В інтерв'ю для Le Point В. Зеленський, за коментарями деяких ЗМІ, нібито допустив корейський сценарій в Україні. Але корейським цей варіант можна назвати лише за однією ознакою, коли одна частина країни юридично не визнає іншу частину країни. Однак при цьому ризики залишаються. Зеленський про це сказав так:
«Ви питаєте мене, чи може такий сценарій реалізуватися в Україні? Я відповідаю, що все можливо. Треба зазначити, що Південна Корея має великого союзника: Сполучені Штати Америки, які не дозволять Північній Кореї захопити її. Тож все відносно: південнокорейці все одно ризикують».
«Порівняння з Південною Кореєю має свої обмеження: населення Північної Кореї становить трохи більше 20 мільйонів, тоді як населення Росії – понад 140 мільйонів. Не можна порівнювати масштаби цих загроз. Загрози з боку Росії в п'ять, шість, а то й десять разів більші».
Президент додав, що «ідентичне відтворення південнокорейської моделі, ймовірно, не підійде Україні в плані безпеки. Натомість її економічна модель є хорошим прикладом».
А щодо того, що дехто розглядає корейський варіант не як економічну модель, а як безпековий фактор чи у територіальному плані, Зеленський 19.09.25р. уточнив:
«Це можуть так риторично говорити, що може бути той чи інший сценарій. Але в нас точно інша історія, ніж з Кореєю. Там йшлося про те, що закінчилася війна без фінального мирного договору. Ось що мали на увазі. І це до розмови про гарантії безпеки – чому Україні потрібні гарантії безпеки. Може так статися, що не буде фінального документа про закінчення війни».
За його словами, «ніхто не розглядає модель „корейську“, „фінську“ або будь-яку іншу».
==================
Корейський варіант у чистому вигляді 1948 року адаптувати до України неможливо, оскільки цей варіант передбачав дві Кореї з різним суспільним ладом, а щодо України аналогічну обставину у вигляді копіювання цього варіанту не розглядає ніхто. Тобто у Кореї поділ був наслідком домовленостей переможців Другої світової, а в Україні — наслідком незаконної агресії. Тому під корейським варіантом сьогодні розуміється трішки інше, а саме:
Де-факто зупинка війни без мирного договору, фіксація лінії розмежування, тривала військова стримувальна присутність Заходу, невизнаність анексій і «відкладене» питання територій. Так трактують «корейський варіант» у провідних аналітичних публікаціях про Україну (приклад — Foreign Affairs та ECFR). Аргумент: зупинити бойові дії за зразком Корейської війни; формальний спір про території переноситься в майбутнє, натомість зараз — стримування та підтримка України.
Вашингтон пост (13 серпня 2025) Стаття «Ейзенгауер і Корея — урок для нинішніх переговорів щодо України». Автори проводять аналогію з тим, як адміністрація Ейзенгауера виводила США з гарячої фази Корейської війни: припинення вогню, жорсткий тиск на супротивника і союзників, без негайного «великого миру». Контекст — очікувані переговори США-РФ; обговорюється ідея «земля в обмін на мир», яка зближує тему з «корейською» логікою заморозки війни. Wall Street Journal (аналітика, 2025) у статті: «Що є кінцевою грою для України?» розглядав цей варіант лише як один серед інших.
Council on Foreign Relations (2025). Тут розглянуто оборону України без гарантій НАТО у випадку «замороження» війни. Звіт розглядає сценарій після потенційного припинення вогню: багатошарова оборона, велика армія, довгі роки стримування — по суті технічна «дорожня карта» для життя при «корейському» перемир'ї.
Колишній урядовець США Роберт Вілкі також публічно виступав за «корейське перемир'я».
Декілька важливих акцентів із медіа-дискусій:
У варіанті «ЗА»: «Корейський» варіант = не про територіальні поступки de jure, а про припинення вогню de facto: лінія фронту фіксується «тимчасово», статус територій не визнається, але ситуація може тривати роками/десятиліттями (Foreign Affairs, ECFR, WSJ). Щоб «корейська» схема працювала в Європі, потрібна тривала і дорога зовнішня присутність та переозброєння України (ECFR, CFR).
У варіанті «ПРОТИ»: чимало політиків і експертів застерігають, що перемир'я без гарантій створює «заморожену війну», яка робить новий напад досить імовірним (НАТО, низка оглядів). При цьому зазначається, що КНДР і Південна Корея отримали міжнародне визнання як окремі держави. А «Л/ДНР» чи анексовані території РФ не мають міжнародного визнання (навіть Китай і більшість союзників Росії не визнають анексій). Будь-яка «корейська модель» в Україні означала б легалізацію незаконних анексій, чого Київ та більшість світу не визнають. Корея розділилася у світі, де балансували лише дві наддержави — США і СРСР. Україна — частина Європи, член партнерських структур із НАТО та ЄС, і війна напряму впливає на європейську безпеку. Для Європи «заморожений конфлікт» на зразок корейського = постійна нестабільність на кордоні НАТО. У Кореї після 1953 року США розмістили потужну військову присутність, яка гарантувала оборону Півдня. Для України «корейський варіант» вимагав би масованої західної присутності та постійного фінансування — що політично складно і витратно для союзників. У Південній Кореї після 1953 року суспільство змирилося з тимчасовим поділом а в Україні суспільство та влада відкрито заявляють, що не приймуть замороження чи територіальних поступок, бо це лише відтермінує нову агресію. Росія у 2014 почала війну, а у 2022 — розширила вторгнення, тобто показала готовність атакувати знову після будь-яких офіційних домовленостей і договорів, чим довела небезпеку нових вторгнень. Це робить «корейську модель» для України вкрай ненадійною. «Корейський варіант» виглядає привабливим для тих, хто хоче швидкого припинення війни, але: він ігнорує незаконність російської агресії, не відповідає міжнародно-правовим реаліям, створює ризик нової війни, а не гарантії миру. Саме тому багато аналітиків і політиків наголошують: аналогія з Кореєю — хибна і небезпечна.
При цьому аналітики наголошують на той факт, що поділ Кореї у 1948 році не забезпечив миру, і це вилилось у корейську війну 1950-1953 рр. І навіть після її закінчення за понад 70 років було чимало військових інцидентів, провокацій та локальних сутичок між Північною (КНДР) і Південною Кореєю (РК), серед яких найбільш відомі: 1966–1969 — «Корейська демілітаризована війна»: серія атак КНДР на позиції Півдня та США. Понад 700 убитих з обох сторін. У січні 1968 — спроба замаху на президента Лі Син Мана (напад спецгрупи КНДР на Сеул). 1974 — південнокорейський президент Пак Чон Хі пережив замах, організований Північчю (загинула його дружина). 1983 — замах у Рангуні (М'янма): північнокорейські агенти підірвали делегацію Південної Кореї, загинуло 17 чиновників. 1996 — підводний човен КНДР сів на мілину біля узбережжя Півдня, що призвело до збройних сутичок і загибелі десятків людей. 2002 — Битва біля Єонпхьондо (Жовте море): морський бій між військовими катерами, загинуло кілька південнокорейських моряків. 2009 і 2010 — нові морські зіткнення. Березень 2010 — затоплення корвета "Cheonan": корабель Півдня затонув після торпедної атаки, 46 загиблих. Міжнародне розслідування визнало відповідальною КНДР. Листопад 2010 — обстріл острова Йонпхьондо: артилерія КНДР обстріляла південнокорейський острів, загинуло 4 людини. 1987 — вибух на авіалайнері Korean Air 858: північнокорейські агенти підірвали пасажирський літак, 115 загиблих. 2015 — вибухи мін у ДМЗ: поранені південнокорейські солдати. 2020 — КНДР підірвала спільний офіс міжкорейського діалогу в місті Кесон. 2022–2023 — КНДР регулярно запускає балістичні ракети, Південь відповідає військовими навчаннями із США. 2024 — повідомлення про перестрілки та артилерійські обстріли у прикордонних районах. Демілітаризована зона (ДМЗ) залишається одним із найбільш мілітаризованих і небезпечних кордонів світу. І це при тому, що Південна Корея отримала від США реальні серйозні умови безпеки, які стосовно України до цього часу не афішуються.
Тому у більшості випадків корейський варіант піддавався критиці. Для прикладу, очільник НАТО Єнс Столтенберґ сказав):
«Нам потрібен не „пауза“ і не заморожений конфлікт, а справедливий мир»
Виступи генсека НАТО послідовно наголошували, що «замороження» лише дає росії час перегрупуватися; вирішувати умови може тільки Україна, і це — пряма критика логіки «корейської» заморозки.
В цілому аналітика застерігає, що: «аналогія з Кореєю — хибна. Огляди наголошують, що корейський поділ виник на основі окупаційних зон ще до війни, тоді як в Україні йдеться про визнані кордони та неприпустимість захоплення територій силою; Київ не погоджувався й не погоджується на „розшматування“. ECFR (2024): „Корейська модель“ означала б сталу присутність західних військ в Україні — політично чутливе й витратне рішення.
Ви також можете ознайомитись з позицією щодо корейського варіанту видання The New York Times, керівника Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, Керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова, радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка.
Український історик і публіцист, експерт у Ukrainian Institute for the Future Сергій Громенко про так званий „корейський варіант“ висловився так:
Напередодні зустрічей G7 та мирної конференції в Женеві, актуалізувалося питання перемир'я в російсько-українській війні. І все частіше в ефірах і текстах звучить словосполучення „корейський варіант“. Зізнаюся, воно мене настільки вибішує, що я написав спеціальну статтю про абсурдність цієї аналогії. Повну версію читайте на Лівому Березі, а тут я коротко окреслю відмінності нашого та корейського кейсів:
- Корея напередодні війни (у 1945–1949 рр.) перебувала під окупацією двох зовнішніх сил. Україна 24 роки до війни була незалежною, як і Росія.
- У Кореї відразу виникли два локальні уряди, що претендували на зверхність над усім півостровом, а з 1948 року існували дві різні держави. В Україні російським окупантам жодного разу не вдалося створити якусь альтернативну державність. Захоплені території або односторонньо анексувалися Москвою, або управлялися окупантами за ширмою самозваних „народних республік“. Причому „ДНР“ і „ЛНР“ не спромоглися формально об'єднатися в „Новоросію“, а у 2022-му їх офіційно поглинула Росія.
- До початку війни 38-ма паралель була технічним орієнтиром для розмежування сил США та СРСР, а не міжнародно визнаним кордоном котроїсь Кореї. Кордони України до російського вторгнення були визнані міжнародним правом.
- Війна в Кореї мала одночасно характер і громадянської, і світової — півострів став полем бою американців проти радянців і китайців. Україна з 2014 року відбиває агресію іноземної держави, а „громадянська війна“ в ній — вологі фантазії кремлівських пропагандистів.
- Державні кордони обох Корей пройшли там, де вдалося зафіксувати фронт, причому з обох сторін іноземних військ було значно більше, ніж власне корейських. Українці сидять в окопах майже самостійно (нечисленні добровольці-іноземці погоди не роблять).
Тож чому я так рішуче виступаю проти терміну „корейський“? Та тому, що корейці, хай там як, були одним народом в одній країні й не з власної волі розділені наддержавами. А отже, колись, раніше чи пізніше, питання про об'єднання Кореї знову постане. А українці не розділений народ, і росіяни з українцями не один народ. Перед Києвом ще стоятиме надважкий виклик реінтеграції окупованих територій, але вже ніколи не постане питання „возз'єднання“ з Росією. Не розуміти цієї засадничої відмінності означає не дати собі раду з проблемою російського імперіалізму.
Секретар РНБО Данілов пояснює, що у т.з. корейському варіанті зацікавлена московія:
„Нам зараз пропонують корейський варіант. Так звана умовна «38 паралель», за якою було розділено Північну та Південну Кореї. От тут такі українці, а тут не такі українці. Росіяни зараз будуть вигадувати все що завгодно. Точно знаю, що один з варіантів, які вони можуть нам пропонувати – це «38 паралель». Але, нещодавно спілкуючись з представниками Кореї, я звернув увагу… Вони вважають, що тоді була велика помилка, що пішли на поступки, погодилися з тим, що треба заради збереження… Сьогодні мають проблеми“.
Цей варіант путлєру підсовує його кум Медведчук, а на цьому сайті це варіант українцям пропонує татарин Марат Губаєв, що ховається за агентурною кличкою repl one.
Ключовим питанням умовного корейського варіанту є заморозка війни. Однак, першочергову роль у питанні заморозки за будь яким варіантом відіграє український народ і керівництво української держави, а не погляди окремих політиків, інтернетних ботів чи прокремлівських пропагандистів. Також, для цього потрібне бажання рашистів, які не хочуть припиняти війну і відмовлятися від своїх максималістських вимог, бо в інакшому випадку це буде лише одностороннє припинення вогню, за яке виступає путлєр і його агент Марат Губаєв. Вони вимагають мирної реакції українців на окупацію і знищення України, що рівноцінно капітуляції на умовах рашистів.
Як бачимо, на санкції путлєр уваги не звертає. Оскільки вигадана Губаєвим формула НАТО-Україна \ НАТО — РФ не працює, то заморозку в таких умовах Губаєв пропонує за іншою, придуманою ним формулою, яка полягає у мирній реакції на знищення України. Пропагандон Губаєв придумав, що росію можна перемогти не захищаючись, а мирною реакцією на бомбардування і окупацію територій (це означає повне захоплення України рашистами) і навіть назвав це рашистське ІПСО „доктриною перемоги України“:
Таке пропагувати може лише агент кремля.
Саме тому він від початку війни виступав проти мобілізації, відміни 65-ї ст. КУ і заміни її змісту положенням про те, що воювати мають лише бажаючі і за відкриття кордонів для втечі з України усіх „губаєвих“. І це очевидно, що при такій позиції путлєра-Губаєва України вже б не було.
Кремлівські наративи агента Губаєва (цитата):
.„Це не λюдина має обов'язки перед державою, а держава перед λюдиною“. В Конституції Вкраїни нема обов'язків перед державою.
Кремлеботу Губаєву на це рашистське ІПСО відповідає Конституційний Суд України, де пояснює доvбойобу — що таке обов'язки людини і громадянина: https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/45-obovyazky-lyudyny-i-gromadyanyna
Наступна цитата пропагандиста:
„Припустимо я все це кажу, щоби «втекти з України. Втекти з України це нормаλьне осмисλене бажан͡ня живої λюдини. Ѿже моя позиція такова: якщо ти вважаєшь, що треба воювати, то ти йдешь і воюєшь, якщо ти вважаєшь, що треба тікати, то ти тікаєшь»
Якби Україна пішла варіантом, що пропонував путін і Губаєв (відміна мобілізації, захист Вітчизни не згідно з конституційним обов'язком ст. 65 Конституції, а за бажанням, відкриття кордонів і т.п.), то України вже б не було ще у 2022 році. ТО МОЖЕ ГУБАЄВ ЗАСПОКОЇТЬ СВОГО ФЮРЕРА І ПОЯСНИТЬ ЙОМУ, ЩО ЦЬОГО НЕ СТАНЕТЬСЯ?
Відповідь ворогу України Губаєву від українських патріотів, керівництва України, В. Залужного і ОП:
Правильність висновків УКРАЇНСЬКОГО ШІ підтверджує В. Залужний, керівництво України і усі мислячі патріоти України, які не хочуть оголювати фронт для рашистів, доки не буде перемир'я.
В. Залужний про мобілізацію : «Майбутнє України та її територіальна цілісність залежатимуть від кількості людей, готових захищати державу».
Покажіть мені хоч одного українського патріота, який би казав, що в умовах нападу на Україну, захищати її мають лише бажаючі. Таке може говорити лише агент кремля Губаєв!
В ОП ПОЯСНИЛИ: «Люди виснажені, але фронт не можна оголити», А САМЕ ЦЬОГО ДОБИВАЄТЬСЯ АГЕНТ МАРАТ ГУБАЄВ І ЙОГО КРЕМЛІВСЬКІ КОЛЕГИ.
Пропагуючи ненасильницьку реакцію українців на окупацію України, цей тупий татарин став на шлях брехливої наклепницької дискредитації ЗСУ і головнокомандуючого (цитата):
«Заλужний нещодавно прямо так й сказав: „сλід мовλяв стати всім кріпаками щоби воювати за свободу“.
А щодо т.з. корейського варіанту, то значна роль у питанні припинення війни належить і офіційній позиції США та європейських союзників, як і рівень безпеки для України з їх боку.
Тому тут є важливою позиція тих, ВІД КОГО ЦЕ ЗАЛЕЖИТЬ. Український народ і керівництво держави – за мирні переговори і припинення війни, ЛИШ НЕ НА УМОВАХ ПУТЛЄРА.
Щодо умов закінчення війни КМІС виділив три умовні плани:
- Умовний план США:
Група європейських держав, але без США, дають Україні гарантії безпеки
Росія зберігає контроль над окупованими територіями
США офіційно визнає Крим частиною Росії
Україна рухається до вступу до ЄС
США та Європа скасовують усі санкції проти Росії
- Умовний план Європи і України:
Україна отримує надійні гарантії безпеки від Європи і США
Росія зберігає контроль над окупованими територіями, але Україна і світ офіційно цього не визнають
Україна рухається до вступу до ЄС
Після встановлення сталого миру США поступово пом'якшує свої санкції проти Росії
- Умовний план росії:
Україна має суттєво скоротити армію та обмежити озброєння
Україна назавжди відмовляється від членства в НАТО
Під контроль росії переходять міста Херсон, Запоріжжя та загалом уся територія Донецької, Запорізької, Херсонської областей
Україна офіційно визнає всі окуповані території частиною росії і назавжди відмовляється від них
США та Європа скасовують усі санкції проти росії
Згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 23 липня по 4 серпня, лише 17% опитаних українців погодилися б на мирний план на російських умовах, тоді як 76% респондентів „категорично проти“ таких компромісів.
Натомість, серед респондентів опитування КМІС 39% прийняли б „умовний план США“, тоді як 49% – ні. Найпопулярнішим планом – який підтримують 54% українців і 35% проти – був „умовний план Європи та України“.
Президент України про „заморозку“:
Виступ у Верховній Раді з нагоди Дня Конституції, 2024 (Ukrinform)
„Будь-який заморожений конфлікт — це війна. Війна, яка обов'язково знову спалахне. Питання лише коли і скільки життів вона забере. Тому мир має бути чесним… Україна ніколи не погодиться на жоден із варіантів замороженого конфлікту. Жоден.“
Інтерв'ю з африканськими журналістами, 2024 (Ukrinform)
„Заморожений конфлікт — це та сама війна. Це як сплячий вулкан, який обов'язково прокинеться… Якщо це буде заморожений конфлікт, тоді ми чесно маємо сказати, що наші діти чи наші онуки воюватимуть. … росія прийде знову, якщо її не поставити на місце.“
Інтерв'ю ITV News, лютий 2025 (Суспільне)
„Заморожений конфлікт призведе до того, що Путін повернеться знову зі своєю агресією… Це буде абсолютна поразка для всіх.“
Інтерв'ю для Bloomberg у Давосі, серпень 2025 (Ukrinform)
„Замороження конфлікту — це не найкраща пропозиція для України, це слабка позиція на вході у майбутні переговори… Це виграшна позиція для росії, бо вони нічого не втрачають, а лише здобувають час.“
Коментар для РБК-Україна, 2023 (RBC-Україна)
„Патова ситуація — це заморожений конфлікт… Заморожений конфлікт — це та сама війна, але без можливості відповісти ворогу, без надії на майбутнє, без надії на інвестиції… Тому Україна не може собі дозволити будь-які патові ситуації.“
Інтерв'ю для Times of India, серпень 2025 (Ukrinform)
„Ми не хочемо замороження конфлікту… Якщо зараз заморозити конфлікт без розуміння, що буде завтра, які гарантії безпеки будуть… це дуже великий ризик.“
Хто З ТИХ, ВІД КОГО ЦЕ ЗАЛЕЖИТЬ хотів заморозку у 2023 році? Зеленський? Ні. Путін? Ні. Байден? Ні. Більшість українців? Ні.
Війни, як правило, закінчуються переговорами. Я особисто виступав лиш проти заморозки на умовах путлєра, в той час як ті, від кого це залежить (Зеленський, Байден, путлєр, більшість українців під час опитувань) заперечували заморозку. За логікою дуркуватого Губаєва вони всі очевидно галичани. :)
ПРУФИ ДЛЯ ТУПИХ ПРОВОКАТОРІВ І ПЕРЕСЛІДУВАЧІВ УКРАЇНЦІВ:
Щодо заморозки, у 2023 році відомі політики (не галичани) зробили наступані заяви:
Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії (цитата)
„Перемир'я, яке призведе до замороженого конфлікту, не принесе тривалого миру… Таке перемир'я буде нестабільним і дестабілізує регіон… Ні. Справедливий мир має включати виведення російських військ.“ „Передусім, справедливий і тривалий мир, а не ще один заморожений конфлікт, є нашою метою. Ніхто не прагне миру більше, ніж українці.“
Олаф Шольц, канцлер Німеччини:
„Якщо висуваються пропозиції щодо мирних переговорів, їхньою метою не може бути перетворення війни на заморожений конфлікт. Росія має вивести свої війська.“
В. Зеленський:
„Якщо це буде тупик і заморожений конфлікт… наші діти воюватимуть. … Тупик — це тимчасова слабкість. Якщо ми хочемо завершити війну, ми повинні її завершити повністю. Україна не погодиться на жоден із варіантів замороженого конфлікту.“
Анджей Дуда, Президент Польщі:
„Повномасштабна агресія Росії… має завершитися, і не повинна перетворитися на «заморожену війну».“
Андрій Єрмак про позицію наших партнерів:
„Ми чітко заявили, що ніколи не погодимось на заморожений конфлікт. Ми категорично проти цього, і наші позиції збігаються з позицією американських партнерів.“
Я навів позицію Президента України, передових політиків Заходу і позицію українців на основі соцопитувань. Це їхня, а не вигадана мною, позиція. Але, на погляд шизанутого на всю голову Губаєва, у цьому винен Івашин, нє?
Як сказав президент США Д. Трамп, „для танго потрібні двоє“. Але путлєр погоджується на заморозку лише на своїх умовах (відмова України від НАТО, скорочення армії і озброєнь, де-юре закріплення загарбаних територій за росією і т.п.).
ХТО ВІДПОВІСТЬ НА ПИТАННЯ: ЯК ЗРОБИТИ ЗАМОРОЗКУ ВІЙНИ ЗА КОРЕЙСЬКИМ СЦЕНАРІЄМ, ЯКЩО ЦЬОГО НЕ ЗАХОЧЕ БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ТА ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ І РОСІЇ ?
А дискутувати можна безконечно, проте це питання вирішують не в інтернеті. Спробую детальніше неупереджено розглянути аргументи різних сторін.
1. Аргументи „ЗА“ заморозку війни.
Це питання зазвичай піднімають деякі політики на Заході. В українському суспільстві серед політиків і політичних експертів таких осіб одиниці, але їхні аргументи є слушними. Найбільше цю тему піднімає Олексій Арестович, який у вересні 2023 виїхав на проживання до США. Його аргумент полягає у тому, що, якщо неможливо швидко перемогти росію, то з часом воювати вже буде нІкому, і це приведе до ще більших жертв і ще більших захоплень територій російськими агресором. Арестович нагадав, що деякі великі конфлікти були зупинені припиненням вогню, навіть без підписання сторонами мирного договору, деякі – з підписанням мирного договору через роки чи десятки років після припинення бойових дій. Тому він припускає, що найімовірніший сценарій для України – це „сіра зона“: зупинка бойових дій та заморозка війни по лінії розмежування».
«Російсько-Українська війна також не може стати винятком із правил, адже жодна зі сторін не може розгромити іншу з низки причин, насамперед – це нестача озброєнь та військової техніки, за допомогою яких можна було б суттєво змінити лінію фронту. У Росії їх немає, у нас теж. Політика наших партнерів полягає в тому, щоб нам не дати програти, а РФ – виграти. У такому треку нас чекає довга війна на виснаження або сіра зона»
Більше про його позицію і аргументи тут:
Як, на погляд Арестовича, Захід бачить заморозку війни (два варіанти) дивіться тут: https://www.youtube.com/shorts/WVo9XKegpVg
Пілот БПЛА в 57-й бригаді з позивним «Фрегат» сказав в інтерв'ю, що він хотів би, щоб нинішню лінію фронту заморозили, тому що українці не можуть перемогти росіян «лише з лопатами і кулеметами». Він також звинуватив ЄС і США в тому, що вони не надали більше високоточної зброї.
=============================================================================
2. Аргументи «ПРОТИ» заморозки війни.
Замороження війни, за якого окуповані території України залишаться під контролем Росії, стане для країни «м'якою капітуляцією». Про це в інтерв'ю 24 каналу сказав радник глави Офісу президента Михайло Подоляк. Він вважає, що за такого сценарію Москва вважатиме себе переможницею у війні, а в самому Кремлі не відбудеться змін. При цьому країна не відмовиться від бажання знищити Україну. Крім того, росіяни не припинять тероризувати жителів захоплених територій. Подоляк вважає, що несправедливо залишати безкарною державу, яка розпочала незаконну війну, водночас караючи постраждалу Україну:
«Ми можемо фіналізувати війну тільки за умови, якщо будемо дотримуватися положень міжнародного права. Це означає відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. Також Росію має бути покарано за сам факт агресії та всі злочини, які було скоєно».
«Щодо припинення вогню. Ми повинні розуміти, ми проти замороженого конфлікту, ми не хочемо третьої війни. Бо в 14 році одна війна почалася, була окупація наших територій, у 22 році повномасштабна війна. Хоча до 2022 року був заморожений конфлікт, було припинення вогню, була Нормандія та мінські процеси, були тисячні перемовини з РФ і з іншими партнерами на різних майданчиках. І потім повномасштабна війна»,
В. Зеленський заявив під час виступу на Генасамблеї ООН 25 вересня наступне:
За це замороження війни в Україні Путін вам дасть в якості призу тільки більше страждань і катастроф.
Голова ВР . Стефанчук:
«Україна прагне чесного й справедливого миру, але не в обмін на власні території»
Такої ж думки багато політологів і експертів. Дипломат Вадим Трюхан у коментарі агентству зазначив, що «заморозка» війни не можлива з декількох причин. По-перше, незважаючи на «миротворчу» риторику окремих високопосадовців Кремля, яка періодично пускається в люди, в цьому не зацікавлена сама держава-агресор. По-друге, це суперечить національним інтересам України.
«Адже в Києві вже всі прекрасно розуміють, що так звана заморозка – це пауза, яку росіяни неодмінно використають для нарощування військових мʼязів і підготовки до ще одного наступу, щоб змести, як вони мріють, все живе аж до кордону України з НАТО, а можливо й далі»... Найбільш гостро загрозу для себе відчувають наші друзі з країн Балтії, адже вони є найбільш уразливими перед лицем російського мілітаризму. Навіть незважаючи на членство в ЄС і НАТО. Дуже чітко розуміють, куди котиться світ, і політичні та інтелектуальні еліти Німеччини. Там підсвідомо проводять паралелі між рашистським режимом, який створив Путін, та нацистським, який породив у Німеччині Гітлер“.
Політичний експерт Євген Савісько також акцентує на тому, що „заморозка війни“ не можлива хоча б тому, що Росія зупинятися не хоче і не буде.
„Її армія та економіка переведені на рейки війни, люди зомбовані, ресурсний потенціал величезний, а санкції рашисти навчилися обходити“ ... „Навіть якщо ворог і піде на «заморозку», то лише з однією метою – максимально ефективно підготуватися до нового масованого наступу на всьому фронті. І ніякі зобов'язання, угоди не змусять Путіна відмовитися від мрії про знищення України“ ... Тож зупинка чи призупинення війни означатиме для України нові жертви серед населення, нові втрати на фронті. „Нашим союзникам потрібно зрозуміти: якщо програє Україна – настане черга Молдови, Польщі, країн Балтії. Це у Путіна план-мінімум. Фактично йдеться про розділення Європи по тим самим кордонам, що були між СРСР та Німеччиною у 1939 після анексії Польщі, – вважає експерт. – Після цього армія РФ атакує Фінляндію, Норвегію, черга може дійти й до інших. А це означатиме знищення західної цивілізації“.
Політолог Ігор Рейтерович переконаний, що неможливість „заморозки війни“ є очевидною.
„Насправді у світі, а в Європі найбільше, вкорінюється розуміння, що замороження українсько-російської війни призведе до значно більшого негативу, ніж максимальна допомога жертві агресії й ставка на те, що Україна в цій війні переможе. Чому? Тому що Путін діє за дуже простим правилом: якщо йому дають можливість відкусити палець, то згодом він кидатиметься вже на цілу руку“ Так було після подій у Грузії, після окупації Криму та частини Донецької та Луганської областей. „Це ж саме було і 24.02.22, коли РФ розв'язала проти України повномасштабну війну. Путін не зупиниться. І зараз, судячи з усього, він намагається протестувати Захід: чи готовий цивілізований світ переступити межу і використати проти РФ у разі небезпеки ядерну зброю. А у російського диктатора з'явилося розуміння, що у ХХІ столітті можна вести війни конвенційними методами. І що перемагатиме той, у кого буде більше танків, літаків, ну і людей, яких можна кидати в «м'ясні штурми».
Багато залежить від допомоги Україні. Якщо Трамп її припинить і не натисне на рашу, то Україну чекатиме або повна окупація зі всіма наслідками, або перемир'я на умовах путлєра, тобто, за його словами : демілітаризація, денацифікація, позаблоковий статус і відмова від загарбаних територій. Хоча більшість експертів схиляється до того, що позиція Трампа компромісна і цілковитої капітуляції України він не допустить.
Військовий експерт Олег Жданов про заморозку війни:
=========================================================================================
3. Заморозка війни у контексті перпеспектив вступу в НАТО.
Нагадаємо, ще в червні кремлівський правитель путін заявив, що росія готова піти на припинення вогню, якщо Україна повністю виведе свої війська із Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Також москва вимагає зняття зарубіжних санкцій, відмови від вступу до НАТО і визнання окупованих територій російськими.
А стосовно бажання домовлятися з путіним, то для того, щоб хоч гіпотететично уявити собі, як виглядатиме варіант заморозки на можливих майбутніх переговорах, достатньо звернутися до попереднього проєкту мирної угоди росії з Україною за результатом переговорів у Білорусі, який було парафовано у Стамбулі (Туреччина). Угода, яка так і не втілилась у життя, називалась «Про постійний нейтралітет України й гарантії безпеки» і Додаток 1. «Гранична кількість особового складу, озброєнь та військової техніки, що перебуває у бойовому складі Збройних Сил України у мирний час»..
Голова делегації Арахамія сказав, що головною вимогою рашистів був позаблоковий статус України, а все решта – косметичні правки, такі собі «бла-бла-бла».
В принципі це відповідає позиції росії, яка у жодних домовленостях не буде підпускати НАТО ще ближче до своїх кордонів. У них і так істерика з цього приводу. Тому путлєр наголосив: «Мир будет тогда, когда мы достигнем своих целей. Они не меняются. Я напомню, о чем мы говорили — о денацификации и демилитаризации Украины, ее НЕЙТРАЛЬНОМ СТАТУСЕ».
WSJ опублікував мирну угоду 2022 року РФ та України.
Згідно з документом видання, датованим нібито 15 квітня 2022 року, учасники переговорів з обох сторін намагалися припинити бойові дії, погодившись перетворити Україну на «постійно нейтральну державу, яка не бере участі у військових блоках». За даними WSJ, угода дозволяла Україні стати членом ЄС, але забороняла приєднуватися до військових союзів, таких як НАТО. Передбачався нейтральний статус України.
Українські вимоги і зобов'язання у контексті поступок росії з боку України на переговорах полягали у наступному:
- Армія РФ має вийти на межі 23.02.2022, тобто окупаційна армія лишається тільки в Криму і в ОРДЛО.
- Низка держав світу включно з росією дають Україні гарантії безпеки. Ці гарантії не поширюються на Крим та ОРДЛО.
- Україна гарантує невступ до НАТО або інших військових союзів, обіцяє змінити для цього Конституцію.
- Україні забороняється розміщувати іноземні контингенти, а військові навчання дозволяються проводити лише за згоди держав-гарантів (включно з РФ та Китаєм).
- В обмін на невступ до НАТО держави-члени ЄС, присутні серед гарантів (а це, зокрема, Німеччина та Франція), гарантують Україні сприяння у вступі до Євросоюзу.
- Україна та РФ починають переговори щодо статусу Криму, які триватимуть 15 років. Україна обіцяє не повертати Крим військовим шляхом.
- Усе це запрацює лише у разі, якщо такий договір затвердять на референдумі, його ухвалить ВР та парламенти держав-гарантів.
А росія у свою чергу вимагала від України ще відмовитись від усієї зброї західних зразків і використовувати лише зброю власного виробництва, суттєво скоротити українську армію в численності військ і чисельності звичайних озброєнь, тобто доведення армії до такої межі, коли вона за жодних обставин більше не зможе дати відсіч будь-якому зовнішньому агресору. Москва наполягала, щоб чисельність ЗСУ налічувала 85 000 військових, 342 танки, 519 артилерійських систем, щоб дальність дії українських ракет була обмежена 40 км. , щоб російська мова функціонувала нарівні з українською в органах влади та судах. Кримський півострів, на вимогу Москви, мав залишитися під контролем РФ і не вважався б нейтральним.Так само росія не погоджується вивести свою армію за межі 23.02.2022, бо загарбані українські землі Запорізької і Херсонської областей вона вже включила в склад рашистської федерації і закріпила це у своїй конституції. Ось вам і «бла-бла-бла».
Отже, навіть українська влада у важкій для України ситуації НАЖАЛЬ готова була поступитися НАТО в обмін на мирний договір з росією. Це те, що існує об'єктивно і на що ми вплинути не можемо. Тобто, якщо доведеться вести переговори з росією не в умовах перемоги, а в умовах капітуляції, то про вступ до НАТО швидше всього можна забути.
Але коли мова заходить про НАТО чи перемир'я в обмін на території, то подібні формули, принаймні поки що, протирічать позиції Президента України. і, згідно з останніми данними соцдосліджень, позиції більшості українського народу
Однак, Україну можуть поставити в умови, коли інших варіантів не буде. Тому New York Times зазначає, що
Зеленський натякнув на один підхід, який може дозволити Україні зберегти обличчя, якщо вона не поверне всі землі, захоплені росією. «Ніхто юридично не визнає належність окупованих територій іншим державам»... Українські та західні офіційні особи розглядають пропозиції росії обговорити мир як вимогу капітуляції. Насправді пан Зеленський благав ООН підтримати Україну та не дати росії заморозити війну. Оскільки опитування показують, що більшість українців все ще не за відмову від землі, пан Зеленський намагається збалансувати політичний тиск вдома та мінливий ландшафт за кордоном...
Для особливих тугодумів поясню «на пальцях» : У контексті НАТО справа не обов'язково у виході на кордони 91-го року, а у відсутності територіальних претензій до РФ з боку України. Жодне перемир'я нажаль не прискорить шлях до НАТО, доки не буде вирішено питання кордонів і гарантій відсутності претензій до них. Як заморозка це вирішить? ФРН у 1955 році взяли в НАТО тому, що НДР була визнана як з боку ФРН, яка встановила з НДР дипломатичні зв'язки, так і з боку світової спільноти, яка зробила так само. А зараз в умовах можливого перемир'я з РФ хто визнає так звані ЛНР-ДНР і т.п., і хто прогарантує відсутність територіальних претензій? Тому в НАТО Україну можуть взяти або у випадку відновлення контролю над окупованою територією, або у випадку відмови від цієї території з гарантіями її не повертати, тобто йдеться про будь-яке ВИРІШЕННЯ територіального питання. Саме тому ті, від кого це залежить, часто умовою цього ставлять ПЕРЕМОГУ України у війні, а не заморозку як умову, як це трактують деякі невігласи. Мова не про те, чи потрібна заморозка, а про те, що вона не допоможе на шляху до НАТО, швидше навпаки. До того ж, перешкодою тут є і рівень корупції в Україні.
Чи правда, що до НАТО не може увійти країна, яка має територіальні суперечки? У цій статті говориться про те, що ніде не прописано, що необхідною умовою вступу до НАТО є відсутність територіальних претензій, але, на практиці, як зазначенол авторами статті (цитата): «
Досі ні Україні, ні Грузії не запропонували навіть приєднатися до MAP, що стало обов'язковою умовою для країн-кандидаток. Не виключено, що одним із приводів для суттєвого уповільнення цього процесу стали військові конфлікти на території двох країн: війна 2008 року у випадку Грузії та військово-політичні процеси, що почалися у 2014 році, у разі України. Незважаючи на те, що зусилля щодо мирного врегулювання цих конфліктів робляться принаймні щодо України, загроза їх вирішення військовим шляхом не зникає повністю — це відрізняє ситуації з двома пострадянськими республіками від наведених вище прикладів. У такій ситуації включення країни до НАТО може автоматично зробити альянс учасником збройного конфлікту, що відбувся без його прямої участі.»
І хоча ПДЧ для України відмінили, а стаття написана до масштабного вторгнення РФ у січні 2022р., як бачимо, на причини територіальних проблем це не впливає. Навіть Крим і Донбас тоді вже був такою причиною, не кажучи вже про Запорізьку і Херсонську області.
Така ж ситуація і у Грузії, де є територіальна проблема з невизнаною південною Абхазією, бо «Ніхто в НАТО не готовий віддати своє життя за Тбілісі, Ми не хочемо конфронтації з ядерною державою, яка може легко перерости в атомну війну». Питання до тугодумів: Якщо ПДЧ НАТО перестало вимагати (досвід Швеції і Фінляндії), то чому ж Грузію до цього часу не беруть у НАТО? Відповідь невігласи можуть почитати тут (цитата) : З ціллю захисту проросійських сепаратистів у Південній Осетії та Абхазії російська армія тоді відтіснила грузинську і фактично окупувала 20 відсотків території країни. Як наслідок, цей ЗАМОРОЖЕНИЙ КОНФЛІКТ СТВОРЮЄ ПЕРЕШКОДУ ДЛЯ ЧЛЕНСТВА В НАТО. Тобто, для тугодумів наголошується, що справа не у відсутності ПДЧ для Грузії, а у ЗАМОРОЖЕНОМУ КОНФЛІКТІ. До того ж, у випадку України, перешкодою є не лише проблеми територій, а й ще й рівень корупції.
Більше про переспективи і проблеми вступу до НАТО — у цій темі: https://site.ua/yaroslav.ivashyn/ukrayina-i-nato-perspektivi-i-problemi-i0le995 - вона тісно переплітається з питаннями заморозки.
М. Губаєв (агентурна кличка "repl one") разом з путлєром міжнародно визнаними кордонами України вважають не кордони 1991 року, а кордони 2022 року. Докази ТУТ.
======================================================================
4. ТРАМП: Перемир'я, заморозка війни і НАТО.
Тепер, після перемоги Трампа багато чого очевидно буде залежати від нього. Частина політологів надіється на непердбачуваність і нарцисизм рудого Донні, як і на те, що він може говорити одне, а робити інше, і в кінцевому результаті нібито може принести Україні більше користі, ніж Байден. Наскільки така думка є реальною, час покаже. Принаймні нещодавно він висловився про те, що Україна зможе повернути собі усі втрачені території і навіть піти далі.
P.S. від 15.11.24. Зеленський про заморозку: «Мінська-3» не буде – нам потрібен реальний мир“.
P.S. від 21.11.24. Опитування американського інституту Gallup, проведеного в серпні та жовтні 2024 року втявило, що 52% українців хотіли б, щоб Україна якнайшвидше домовилася про припинення війни, а 38% вважають, що потрібно воювати до перемоги.
Опитування впродовж місяців після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення, показали, що українці були оптимістичнішими: 73% воліли воювати до перемоги. У 2023 році підтримка боротьби до перемоги знизилася, але більш ніж удвічі більше українців виступали за продовження боротьби (63%), а не за мир шляхом переговорів (27%). Цього року втома посилилася: підтримка миру шляхом переговорів зросла до 52%, уперше досягнувши більшості.
P.S. від 17.12. 24. Зеленський: „Трамп знає, що заморожування війни небезпечне“.
„Трамп знає про моє бажання нікуди не поспішати на шкоду Україні. Країна вже давно бореться за свій суверенітет. Скільки б президентів чи прем'єр-міністрів не хотіли оголосити про припинення війни, ми не збираємося просто здаватися і відмовлятися від нашої незалежності... Небезпека полягала у тому, щоб сказати: «Ми заморозимо війну і домовимося з росіянами»
Разом з тим Зеленський заявив, що Україна не має сил, щоб відвоювати Крим і Донбас. Однак разом з західними партнерами виступає за те, щоб до того, як прийде цей час, створити умови для переговорів з позицій сили.
Я неупереджено окреслив дві протилежні позиції «ЗА» і «ПРОТИ», і моє ставлення до цього значення не має і ні на що не впливає.
P.S. Підтвердились мої слова про те, що перемир'я і заморозка війни, нажаль, не наблизить Україну до НАТО, що все це вигадки агента кремля Губаєва, бо Україні таке ніхто не обіцяв:
Генсек НАТО Рютте сказав, що перемир'я не наближує Україну до НАТО:
Ми ніколи Україні не обіцяли, що В РАМКАХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ ПРО МИР буде членство в НАТО
Міністр оборони США Піт Хегсет у контексті можливої заморозки і перемир'я також, нажаль, однозначно сказав, що вступ України до НАТО не буде реалістичним результатом дипломатичного врегулювання конфлікту (цитата): «Гонитва за цією ілюзорною метою лише продовжить війну та спричинить більше страждань»
«Українська правда» 27 січня 2025 року повідомила: близько 20 % українців підтримують ідею заморозити війну та завершити її уздовж існуючої лінії фронту (опитування Socis, грудень 2024).
P.S. від 25.03.2025. 82% українців за те, щоб продовжувати боротьбу з РФ навіть якщо не буде підтримки США.
P.S. від 09.06.25. Одностайності щодо заморозки війни і далі нема. Генсек НАТО про заморозку Зеленський : «Припинення вогню дозволить Росії накопичувати зброю і підвищить ризики для НАТО.»
Зеленський: «Замороження конфлікту — це не найкраща пропозиція для України, це слабка позиція на вході у майбутні перемовини. Це виграшна позиція для Росії, тому що вони нічого не втрачають, а тільки здобувають час на те, щоб відновлювати свої сили, бо, я вважаю, вони хочуть прийти знов».
22 лютого 2025 (бесіда в Білому домі) Зеленський :«... ми не підемо на припинення вогню без гарантій безпеки. Документа недостатньо. Потрібна сильна армія.“
P.S. від 08.06.2025: Коли Зеленський зрозумів, що справжніх гарантій безпеки Україні ніхто поки що давати не збирається, він змінив свою позицію стосовно гарантій безпеки:
«Ми готові до зустрічі, до всього того, що пропонує Америка. Все, що зараз говорить президент Трамп, ми підтримуємо, тому що ми вважаємо, що він може тиснути на росіян. Ми абсолютно відверто говоримо. Подобається нам сьогодні просто припинення вогню без гарантії безпеки? Ні, не дуже. Але чи підтримуємо ми це? Так, ми підтримуємо. Ми готові були на припинення вогню, стале і тривале»
P.S. від 07.08.25. Польське видання опублікувало пропозиції Трампа Путіну щодо закінчення війни в Україні, де передбачається : «
- перемир'я в Україні, але не мир;
- фактичне визнання окупованих росією територій шляхом відкладення цього питання на 49 або 99 років;
- скасування більшості санкцій, накладених на росію, і, в довгостроковій перспективі, повернення до енергетичного співробітництва, тобто імпорту російського газу і нафти.
Офіційна влада США і рашки цю інформацію поки що не підтверджує.
P.S. від 08.08.25. Агентство Bloomberg з посиланням на неназваних співрозмовників написало, що Вашингтон і москва хочуть досягти угоди про зупинку війни в Україні, яка може закріпити окупацію росією частини територій, захоплених під час її повномасштабного вторгнення. За словами співрозмовників, мета домовленості – фактично заморозити війну та підготувати ґрунт для перемир'я й технічних переговорів про остаточне мирне врегулювання.
Це неупереджена інформація у вигляді голих фактів і цифр, без брехні, наклепів і маніпуляцій агента кремля repl one. Ця правдива інформація не виключає необхідності переговорів і дипломатичних шляхів для завершення війни.
Про це висловився і Марк Рубіо:
„Вона закінчиться за столом переговорів. Саме там закінчиться ця війна“.
