Yevhen Bulavka: до-вибори

Соцмережі переповнені зойками щодо результатів довиборів до Верховної Ради на Донеччині і на Прикарпатті, де перемагають відвертий колаборант і ставленик олігарха. І що тут сказати, — все закономірно. Про це попереджали не лише у 2019 році, а й раніше.

Бо корені проблеми — у заздрості та егоїзмі численних політичних наполеончиків і «білих пальт», не здатних прораховувати наслідки своїх дій бодай на крок вперед, які готові з ненавистю боротися проти один одного і особливо — проти найбільш успішних. Заздрість і короткозорість руйнують результат, який би відповідав інтересам України.

Бо чим ще пояснити той факт, що за будь-яким опитуванням більшість українців схиляється до ЄС і НАТО, а на виборах перемагають ті, хто в той чи інший спосіб веде нас до російського болота?

Результати довиборів просто екстраполювати на президентські вибори, в яких станом на сьогодні готові брати участь Смешко, Гройсман, Тягнибок, Яценюк, Порошенко, Гриценко — всіх і не згадаєш. Їхній сумарний результат був би вищим за рейтинг Зеленського і тим більше Бойка, але ніт. Кожен буде триматися за булаву у 2-3%, і боротися не зі злом, а з першим серед себе — з Порошенком.

Хоча останній і на виборах у 87 окрузі продемонстрував, що є єдиним дорослим у цій компанії, відкривши дорогу до перемоги кандидату від «Свободи», тієї «Свободи» яка роками поливає його брудом просто так, заради спортивного інтересу.

Чи варто воно було того? Бо свободівці завчасно «склали лапки», відмовилися боротися за голоси Кошулинського і визнають перемогу Шевченка.

Висновок один — закликати до об'єднання політичних лідерів, чи навіть «лідерів думок», які здебільшого зараз займаються констатацією того, що самі й наробили — марно. Адже «коронавірус» в Україну було завезено значно раніше, і виглядає він як примірювання кожним політичної або суспільної корони собі на голову.

Але слід говорити про критерії, за якими можна визначати політиків, за яких варто голосувати.