У статті Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля всі звернули увагу на його слова про те, що ЄС — це не банкомат для України. Цей фрагмент потім прибрали з матеріалу через резонанс, який він викликав. Втім, в даній публікації є речі куди більш важливіші.
Зокрема, у ній Боррель зазначив, що олігархи зберігають значний вплив в Україні, і володіють більшістю національних телеканалів.
«Свобода інформації є киснем демократії, а незалежні медіа мають вирішальне значення в зусиллях України щодо забезпечення стійкого інформаційного простору та активного громадянського суспільства», — додав він.
Тобто, Боррель вказує не лише Зеленському, а й всім нам на те, до чого ми майже звикли — інформаційний простір, телевізійний у першу чергу, майже повністю контролюється олігархами.
Боррель нагадує, що не можна говорити про свободу слова, якщо медіа залежать від власників, які мають очевидні економічні, фінансові та політичні інтереси, і за допомогою ЗМІ маніпулюють суспільством.
За допомогою телевізора вони здатні не лише дискредитувати будь-які реформи, але й впливають на культуру, ціннісні орієнтири, приводять до влади партії та таких персонажів, як сам Зеленський.
Можна принагідно освіжити розклад під час президентських виборів, коли проти Порошенка виступив олігархічний триумвірат.
Ахметов, Коломойський, Пинчук, Фірташ — ось коло осіб, які по-справжньому перемогли у квітні 2019 року. І це проявляється у конкретних сумах, які вони кладуть до своїх кишень.
Справді, хіба ЄС повинен бути банкоматом, тумбочкою, де Україна може взяти гроші, якщо сама Україна не перестала бути банкоматом для олігархів?
Деолігархізація — питання національної безпеки. І як показують слова Високого представника ЄС — питання, яке впливатиме на ставлення до України.
І безперечно, медіактиви олігархів мають бути у той чи інший спосіб трансформовані в бік справжніх, а не кишенькових ЗМІ. Це не проблема тиску на медіа, це проблема нашого виживання.
