Згадаймо квітень 2019-го. Центральний стадіон чинний керівник наговорив претенденту чимало неприємних слів: ніби той є маріонеткою, недосвідченим, ще й відкосив від призову.
Далі претендент розгромно переміг чинного. Здавалось би, сатисфакція відбулась, але ні. Рубаха-парєнь виявився аж занадто злопам'ятним, як то кажуть: за базар надо отвєчать.
Але й п'ятий залишився міцним горішком. Мало того, що він не відправився в мєста нє так отдальонниє, а й поступово наздоганяє шостого. Ненависть у лідера спалахнула з новою силою.
Але нормально діло зробит знову не вдається:
Повістку вирішили вручити, тоді, коли опонент виїхав за кордон (думають, може злякається і не повернеться).
Государєва пішла у відпустку й умила руки.
У державній зраді звинувачують людину, під керівництвом якої було відвойовано значну частину окупованих територій, причому, за версією обвинувачення, зрада була саме на користь тих, у кого ці території відвойовували.
Обвинувачення у незаконній покупці вугілля відбуваються на тлі енергетичної кризи. І все це зараз виглядає як недоречна насмішка.
А ще політичні розбірки проходять синхронно з можливою агресією північного сусіда.
Якщо коротко, вибрано найбільш вдалий момент щоб прострелити собі ногу.
В цікавий час живемо… Неозброєним оком прямо зараз можемо спостерігати за черговим витком історичної спіралі. Як казав Леонід Данилович: «це ж вже було».
Так, це вже було. Донецький бульдозер, образившись на жінку з косою, запроторив її до буцегарні (можливо, й було за що). Як ми знаємо, жінка, але вже без коси – сидить під куполом, а донецький завгар пропав з орбіти.
Здається мені, що і нинішня комедія близька до розв'язки.
