21 листопада 2021 року начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов оприлюднив прогноз і навіть карту щодо повномасштабного вторгнення росії в Україну. Нагадаю основні тези прогнозу:
- рф сконцентрувала близько 100 тисяч військових біля кордонів і готується напасти наприкінці січня-на початку лютого;
- напад буде поєднано з масштабними внутрішніми заходами дестабілізації та серією інформаційно-психологічних операцій, зокрема — через антивакцинаторський рух і протести навколо «вагнергейту»;
- напад почнеться з масованих ракетних та артилерійських ударів, буде одночасно з Криму, Білорусі, на сході України та з висадкою десанту в Одесі;
- оцінки України та США в цих прогнозах збігаються.
Прогноз супроводжувала ця карта:
Опубліковано це все було у виданні Military Times.
Давайте тепер собі дамо чесну відповідь:
- Що з цього виявилося помилкою?
- Чи попереджали українців про напад?
Мені, наприклад, не соромно визнати, що я не повірив в цей прогноз. До нападу росії я готувався, навіть варіант атаки на Київ розглядав, але тільки з лівого берега (і тому як точку евакуації з Києва готував приватний будинок в Ірпені, внаслідок чого теща і тесть опинилися в окупації на певний час).
Я бачив загрозу в антивакцинаторах, постійно писав про їх лідерів та те, що вони фінансуються через медведчука (я це з'ясував ще восени 2020 року здається і вперше написав). Але при цьому я дуже радий з того, що нам вдалося уникнути радикального сценарію в протестах по «вагнергейту» і станом на сьогодні я розумію, яка насправді відбувалася гра. Ймовірно хтось зі зрадників в СБУ, наприклад той таки Наумов, подав помилкову інформацію, що саме від цих протестів слід очікувати головної дестабілізації. Президента і команду накрутили про «державний переворот», якого, звісно, ніхто не готував. Але якась дезінформація була подана, і все було «на тоненького». Уникнули.
Взагалі, слід відзначити, що основне місце, де до 24.02.2022 р. вирувала зрада — це СБУ. Зрада і непрофесіоналізм на рівні вищого керівництва. Ніхто не посадив того ж стремоусова. Не там шукали тих, хто дестабілізує. Допустили суттєвий вплив російської пропаганди.
Тепер щодо військової складової.
Нам пощастило, що кремль обрав найтупіший сценарій, саме той, про який попереджала розвідка. Десант в Одесі не відбувся, тому що не дали. Кількість спроб підготувати ми всі пам'ятаємо. Як і крейсер «москва», який пішов нах. На півдні у ворога майже все вийшло, хоча зараз бачу багато свідчень того, що і там не було легкої прогулянки. А щодо «розмінування Чонгару» та інших міфів відсилаю, наприклад, до Сержа Марко, він точно не є прихильником Зеленського. Про південь почитайте в нього тут.
При обороні Києва, і тепер це не секрет, ми використали тактику розтягування ланцюжків логістики ворога, перебили їх, а також — палили ворожу техніку, яка була змушена концентруватися на вузьких дорогах. Бо навколо — ліси й болота. До речі, при звільненні Херсона ми також перебивали логістику, що сприяло успішному результату.
В першу ніч атаки ми підняли в повітря авіацію, розосередили багато чого, що зробило перший ракетний удар ворога не дуже ефективним.
Були й помилки. Особливо згадуються ІПСО щодо міток та ДРГ. Які спамили Сили оборони, призводили до вогню по своїм та в цілому не дозволяли концентруватися на важливому. Були й більш глобальні прорахунки, про які напевно не зараз варто говорити.
Для чого цей допис?
Це точно не ода Буданову. Хоча вважаю, що Україні дуже пощастило з цим керівником ГУР.
Це блог про те, що треба вірити в ЗСУ, підтримувати ЗСУ і працювати на перемогу. Бо сьогодні передивився ток-шоу річної давнини — ми майже вийшли на той самий рівень взаємного хейту. Наче на фронті тиша і спокій.
Це неправильно.
