Найбільшою проблемою в державі українці вважають корупцію (навіть не війну). 65% громадян не задоволені роботою Зеленського, 71% вважає що справи в Україні розвиваються у неправильному напрямку. І це — опитування «Рейтингу», якого не назвеш критичним до влади, або афілійованим з опонентами влади, але і він видав таку розгромну для Банкової соціологію.
Які рухи влади ми спостерігаємо в цій ситуації? Гучну справу, у якій фігурує заступник керівника офіса президента Татаров, Генеральна прокуратура всупереч закону забирає в НАБУ, і передає до СБУ. І навіть Венедиктова не хоче маратися об це — рішення ухвалює її заступник.
При цьому в мережі розгортається хвиля підтримки на адресу в.о керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максима Грищука, який і підписав підозру Татарову, якому 24 грудня вже мали обрати запобіжний захід.
Люди, виборці, які і так розчаровані Зеленським, розчаровані не в останню чергу, як показує соціологія, провалом боротьби з корупцією, помітять це? Безперечно помітять, і довіра до Зеленського продовжить знижуватися. Бо він не має претензій а ні до Татарова, а ні до Венедиктової. Першого звинувачують у злочині, а друга робить все, щоб він уникнув відповідальності.
Татарова також активно захищає Портнов — публічно, і очевидно не публічно, маючи вплив на правоохоронну та судову системи. Зеленський і Портнов діють синхронно, і ворог у них спільний — національне антикорупційне бюро.
Є звичайно проблема в самому НАБУ, яке тривалий час не демонструвало того рівня ефективності, якого від нього очікували. В суспільстві якось звикли що це відомство, яке обходиться бюджету у чималу копійку, ніби є, але толку від нього…
Але зараз НАБУ потребує публічної підтримки з боку громадян, тому що зіткнулося з безпрецедентним нехтуванням верховенством права з боку генпрокуратури, і фактичним прокриванням, попри декларації та передвиборчі обіцянки, підозрюваних у корупції самим Зеленським.
І покриває Зеленський не лише Татарова, але й Гройсмана, щодо якого є інформація про отримання ним хабаря від Микитася. Гройсман в обмін на призначення керівником «Укрбуду» потрібної забудовнику Микитасю людини отримав через підставних осіб права на нерухомість за півціни, тобто фактична сума «подяки» становила за різними оцінками від 75 до 100 мільйонів гривень. Юристом іншого, не державного, а приватного «Укрбуду» був Татаров, якого звинувачують у намаганні «стимулювати» експерта, щоб той знизив суму збитків внаслідок оборудки з будівництвом будинків для Нацгвардії.
Тобто, Микитасю був потрібен контроль над обома «Укрбудами» і він його отримав завдяки хабарю Гройсману. Микитась дає свідчення. Він не коментує справу Гройсмана у своїх інтерв'ю саме з тієї причини, що там триває слідство. Про це він говорив в розмові з Цензором. Керівник НАБУ Артем Ситник «Дзеркалу тижня» також підтвердив, що розслідування по Гройсману є, обшуки проводилися, але він поки утримується від коментарів.
Отже, це ніяка не брехня, як кажуть в команді екс-прем'єра, а факт.
І тепер вдумайтеся — Зеленський, який обіцяв посадки, який саме попередню владу звинувачував у корупції і хабарях, про Гройсмана а ні пари з вуст. Здавалося, ось, є ключовий свідок який розказує про корупцію попередників. Гройсман — це ж попередник. Ще й цілий глава Уряду! Він же обіцяв, що не буде недоторканних! Але Зе навіть з точки зору піару, який він так любить, не згадує про цю історію.
Коли спливали так звані плівки Деркача, то Зеленський особисто анонсував їхнє продовження. Обіцяв пригоди Порошенку. А Гройсману нічого не обіцяє, хоча у тому, що він володіє усією інформацією сумнівів немає. Чому?
Бо Гройсману зараз малюють якісь захмарні рейтинги, а журналістські розслідування про хабар подають як інформаційну атаку.
Ну яка це в сраку атака, це зашквар.
А Володимира Борисовича просто розглядають як одного з кандидатів на прем'єрство замість Шмигаля, і вже спливає інформація про його зустрічі на Банковій. І судячи з різних інформаційних майданчиків, які йому надають, Гройсман — це компромісна для олігархічних кланів фігура.
І його зараз рятують разом з Татаровим.
В цілому, справа Татарова-Гройсмана-Микитася — це про щось значно більше, ніж про окремих персонажів. Це системна проблема влади Зеленського.
Ми з заздрістю дивилися на антикорупційні майдани наприклад у Румунії.
Ну що ж, є нагода
