Разючі переміни помітні у поведінці «найвеличнішого лідеру світу» останнім часом, що змушує небайдужих громадян у різний спосіб проявляти своє піклування про нього.
Не перші, але промовисті ознаки втрати життєвого балансу стали помітні після оприлюднення чергового відео із зверненням до українців (здається, після голосування щодо «земельного» закону). Лідер говорив звідкілясь із темряви, і було помітно, що це доволі комфортне для нього «освітлення».
Паралельно стали з'являтись повідомлення щодо хвороби тов.Зеленського, і що він нікого до себе не пускає.
Відмовився робити робочий переліт літаком ЗСУ. Страх, синдром паніки?
Апеляція до власного Я, хвороблива необхідність самостверджуватись — «янелох», «я президент» тощо.
Ці, та інші фактори вказують на те, що для лідера 95 кварталу серйозним випробуванням виявилась роль лідера країни, що продовжує чинити опір агресору, а також відповідальність за щедро роздані обіцянки.
Куди подівся той енергійний хлопака, який кликав на стадіон? Або Володимир Зеленський знаходиться під чиїмось серйозним тиском, або відчуває сильний внутрішній дискомфорт. Що проявляється у тому числі у розсіянні уваги та пам'яті.
Висловити співчуття з приводу загибелі українського Генерала пізніше за іноземних послів? Фактично «не помітити» новий касетний скандал пов'язаний із оприлюдненням записів в кабінеті директора ДБР? Тут вже консультацією політтехнологів не обійтись. Потрібні інші «спеціалісти».
Можливо, це наслідок того, що в тиші кабінетів на Банковій у В. Зеленського методично, день за днем, висмикувати волосся з грудей? Ну не повипадало ж...
Очевидно, що суспільство не може пройти повз такий стан глави держави, і перші збори «групи підтримки» пройдуть прямо сьогодні, на Майдані.
Якщо ж після зустрічі з Путіним на початку грудня, і ухвалення стресогенних рішень він почує на свою адресу такі підбадьорюючи слова як «х..ло», «гнида», «зрадник» тощо, то це буде нічим іншим, як ще одним проявом турботи. Тоді краще спитати одразу у Макрона чи Меркель адресу хорошого курорту, і в Україну не повертатись. Будьте обачні, пане Володимире, пильнуйте себе.
І пам'ятайте — з кожним днем в Україні більшає людей, які про вас готові подбати.
