Українське слово «злодій» і російське «злодей» здавалось би мають однакове значення, але це тільки на перший погляд. Українське тлумачення його – людина яка краде, дрібний волоцюга, хуліган. На російській ж воно розуміється більш масштабно: злодєй – це особа яка творить зло.
Доктор Зло, Джокер, Дракула, Чахлик Невмирущий – безперечно злодєї, але злодєї до яких мимохіть виникає симпатія. Вони творять свої чорні справи, але мають і риси, які подобаються. Видумані злодєї, наприклад, не позбавлені почуттів: люблять, страждають, ненавидять.
Як би там не було, а вищезгаданих персонажів придумала жива людина, а живій людині всеціло негативний образ створити важко.
Інше діло – злодєї невигадані. Людство свідомо і підсвідомо розуміло, що Гітлер, Сталін, Мусоліні, Мао – великі негідники, але мільйони їх обожнювало, та й зараз обожнюють.
Та сама історія і з Путіним. Здавалось би світ давно дав відповідь на питання: who is mister Putin, проте симпатиків у цього невисокого, плешивого, ботоксного дідка вистачає.
З росіянами зрозуміло. Путін дав народу, який споконвіку жив у імперії, те що він бажав – «вєлічіє». Нащадки орди, як виявилось не уявляють свого життя без побідоносних війн. Дарма, що у хаті немає газу, у під'їзді виросла бурулька з лайна, а сусід помер від бояри – зате нас боїться цілий світ. За таке п'янке відчуття сили можна пробачити ВВП і корупцію, і ментовський безпредєл, і сир з пальмового масла, в китайський Сибір, і все інше.
Адже саме Путін приручив бунтівних чеченів, дозволив Вані з Томська вперше поїхати бухати дармове віскі у Туреччину, почав говорити з піндосами та гейропейцями на рівних, провів олімпіаду і чемпіонат з футболу, а, головне, забрав у клятих хохлів Крим.
Проте, Путіна люблять не тільки в РФ. Від нього в захваті і в США (навіть Дональд Фредович), в Європі, в Африці і в Азії і, як не парадоксально, в Україні.
У чому є причина?
Причина в силі, брехні та грошах.
Почнемо з сили. Я зараз говорю не про ядерні ракети, які російський фюрер показував у мультиках…
Прогрес прогресом, але від природи нам не втекти. Природна сила і далі викликає у багатьох захват. Ми бачимо картинку з мачо, який мочить терористів в сортирах, з презирством дивиться на світовиї тюхтіїв, ніколи не йде на компроміс. І в цей образ повірили…
Далі брехня. Якщо ти не вмієш брехати з серйозним лицем – політиком тобі не стати. А брехати про свою миролюбність, коли ведеш кілька війн, коли травиш хімією ворогів, коли влаштовуєш провокації та теракти – найвищий диктаторський пілотаж. Такі зубри брехні та пропаганди як Кісельов з Соловйовим в порівнянні з своїм гуру — ніби малі діти.
І нарешті гроші.
Бізнесменам та деяким політикам плювати на Путіна-мачо та Путіна-маніпулятора, їх цікавить Путін-грошовий мішок. Які там вже європейські цінності, коли на горизонті замаячили російські нафтодолари. За московську монету діячі в окулярах та дорогих костюмах продадуть не тільки далеку Україну та Грузію, а й свої благополучні країни.
Поки існують імперський шовінізм, віра в грубу силу, тупість та жадібність, такі маньяки як Путін почуватимуть себе ідеально.
Поки історія нічому не вчитиме, жорстокі диктатори не переведуться.
