Думка автора: поліцейські зупинили авто через порушення. Попросили документи. Довгий час замість документів діставали образи, хамство та матюки, усе витерпіли. Потім порушник вирішив, що можна їхати, сказав своїй жінці (жінка не була його дружиною) — їдь. Поліцейські почали перешкоджати спробі втечи з місця події та діставати з-за керма, щоб цього не повторювалося. На думку автора, усе адекватно та згідно з законом. Нападник почав їх калічити — вони його застрелили з табельної зброї яка у них є саме для таких випадків. Якісь додаткові питання могли б бути, якби нападник почав втікати і поліціянт його застрелив під час спроби втечі коли він не становив загрози. Але він був застрелений саме під час нападу на напарницю, тобто Єгор (ім'я копа) не міг вчинити інакше, навіть права не мав. Така думка автора.
Однак існує інша думка — що усе не так однозначно і поліціянти діяли не професійно, що порушник мав право порушувати ПДД, хамити поліцейським, бити їх, а вони повинні були професійно поводитися та якимось чином уникнути наслідків.
І нападник і поліцейські є такими самими громадянами України. Ані нападник ані поліцейські не є ідеальними людьми. Ідеальних людей не існує. Ніде, у жодній країні. Поліцейські виконували свою функцію, тобто опереджували правопорушення — це факт. Уявіть на місці поліейської — Анастасії свою дружину, дочку, сестру, вона була чи може бути чиєюсь матір'ю. Вона просто робила свою роботу — перешкоджала правопорушенням. У чому вона винна? Поки що винесемо за дужки наслідки. Чому їй з самого початку має право хтось хамити? Чи хтось має право порушувати ПДД? Чи хтось має право намагатися зникнути з місця події? Чи хтось має право калічити її за виконання своїх обов'язків?
Головна ідея тих, хто виправдовує усе зазначене вище полягає в тому, що поліцейські представляли державу і мали діяти «більш професійно». І тут виникає питання, а що таке держава? Що таке закон? Ну от до 1862 року (лише 161 рік тому) українці жили у державі, де більшість населення були кріпосними, їх могли продавати, купувати та вимінівати на щенят мисливських собак. Такий був закон. Але чи це було нормально? — Ні. Що нормально, а що ні, що законно, а що — ні вирушується консенсусом суспільства (у демократичних державах), або визначається правом сили (у диктатурах та у анексованих державах). Так от ми — демократична держава. Правий поліцейській чи ні мало б вирішувати суспільство. Шляхом застосування суду присяжних. Нажаль, у нас такого суду немає.
Щоб він з'явився має бути створений механізм подібний до цього: https://site.ua/yuliy.zoria/maidanonline-navishho-ce-potribno-yak-pracyuvatime-comu-nadvazlivo-same-zaraz-i74p642
Запрошую долучатися, деталі за посиланням вище.
