В найближчі тижні в українців буде виникати постійна спокуса «якнайшвидше завершити війну», не рахуючись з умовами, на яких бойові дії буде припинено. І якщо публічні заяви Президента Зеленського про прагнення до миру є абсолютно правильними, бо адресуються зовнішньому світу, який має бачити всі жахіття цієї невмотивованої та вже частково позаконвенційної війни (фосфорні бомби до прикладу). То наші внутрішні комунікації та бажання мають спиратися тільки на одну ціль — перемога над росією. Поступово до цього треба підштовхувати й наших закордонних друзів.
Росія — це імперія, збереження якої в будь-якій формі нестиме загрозу Україні. Постійну. Треба пам'ятати уроки визвольних змагань 1917-1921 рр., коли ми втратили державність та мільйони українців власне через нерішучість в ті моменти, коли ми мали об'єктивну потугу перемогти. А не домовитися. Бо прагнення миру через домовленості призвело в підсумку до Голодомору, репресій і ще понад 70 років окупації.
Путін — маніакальний вбивця, черговий світовий диктатор-маніяк, дії якого позбавлені людської логіки та людяності. Він вбивав, вбиває і буде вбивати. Навколо себе він зібрав таких самих вбивць і схиблених маніяків. І поки він буде існувати та мати хоча б якусь владу — він буде прагнути вбивати.
Тому наша ціль, як і ціль всього цивілізованого світу — ліквідація росії як держави, трибунал над путіним і його посіпаками та депутінізація населення, що є зараз громадянами цієї держави. Останнє завдання, депутінізація, насправді — найскладніше і найтриваліше у часі. Бо можна як приклад згадати денацифікацію Німеччини й всі ті труднощі, які виникали на цьому шляху.
Режим путіна було побудовано не тільки на примусі чи примітивній пропаганді. Його невіддільною частиною є і концепція «руськаго міра», та його ідеологи на кшталт дугіна. Окрім телебачення та інтернету, засобом поширення концептів та ідей путіна була і є рпц і її українська філія УПЦ МП. А це — сотні тисяч священників та мільйони вірян. Які щиро приходили в церкви за Словом Божим, а отримували, між цитатами зі Святого Письма, настанови, написані у фсб та інших російських державних структурах.
Путін вдало і на свою користь використав об'єктивні проблеми західної цивілізації, зокрема — і країн ЄС. І саме путін підживлював та фінансував різні опозиційні політичні партії, з метою як інституційної руйнації ЄС, так хаотизації суспільства в таких країнах, як Німеччина та Франція. Так, більшість антимасочних/антивакцинаторських рухів, в тому числі й в Україні, фінансувалися з росії. При тому що в самій росії антиковідні обмеження були ледь не найжорсткішими у світі. Путін транслював як ідеологію «розумний консерватизм», і частина громадян Європи та США бачили в ньому ледь не рятівника людства від ультраліберальних концепцій. Хоча в реальності від консерватизму у путінській росії була лише обгортка для зовнішнього споживання.
Тому депутінізації мають підлягати всі, хто був свідомим або несвідомим провідником ідей і концепцій, що спричинили війну. Депутінізувати треба все населення росії, бо навіть опозиційні режиму ліберали дозволяли собі говорити про Крим, який «не бутерброд». І хоча, звісно, ступінь відповідальності у працівника фсб та прибиральниці гастроному в усть-піздюйську різна, вони спільними зусиллями утримували цей режим при владі. І не зробили нічого суттєвого, що цей режим впав.
Реально не існує «непричетних» до війни проти України росіян. А ті, хто зараз пробує тікати з росії, швидше пристосуванці, які здатні прорахувати крах режиму. А не ідейні противники путінізму. Пробачити можна тільки тих громадян росії, які пішли воювати проти путінського режиму за Україну. Особливо тих, хто це зробив задовго до 24 лютого 2022 року.
Війна вже зруйнувала тисячі українських міст, вбила щонайменше п'ятьох добре знайомих мені людей і навіть не знаю скільки звичайних цивільних. Мільйони є вимушеними переселенцями. Зруйновано овербагато інфраструктури та інших важливих об'єктів. І ми після цього маємо піти на мир на умовах ворога?
Як би не було важко, але по всій країні тисячі й тисячі українців стали в стрій, щоб боронити країну і вбивати ворога. На наших очах нарешті зароджується єдина українська нація. Зароджується, як це і має бути, в кривавій боротьбі за право на існування. Від Харкова до Львова, від Сум до Одеси всі єдині в спільному бажанні відправити росіян у напрямку їх корабля. Не треба цьому бажанню заважати.
І про дії, до яких дотичний я та побратими.
