Здається, що намір Зеленського провести «опитування» в день місцевих виборів вже розклали по кісточках як примітивний і нахабний спосіб привести на дільниці свого виборця. Втім, цю затію варто розглядати і у більш далекосяжній перспективі.
Спікери Банкової і «слуг» прямо кажуть про те, що результат такого опитування хоч і не матиме юридичних наслідків, може бути підставою для дій влади. Свого роду «дороговказ вождю», або, як це бувало за часів радянської влади і тепер повторюється прем'єром Шмигалєм — «вимога трудових колективів».
В принципі, апелювання напряму до «народу», в обхід законів, в обхід державних інститутів — це перша ознака авторитаризму. Не випадково питанням номер 1 було озвучено «довічне для корупціонерів». Бо плебсу треба кинути ще одну порцію ненависті, дати ілюзію можливості винесення вироку натовпом і від імені натовпу. Це ще одне підживлення «гніву», але гніву керованого. Адже основний важіль, за допомогою якого Зеленського привели до президентства, і за допомогою якого намагаються там утримати — це емоції.
Тому таке опитування, якщо воно не провалиться, очевидно не останнє. Сама методологія справді дуже схожа те, що вже тривалий час просуває Медведчук. Вона нічим не відрізняється від «референдумів» у Криму або в Донецьку у 14 році. Бо на підставі написаного на коліні «результату» можна спробувати обгрунтувати будь-яке рішення.
Це — замах на конституційний лад. Проблема в тому, що його намагається здійснити президент, гарант Конституції.
