Якщо спробувати «вимкнути зображення» і лише слухати те, що говорять владні спікери про ситуацію довкола акції протесту біля офісу президента, то може скластися повне враження, що ми в Росії.
Звісно, з набором тез про радикалів і фашистів, та про п'ятого президента, який їх нібито направляє, ми стикаємося не вперше. Але зараз їхнє озвучування кристалізувалося, і нагадує російську пропаганду не лише за змістом, а й за стилістикою. Це Кремль вже восьмий рік співає цю пісню. Тепер місце Яроша посів ...Порошенко?
Цікаво, на яку аудиторію це розраховано? Виборців ЄС це лише консолідує. А у бажанні влади чи то показати силу і «сакральність», чи викликати жалість, і розібратися неможливо.
На зовнішніх партнерів? Дипломат Костянтин Єлісєєв повідомив, що за його даними Андрій Єрмак намагався «продати» звинувачення на адресу ПП під час зустрічі з послами країн великої сімки. Можна лише уявити їхню реакцію.
А я грішним ділом думав, що першими, перед ким має бути ніяково за такі інформаційні операції — це західні партнери. Адже зараз приховати нічого неможливо. І варто пам'ятати, що Порошенку по завершенню його каденції дякували не лише люди на Банковій, які не витоптали жодної травинки, але й провідні європейські лідери, багато з яких є просто його друзями.
В той час, коли у світі відбуваються глобальні зміни, у зв'язку з активізацією політики США, які напряму стосуються України, чільні представники української держави займаються зведенням рахунків. Причому за лекалами, які більше пасували б Мінську або Москві, але не Києву.