Мені не подобається те, що я бачу останнім часом. Бо вимальовується дуже погана тенденція. Особливо тригерить, що це стосується тих, кого знаєш особисто.

Приблизно з грудня 2022 року, як за моєю інформацією, так і з відкритих джерел, головною загрозою для України стало намагання змусити нас до перемир'я з росією. Не можна сказати, що це була консолідована позиція західних урядів, проте відповідні сигнали були наявні. На додаток, знову різко активізувалася пропутінська коаліція "Stop the War" в Британії, які організували акції за «зупинку війни в Україні» шляхом відмови нашої країни від вступу до НАТО та «врахування інтересів росії». Прикметно, що серед її очільників – лідер лейбористів до 2020 року Джеремі Корбін та два міністри тіньового уряду від цієї партії. Тобто – ймовірна майбутня влада Британії.

Аналогічно і в США, на мітингах з ідентичними вимогами об'єдналися трампісти, лібертаріанці, комуністи, ультраправі та інші противники демократів. Щодо яких також можна говорити що це ймовірна майбутня влада США. До того ж у противників України там потужні медійні ресурси та підтримка лідерів думок, від Маска до сумнозвісного Такера Карлсона.

Перший пік активності цих сил на Заході припав на лютий 2023 року, коли всі були в очікуванні українського контрнаступу, а путін лякав світ «небаченою ескалацією» до річниці повномасштабного вторгнення. Тоді для росії було важливо зупинити будь-яке постачання, яке становило  пряму загрозу воєнної поразки. Чи вдалося – в мене немає інформації, і думаю що це знають тільки причетні. З відкритих джерел можна бачити, що ми не отримали дуже потрібні літаки, що дуже критично зараз на південному фронті. Проте чи були шанси їх отримати – невідомо. З іншої сторони – ми отримали Storm Shadow, які дуже сильно вплинули на нашу спроможність знищувати логістику і склади ворога.

Наступний елемент в конструкції ворога – внутрішня протидія, зсередини України. Розрахунок був на дві основні групи – родини військовополонених та «правозахисників», які мали зривати мобілізацію в Збройні Сили України. І якщо з першими у ворога поки що не дуже виходить, то антимобілізаційна кампанія вдалася на всі 100%. Мережа адвокатів, «блогерів» та «правозахисників», яка, (о, диво!) частково збіглася  з колишніми антивакцинаторами, поступово доводить ситуацію до прямих фізичних конфліктів між військовими та ухилянтами. Проте, чомусь, відбувається лише насильство під камери, а реальних термінів за ухиляння чи заклик до цього ніхто не отримує.

Ба більше, одна з цих мереж пішла далі й веде пропаганду щодо відмови від українського громадянства, створення паралельних органів влади та, навіть, «реєстрацію в ООН нової республіки Україна». В цієї мережі є свій додаток, який дозволяє повідомляти про своє місцеперебування, дає поради як діяти та навіть має свій аналог Дії – посвідчення особи «Людини». Публічно керує цією мережею сумновідомий блогер Мар'ян Чава, який набув «популярності» через відео з Дрогобича, на якому він атакував ветеранів, які роздавали повістки. Проте, переконаний, сліди від мережі ведуть прямо в росію.

Ще один елемент, на який робить ставку ворог – наша внутрішня конфліктність. І тут також сумно. Мені особисто незрозуміло, чому одних військовослужбовців жорстко карають за майже будь-який допис в соцмережах, а інші – дозволяють собі дуже багато. Чому можна спокійно атакувати Залужного, Буданова, Сирського та інших керівників Сил оборони? Я одразу пригадую, що в січні 2021 року росія вимагала від України як умову ненападу звільнення саме Залужного і Буданова разом з Кулебою.

Також не можу зрозуміти де та межа публічної критики, за якою починається щось на кшталт бунту. Ми всі бачили, як пригожин в росії «качав» ситуацію через постійну критику їх міноборони, що зрештою завершилося походом на москву. Але якщо глянути на інформаційне поле України, то в нас все теж саме – нищівна, в більшості випадків неаргументована критика всього підряд.

При цьому я далекий від підтримки цієї влади. Після перемоги я зроблю все можливе, щоб Зеленський і Слуга народу найближчі вибори програли. Список претензій до них в мене величезний, але він буде актуалізований рівно на наступний день після перемоги. До цього я вважаю що нам треба уважно подивитися до чого призвело повстання Директорії й взагалі будь-яке чублення українців між собою в період екзистенційної загрози.

Приблизно за два місяці до саміту НАТО у Вільнюсі я ледь не через день писав про те, що Україні потрібен загальнонаціональний консенсус щодо членства в Альянсі й синхронний потужний голос всіх до західних урядів та суспільств з простим посланням: Україну треба запросити до НАТО! Весь цей час у відповідь на свої дописи я чув що «ми не готові», «нас не візьмуть», «влада погана», «треба боротися з корупцією» тощо. При цьому часто це говорили ті, кого читають на Заході.

І я не розумів: ми дійсно не потребуємо цього членства чи для багатьох воно потрібне тільки у випадку власної причетності? Частина з цих людей змінила риторику в останні дні, чи дійсно зрозумівши наслідки, чи щоб не бути публічно причетними до негативних наслідків. Проте і після саміту цей експрес продовжився. Хоча зараз є очевидним необхідність нової консолідації, і не навколо влади, а навколо України!

Бо найбільш ймовірний майбутній сценарій – масові заворушення, спровоковані ззовні, або через питання полонених, або через мобілізацію. Після або паралельно з цим спроба розхитати ситуацію в середовищі військових та їх родин. Далі – або великий конфлікт, або бунт, або активізація сплячої агентури та хаос. Який росія точно використає.

Це – найгірший сценарій, який не обов'язково відбудеться. Проте місяць тому я писав, що ситуацію з мобілізацією доводять до фізичних конфліктів, що російських пропагандистів треба негайно нейтралізувати, хоча б тих, хто прямо закликає до виходу з громадянства України… Останні дні – бійка з військовими в центрі Львова, стрілянина (ймовірна) у Дніпрі й жестяк в Одесі та Шостці. При цьому я припускаю, що частина цих ситуацій – постановка, особливо пакування в багажник серед білого дня. Але ж ті, хто це читає в тг-каналах, про це не знають. І зупинити поширення фізично неможливо, а переглядів там – мільйони.

Отже, ці мої припущення, на жаль, справдилися. Тому я б дуже хотів, щоб аналогічні, щодо можливого бунту/заколоту – були помилковими. А друзів закликаю утриматися від подібного, яка б мотивація не озвучувалася.