Якщо скористатися боксерською термінологією, то події, кульмінацією яких стало судове засідання щодо обрання запобіжного заходу Порошенку, можна охарактеризувати як глибокий нокдаун для Зеленського.
Причому це був зустрічний удар, ефект якого завжди посилюється, бо використовується й «маса тіла» противника, з якою той преться в атаку, і пропускає.
Це мало б бути публічне побиття і приниження п'ятого президента та демонстрація сили влади.
Натомість її, владу, саму відшмагав колективний Захід, зробивши велику кількість синхронних заяв-застережень. Мітинг біля суду кожен може оцінювати як хоче, але точно він показав, що умовні «порохоботи» готові до мобілізації, не деморалізовані, а навпаки. Як готовим до сутички є і сам Порошенко.
Терміновий брифінг Венедиктової — це визнання поразки, це — піджатий хвіст і прохання припинити «вогонь».
А що може відбутись між раундами? Справа в тому, що поки що доволі обережна підтримка Заходом Порошенка в разі існування для нього загрози розправи, ще не використовувалась на повну потужність. Тут і до санкцій недалеко.
І самому Зеленському, попри очевидні домовленості з Путіним, підтримка Європи і США теж потрібна. Принаймні для маневру.
Тому насправді у нього небагато варіантів, і скоріш за все увагу буде переключено на переслідування фігур калібром по-менше.
Хоч не відомо, чи не отримав Зеленський під час цих титульних боїв таку політичну травму, внаслідок якої він просто битиме кулаками в повітря.
А можливо й взагалі замислиться про завершення кар'єри. І махання рушником в куті рингу його ляльководами вже не допоможуть.
