Демарш місцевої влади Тернополя і Луцька, а згодом і Львова, які відмовилися запроваджувати обмеження у зв'язку з віднесенням цих територій до «червоної» або «помаранчевої» коронавірусних зон, є ще одним дзвіночком. Чи — дзвоном по нинішній владі.
Зеленський і його оточення обрали доволі дивний стиль спілкування з місцевим самоврядуванням — «я начальник, ти — дурак». І це після кількох років децентралізації, коли на місцях, в цілому, відчули, що таке повноваження забезпечені ресурсами. Але вже протягом року «вниз» спускають усю відповідальність, позбавляють коштів (достатньо згадати останні зміни до держбюджету), та ще й розсилають тупі директиви. Собі залишаючи виключно PR. Совок у чистому вигляді.
Ще й відбувається це на тлі «велюрових» слуг, неефективності МОЗ, в якому працює вже третій керівник, а попередніх двох не кожен згадає по прізвищах. На тлі проваленої боротьби з пандемією, яка по суті у виконанні влади звелася до штрафування плавців у Гідропарку. А от щодо питання тестів, захисту медиків, підтримки малого бізнесу — ніт, тут зеро. І жодними відеороликами президента цю безпорадність і непрофесіоналізм не прикрити. Та хоч відосиків стало менше — і на тому спасибі.
Центральній владі, персонально Зеленському з місць вже не вперше пролунав жорсткий відлуп. Можливо, скоро стане модним серед мерів записувати відеозвернення до Києва — справа міського голови Черкас, як бачимо, живе.
Та це означає падіння авторитету не когось персонально, а держави як такої. І це та ситуація, в якій ми опинилися вже зараз.
Втім, у чому можна віддати належне Зеленському, так це в його послідовності — те саме відбувається майже за усіма напрямками — від міжнародки до роботи правоохоронців.
Йому не просто не вірять. Він вже втрачає рештки поваги.
