані і за Майдан, УДАР в Броварах — лідером спротиву Януковичу, а Сапожко — мером-регіоналом і організовував тітушок для Антимайдану.
Додам також, що Бровари — дуже специфічне за політичними розкладами місто. В 2015 році на місцевих виборах Сапожку одразу продалися місцеві Батьківщина, РПЛ, УКРОП і частина Свободи, і якщо для партії Тимошенко чи Ляшка подібна ситуація норма, то в Свободі був скандал, центральне керівництво приїхало виправляти ситуацію, да так, що секретар міської ради від них, який і був головним зрадником, змушений був стрибати у вікно другого поверху прямо під час сесії, тікаючи від партійного керівництва. Почитати можна тут, наприклад:
https://poshtar.info/2016/03/19/ochishhennja-svobodi-v-brovarah/
Але повернуся власне до Сапожка. Шлях його в політику почався... з розшуку за співучасть у вбивстві. Про це є трохи за посиланням вище, а більше тут:
Наступна визначна подія в житті чинного мера Броварів — обрання до місцевої ради від Батьківщини. Швидше за все, на той момент ніхто не планував, що цей спритний хлопчик всіх обійде в змаганні за владу в місті, але сталося як сталося. Разом зі своїм бізнес-партнером і забудовником Трощенком вони зробили Ігоря Сапожка секретарем міськради, а згодом — в.о. міського голови. Потім — розкол в Батьківщині і тріумфальний перехід в 2010 в Партію Регіонів.
Перша пікантна історія — це співпраця з особистим масажистом Азарова Сергієм Федоренком, який швидко долучився до грабунку міста і відомий як «людина-тролейбус», пообіцявши на виборах для містян вирішити проблему транспортного сполучення з Києвом за допомогою тролейбусу)
Під час Майдану Сапожко організовував групи тітушок, публічно закликав його розігнати і називав майданівців «радикальними екстремістами». Власне, в той момент головним політичним опонентом Сапожку в місті стала партія УДАР і її місцевий осередок.
Після поразки Януковича він швиденько вийшов з Партії Регіонів та на певний час зник. Але як тільки зрозумів, що ніхто з ним нічого робити не планує і нова влада масово толерує колишніх «міцних господарників» — повернувся в активне політичне життя. І тепер в нього новий спонсор — родич колишнього російського прем'єра/президента Медведева Віктор Поліщук. Він же — власник мережі Ельдорадо та багатьох інших бізнесів.
Власне, гроші Поліщука плюс кримінал і адмінресурс Сапожка забезпечили йому перемогу в 2015 на виборах мера, а коаліцію він створив вже купуючи фракції оптом і в роздріб. Те ж саме відбувається і зараз, тільки тепер до цієї коаліції додається і колись головна опозиційна партія в місті — УДАР. Я не слідкував за політичною долею УДАРу після 2015, але так розумію що після призупинення цього партійного проекту заради об'єднання з БПП печатка осередку опинилася в когось, хто в 2020 вирішив трошки заробити.
Але тут історія така, що це має прямий конфлікт з інтересами центрального керівництва та самого Віталія Кличка. Я не вірю, що у нього немає кому оцінити репутаційні втрати і дати по руках тим, хто вирішив підзаробити на бренді мера Києва, що зараз стрімко зростає.
Сподіваюся, мій пост/блог донесе цю думку і в Броварах не станеться так, як зі Свободою в 2015. Коли центральному керівництву доведеться силою позбавляти своїх представників партійності) Бо буде вже запізно.
