Дуже символічним є те, що саме напередодні річниці Революції Гідності з'явилась інформація щодо проекту підозри обраному в її результаті президенту, а гостем Банкової став відправлений Майданом 5 років тому за кордон Портнов.
Немає сенсу коментувати сам документ, який вийшов із ДБР. Адже у даному випадку очевидно — гора народила мишу. Можливо, викрито якісь грандіозні корупційні схеми часів Порошенка, про які говорили так настирливо? Ні. Цього нема і близько. А формально причепитися до букви закону нинішня влада дає підстав значно більше, ніж її попередники. І то — за значно коротший термін.
Питання в іншому. Переслідування Порошенка — це ще один пазл у загальну картину яку можна охарактеризувати фразою «геополітичний розворот».
Пресувати банкірів під час візиту місії МВФ? Done! Стати посміховиськом і приводом гучного скандалу у США, «відправити у відставку» Курта Волкера і взагалі своїми діями призвести до ліквідації посади спецпредставника Штатів по Україні? Done! Проігнорувати можливість підняти питання членства у НАТО на грудневому саміті Альянсу? Done! Розпочати наступ на свободу слова і на незалежність судової гілки влади? Теж зроблено.
Це системні рішення. А Порошенко — не лише об'єкт помсти Коломойського і росіян, але й символ. Не тільки він, але чим далі тим більше, на тлі безладу і відвертої роботи влади в інтересах олігархів, той стан піднесення, поступу і досягнутих результатів, який багато хто переживав у попередні 5 років, буде пов'язуватись саме з цим прізвищем. Так працює історія, і нікуди від цього не дітися.
По іншим символам — ветеранам, армії в цілому, децентралізації, і окремим персоналіям — теж б'ють і відправляють за грати. Але тут — випадок особливий.
Свічку ніхто не тримав, та не викликає сумніву наявність певного пакту між кремлем та українськими олігархічними кланами. З того що лежить на поверхні можна припустити, що його частиною є зняття антиросійських санкцій, відкриття російського ринку тощо. Вирішення «проблеми Донбасу» за російським сценарієм. Тобто де факто визнання «громадянської війни». Електроенергію вже купуємо у РФ, а ціну за те, щоб Україна знову стала сателітом Москви Ігор Валерійович озвучив.
У кожної зі сторін цього пакту свої цілі, і не предмет цього посту їх аналізувати. Та можна окреслити перспективу нашої держави, у випадку його реалізації — олігархічна напівдиктатура із згорнутими реформами, бідним населенням, яку рік за роком поглинатиме РФ. Яка до того ж в результаті отримає «друге дихання».
Очевидно що Порошенко — саме та фігура, яка створюватиме такому плану найбільше проблем, і опиратиметься йому найжорсткіше. Ну не будемо ж ми всерйоз говорити про Білецького, приміром, якого штучно натаскують на таку роль.
От тільки дістати Пороха у них не вийде. Це еротичні вологі мрії «зелених хлопчиків», і не більше.
