Поки у сфері продажу деревини не буде своїх закріплених законом правил – хаос у торгівлі цим стратегічним для держави ресурсом все серйозніше впливатиме на деревообробну та меблеву галузь. Різні групи впливу в коридорах влади наввипередки  намагаються перетягнути ковдру на себе та впровадити своє бачення ринку в ручному режимі.  Перетягування канату триває вже більше двох років. А поки «стейкхолдери» у Києві чубляться, а у деревообробників в регіонах вже не просто чуби тріщать, а звільняється та виїжджає за кордон значна персоналу. Про всі перипетії на ринку деревини можна було б зняти хороший гостросюжетний серіал. А чому ні? Так принаймні набагато простіше пояснити більшості українців, що відбувається. І чому бездіяльність може привести до катастрофи.

Епізод 1: Давним давно….

Тривалий час реалізацію деревини державні лісогосподарські підприємства здійснювали на аукціонах товарних бірж за методом піднятої руки та через прямі договори (річні контакти на поставку деревини між лісокористувачами (лісгоспами) та деревообробними підприємствами). Формати такої торгівлі можливо й були застарілими, підозр і звинувачень вистачало. Втім, ринок зі скрипом, не дуже публічно, але працював. Правда, вже в 2019 прямі договори в ручному режимі… якби й не заборонили укладати. Але й не дозволили. Словом, як завжди, «рекомендували» не використовувати.

Епізод 2: Пілот «Прозорро»         

У 2020 році Кабінет Міністрів ухвалює рішення про реалізацію пілотного проекту з продажу 25 відсотків всієї необробленої деревини на «Прозорро.Продажі». У 2020-2021 в рамках пілоту було реалізовано деревини на 1,5 млрд грн. Говорили й про розширення дії проекту на всі 100 відсотків необробленої деревини. Але пілот так і не «взлетів». Чому – ніхто так і не пояснив.

Епізод 3: Два закони майже клони

Не відомо скільки часу запорожці разом писали листа турецькому султану. Мабуть достатньо довго, щоб художник навіть картину про це встиг написати. Отак і з законами. Над законопроектом «Про ринок деревини» в Україні працювали пару років. Зрештою свою версію законопроекту під номером 4197 у жовтні 2020 року одноосібно зареєстрував нардеп Олександр Матусевич, а вслід за ним  група депутатів зареєструвала альтернативний ПЗУ 4197-1. Втім, обидва закони були підготовлені та зареєстровані  поспіхом та не обговорені належним чином  в суспільстві. Тому обидва майже рік вже прикрашають дальню шухляду парламентських ініціатив.

Епізод 4: Захід нам…

А тут ще в кінці 2020 року Україна програла арбітражний спір в питанні запровадження мораторію на експорт необробленої деревини, який був запроваджений у 2015 році. Ще й в подарунок наша країна отримала зобов'язання скасувати (читаємо відкоригувати) той самий мораторій вже найближчим часом. Що ясна річ не дуже сподобається простим українцям. А кому ж може сподобатися той факт, що ліс-кругляк на товарних вагонах їде в Європу, а ти ні. Бо коронавірус, карантин і все таке…

Епізод 5: Біржі-«міньйони"

Але діджиталізація перемогла. Або ні… Вже у 2021 році 100 відсотків деревини почали продавати на електронних аукціонах.  На 42 локальних і всеукраїнських товарних біржах… які по факту вважаються електронними аукціонами.  Ці біржі як міньйони з відомого мультика заполонили ринок деревини в кількості не менше трьох на одну область. Не будемо тут обговорювати ефективність та прозорість їхньої роботи, це було темою попередніх блогів. Однак про статусність і досвід роботи багатьох таких бірж красномовно говорили навіть їхні сайти, які зроблені в стилі "сам пан склепав".  

А міньйони вони, знаєте, вільні художники – що хочуть, те й роблять. То миттєвий аукціон проведуть, то взагалі нікого про нього не повідомлять, то ціну підкрутять. А хіба їх, посіпак, має хвилювати, той факт, що багато деревообробних підприємств взагалі не можуть купити деревину?

Епізод 6: Гра в монополію

Тим часом з 1 липня набув чинності Закон №738, який визначає правові умови створення та роботи товарних бірж на території України як організованих ринків. Все б нічого, якби раптово Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не сповістила лісовий ринок про те, що з 1 липня цього року торги деревиною треба проводити лише на тих біржах, які отримали офіційну ліцензію від Нацкомісії.  А таких виявилось…  аж одна… приватна "Українська енергетична біржа". За офіційною версією лише вона вчасно отримала відповідну ліцензію на право організовувати аукціони з продажу деревини.

Всіх запевнили, що це тимчасово і ліцензії скоро отримають і інші впливові біржі. Але повірити не всі.

Епізод 7: Ми напишем в... НАЗК

Серед тих хто не повірив — народний депутат Ярослав Юрчишин та голова StateWatch Гліб Канєвський. Вони побачили в такій зміні ознаки монополії та поскаржились в Національне агентство з питань запобігання корупції з вимогою провести антикорупційну експертизу проекту постанови щодо аукціонів з продажу деревини. Опосередковано рішення Нацкомісії критикували і представники "Прозорро.Продажі".  Однак після проведення перевірки НАЗК порушень не виявило.  

Епізод 8: Антимонополін

А вже 7 вересня тема торгівлі деревиною на ліцензованих біржах набула нового повороту. Нардеп-мажоритарник від Житомирщини Сергій Кузьміних зареєстрував в раді законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації (продажу) лісоматеріалів необроблених". Одним з пунктів цього законопроекту є вимога до власників лісів та постійних лісокористувачів здійснювати реалізацію лісоматеріалів необроблених на електронних аукціонах відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". А іншим пунктом нардеп пропонує внести зміни до закону "Про товарні біржі",  відповідно до яких його дія не поширюється на відносини, пов'язані з реалізацією (продажем) лісоматеріалів необроблених, які використовуються для внутрішнього споживання. Аналогічні зміни пропонуються і до закону "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

У пояснювальній записці нардеп зауважує: "Більш ніж два місяці на вітчизняному  ринку необробленої деревини здійснює господарську діяльність монополіст в особі ТОВ "УЕБ", що вже призвело до значного скорочення кількості проведених аукціонів з продажу деревини, і як наслідок – більшість деревообробних підприємств України залишились без сировини а бюджет всіх рівнів – без відповідних надходжень. Адже, з колишніх 8 тисяч постійних учасників аукціонів лише  800 змогли акредитуватися на Українській енергетичній біржі, яка, до того ж, виявилась не готовою до реєстрації такої кількості учасників. Та й сама процедура і вимоги при реєстрації для торгів електроенергією, газом та нафтопродуктами довша, складніша і малопридатна для реєстрації деревообробних підприємств, особливо дрібних та середніх підприємців."

Замість епілогу

З початком нового політичного сезону у Верховній Раді України саме від народних депутатів залежить чи буде мати епопея з ринком деревини позитивний фінал, або хоча б якісь позитиви.  

Бо припинити битви всіх зацікавлених сторін за свої бачення правил ринку може лише парламент збалансованим законом "Про ринок деревини". Документом, який детально унормує єдині прозорі правила торгівлі деревиною та лісоматеріалами, ефективну систему обліку деревини та виробів з неї, підтримає розвиток глибокої переробки саме в Україні.

Необхідно зафіксувати такі принципи функціонування ринку:

  1. Збільшення прозорості ринку та зменшення корупційних ризиків у лісовій галузі.
  2. Обов'язок продажу всієї заготовленої постійними лісокористувачами деревини публічно на аукціонних торгах та договорах оферти. Унормування видів, черговості та періодичності проведення біржових торгів;
  3. Вимоги до учасників аукціонів та вичерпний перелік підстав для недопуску покупців до участі в торгах.
  4. Обов'язок здійснення продажу деревини з використанням єдиної державної платформи продажу незалежно від кількості залучених бірж чи агентів;
  5. Запровадження чітких механізмів притягнення до відповідальності організаторів та учасників (як покупців, так і продавців) торгів за порушення нормативно-правових актів, що регулюють порядок продажу необробленої деревини.
  6. Публічні правила продажу деревини на умовах довгострокових (річних) договорів в паритеті із аукціонними торгами. При цьому з метою унеможливлення будь-яких зловживань та запобігання виникненню корупційних ризиків, обсяг деревини на умовах таких договорів має залежати від історії споживання за попередні періоди. А ціна деревини на умовах таких договорів має формуватися за принципом середньозваженої ціни за результатами попередніх аукціонних торгів. В той же час інформація стосовно сторін договору, обсяги та вартість має бути загальнодоступною.
  7. Розкриття та публічне оприлюднення на постійній основі інформації про результати торгів або укладених договорів, а саме: покупця, ціни продажу, інформація про придбану сировину, яка буде наявна.
  8. Прозорий механізм формування собівартості необробленої деревини/стартової ціни лота, який має обов'язково враховувати реальну ситуацію на ринку готової продукції.
  9. Стимулювання поглибленої переробки деревини в Україні, розвиток національної економки, ефективне використання лісових ресурсів. Має бути імплементований каскадний принцип проведення аукціонних торгів деревиною, де пріоритет надається глибокій національній переробці.
  10. Забезпечення публічного контролю за обігом та сертифікацією деревини, в тому числі за міжнародними стандартами.

Українські ліси, деревина – це стратегічний ресурс країни. Не тільки екологічний, а й економічний. І держава, і чесний бізнес зацікавлені в примноженні лісових ресурсів України. Щоб українська лісова, деревообробна та меблева галузі мали багаторічні перспективи розвитку, а наша країна стала світовим лідером з виробництва меблів. Щоб закордон не виїжджали масово ні українські ліси, ні українські заробітчани. Щоб українці мали хорошу роботу з високою заробітною платою у себе вдома, на своїй землі. Щоб українці пишались виробленою власними руками продукцією, а її з задоволенням купував увесь світ.

Юрій Дюг,  координатор ініціативи "За ринок деревини", менеджер агенції "ІнвестІнРівне"