Думаю, ніхто до кінця і не знає, через який стрес-тест проходитиме людство, а разом з ним і Україна найближчими місяцями. Зрозуміло одне — в цей період нам знадобиться відповідальне лідерство.
Психологія влаштована так, що підсвідомо ми шукатимемо зразки поведінки і тих, хто зможе запропонувати ефективні рішення. А для тих, кому обставини повертають можливість мислити, виникає нагода переконатись у тому, наскільки шкідливим є популізм.
Запхати голову МОЗ на карантин заради піару на порозі пандемії. Угрохати економіку, яка менше ніж за рік пішла з плюса в мінус. І навіть за нинішніх умов до сих пір тримати підвішеним питання співпраці з МВФ, тому що...Коломойський хоче ПриватБанк. Це далеко не все, що характеризує масштаб шкоди від президентства Зеленського.
Грошей в казні, кажуть вже небагато. А ще ж вкрай необхідно підтримати бізнес і тих, хто вимушено втратить роботу та засоби для існування.
Володимире Олександровичу, складайте повноваження. Час оплесків минув. Настав час важкої і невдячної роботи та відповідальності, до чого ви явно не готові. До речі, можливо тоді вас в майбутньому не судитимуть.
Хоч загалом, формальна посада не відіграватиме зараз провідної ролі. Значення матиме лише характер, компетентність, швидкість ухвалення рішень, або принаймні пропозиція таких рішень.
Досить вже експериментів з новими обличчями. Команда, яка витягнула Україну з найглибшої за її історію прірви у 2014-15 роках як мінімум заслуговує на те, щоб до її думки прислухалися. А ще краще віддати їй важелі впливу.
Коротше кажучи, Олексійовичу, повертайся, пора. Та і Валентиновича з собою бери.
