Після майже дворічного хаосу та літнього затишшя справи на ринку деревини нарешті зрушили з мертвої точки. Комітетська версія законопроекту «Про ринок деревини»-№4197-Д, яку затвердив економічний комітет ВРУ, стала новим різким поворотом в законотворчій історії. Компромісний текст народжувався в муках, авторам доводилось зводити в один документ бачення та пропозиції різних стейкхолдерів.  Зрада це чи перемога покаже голосування у сесійній залі парламенту, яке відбудеться вже найближчим часом.

Про дев'ятибальні шторми на ринку деревини я вже неодноразово писав у попередніх блогах. Більше року народні депутати ніяк не наважувалися почати розглядати законопроекти, які стосуються продажу деревини. Воно й не дивно, адже багато енергійних депутатів думали, що проблему можна вирішити кавалерійським наскоком. Як люблять говорити у громадському середовищі – «зробити шокову терапію» галузі. Втім реалії показали зовсім інше. Проблеми в лісовій галузі накопичувалися роками, навіть десятиріччями. Множилась корупція, зростали цілі кланові угруповання. Наводити порядок зовсім не поспішали депутати попередніх скликань парламенту.  Зрештою, питання ефективного функціонування лісової галузі  є болючим лише для 7-8 областей України, а в політичних пріоритетах багатьох депутатів воно не потрапляло навіть в ТОП десятку.  Один радикальний екс-народний депутат, який після вильоту з Ради швидко перекваліфікувався в деревообробника, — виключення, яке підтверджує правило.

Тепер же, щоб навести лад у лісовій галузі, треба розгрібати «авгієві стайні». Питання надскладне, навіть якщо тимчасово винести за дужки економічну ефективність функціонування лісгоспів та кадрову політику системи управління підприємствами.

Помирити всіх

Свої інтереси на ринку деревини мають лісівники, деревообробники, меблевики, виробники палива, експортери, товарні біржі,  а над цим всім стоїть Євросоюз та програний арбітражний спір щодо мораторію на експорт лісу-кругляку. А ще не забуваємо про державні інтереси, які полягають у розвитку економіки, створенні нових робочих місць, збільшенні надходжень до бюджету. І кожна зі сторін мала своє бачення законопроекту «Про ринок деревини». Одні версії тексту були зареєстровані в парламенті, інші – ні.  Єдиний беззаперечний факт – всі розуміли, що жоден з таких документів не набере й половини необхідної підтримки.  

Потрібен був нульовий варіант. Текст, у якому кожна зі сторін отримує свої позитиви, заради яких буде змушена миритися з негативами. Найшвидшим шляхом до такого компромісу був саме варіант комітетського законопроекту з індексом «Д». Але час йшов, а фінального документу так і не було. Хаос на ринку накопичувався, а «розумні строки», у які Україна мала б скасувати мораторій на експорт лісу-кругляку, спливали.

Верховний форсаж

Новий політичний сезон у ВРУ приніс новини для деревообробників. У перших числах вересня комітет з економічного розвитку почав роботу над компромісною версією законопроекту. На формування фінального документиа не треба було багато часу. Адже раніше були напрацьовані найрізноманітніші концепції регулювання ринку. Не вистачало лише політичної волі. Тепер вона з'явилась.  І вже 9 вересня новий текст законопроекту винесли на обговорення та голосування економічного комітету.

Тут варто зауважити, що над текстом справді попрацювали ґрунтовно. В цьому заслуга голови комітету з економічного розвитку Дмитра Наталухи, депутатів комітету, представників еко-комітету ВРУ на чолі з головою Олегом Бондаренком, депутата-мажоритарника Олександра Ковальчука, який став рупором  деревообробників і меблевиків у ВРУ, експертів Міндовкілля та Мінекономіки. Всі вони разом активно «драйвили» напрацювання компромісного тексту документу.  У підсумку більшістю голосів на економічному комітеті саме цю редакцію рекомендували до розгляду в першому читанні в сесійній залі ВРУ.

І добре, і погано

Яким же вийшов фінальний текст законопроекту? Однозначно не ідеальним. Це визнав і сам Дмитро Наталуха на засіданні комітету. Однак – цей текст кращий усіх тих, які були до цього. І доопрацювати його до абсолютно робочої версії під час другого читання реально.  Знову ж таки за наявності політичної волі. Бо далеко не факт, що у політиків в найближчий рік буде бажання шукати ще якусь альтернативу вже поданим законопроектам. 

Законопроект охоплює ширшу сферу, має детально пропрацьовані розділи регулювання. Як і годиться плоду компромісу  він одночасно подобається і не подобається всім сторонам. Для кожної зі сторін в ньому є позитивно виписані розділи регулювання, але є й норми, які сторони воліли би не бачити в кінцевій версії закону.

У тексті є чимало прогресивних новацій, про запровадження яких бізнес говорив на кожній публічній зустріч з політиками. Зокрема, пропонується нарешті зробити повністю публічною інформацію про плани вирубки деревини, графіки проведення аукціонів, унормовуються правила проведення аукціонів, відповідальність продавців та покупців, передбачені запобіжники від накручування цін та створення штучного дефіциту деревини. Закон пропонує і чітку реформу власної переробки деревини, яку часто називають корупційною та збитковою. Тепер же прописаний спосіб реформування цього напрямку з чітким механізмом та строками. Значні новації плануються і в сфері електронного обліку та сертифікації деревини.

Бочка дьогтю, ложка меду

Словом, у тексті і прогресивні речі є, і баланс позицій «стейкхолдерів» присутній.  Це сильні позиції для подальшого просування законопроекту.  Але його сила —  його ж  слабкість. Компроміс вийшов широкий. До позитивів реформи додалось питання скасування мораторію, яке, без сумніву, дуже резонансне. Як і для представників галузі, так і для екологів, а особливо для простих українців. Одні побоюються негативного впливу такого кроку на деревообробників та меблевиків, інші — того, що безконтрольні вирубки «зелених легенів» країни можуть посилитися, треті, пересічні українці, — бачать у цьому суттєвий стимул для зростання лісової корупції. І ніхто ще їх усіх не переконав у тому, що після скасування мораторію товарні потяги не почнуть масово вивозити за кордон ліс-кругляк.

Питання дійсно дуже серйозне. Попри запевнення, що в законопроекті передбачені серйозні запобіжники від масштабного та безконтрольного експорту лісу, поки що не зрозуміло, як ці запобіжники працюватимуть. І аргумент, що навіть ці норми не зовсім знятого мораторію можуть роздратувати Євросоюз — не аргумент. Бо Європа в даному випадку думає виключно про свою економіку. А українська екологія, робочі місця і податки для європейських економістів це максимум «глибока стурбованість». Тому в прийнятті рішень треба оглядатися не тільки на Брюссель, а й на мешканців українських міст і сіл, поки вони всі в Європу на заробітки слідом за лісом не виїхали.

Ліс має перероблятися в Україні

Інше питання: чи достатні механізми для підтримки глибинної переробки деревини в Україні передбачені в законі? Вони є. Але їх має бути мінімум вдвічі більше. Інакше жодні позитиви законопроекту – не змусять українців його прийняти та підтримати.

Чи реально доопрацювати тест під час другого читанні законопроекту? Звичайно. В ньому залишилось не так багато слабких місць. Потрібна лише політична воля та сміливість у другому читанні виступити з потрібними правками і стовідсотково зіграти на боці України. Вийти на другий рівень балансу – і вимоги Європи виконати, і про інтереси галузі з 200-ма тисячами працюючих подумати.

Потрібен діалог

Політики-популісти, опозиційні парламентські сили розкручують маховик зради та розказують, як вони різко полюбили українські ліси. Тим часом деревообробна та меблева галузі в очікуванні чіткого сигналу від депутатів, діалогу та пояснення особливостей імплементації норм та запобіжників нового закону. Відкинувши емоції, всі розуміють, що немає варіанту розвитку подій в якому не доведеться коригувати/скасовувати мораторій. Але це важке і непопулярне рішення має бути максимально збалансоване позитивами, які сприятимуть подальшому розвитку переробки деревини саме в Україні.

Відкладати питання в довгий ящик, затягувати – не можна. Треба рухатися і ефективно регулювати ринок. Просувати законопроект всіма етапами законотворчої роботи, правити, шукати підтримку в представників галузі. Зараз або ніколи. Поки хаос і корупційна темрява остаточно не накрили ринок.

 P.S. А про позитиви та негативи нового законопроекту поговоримо вже у наступному блозі.

Юрій Дюг, 

координатор ініціативи «За ринок деревини», менеджер агенції «ІнвестІнРівне»