В Україні тривалий період штучно створювалося таке тло, коли про власну державу «модно» було говорити лише в негативному ключі. Не просто критикувати, а виходити, як кажуть, за береги, нагнітати.
В першу чергу це робилося з метою усунення від влади Порошенка, це зрозуміло. Робилося руками Росії та Коломойського. А всіх, хто мав іншу думку, таврували і таврують «порохоботами».
Та я не про Порошенка зараз, а про Україну. Просто порівняйте, що говорить Зеленський про ситуацію в Білорусі, із заявою його попередника. Більше того — співставте зміст заяви Порошенка з заявами європейських країн чи реакцією США, і можна буде побачити, що представник України був найбільш точним та предметним, і прямо назвав речі, які потрібно робити, як білоруській владі, так і український.
Зокрема, що стосується призначення спецпредставника з питань Білорусі, і що у свою чергу означало б готовність України відігравати роль регіонального лідера. ЛІДЕРА!
Не зазирати комусь в очі, не бути безбарвним, ніяким, для всіх зручним, а проводити власну ініціативну політику.
Дипломатичний хист Порошенка визнають всі, навіть Коломойський робив це публічно.
І вже багато хто зрозумів, що при Порошенку такого плачевного становища в Україні у багатьох сферах точно не було. Але тепер випала нагода пересвідчитись у тому, що ми втратили — втратили потенціал лідерства, перестали бути гравцем.
І лише у другу чергу цікавими є прізвища. Мова йде про те, якою могла б бути вага і авторитет України, якби...
