Під час передвиборчої кампанії Володимир Зеленський намагався уникати конкретних обіцянок, але на інавгураційній промові 20 травня був змушений вдатись до конкретики. На кінець року бачимо, що нічого з тієї промови так і не вдалось втілити в життя.
Він оперував поняттям щастя, якого бракує українцям. Обіцяв створити міністерство щастя. В контексті підвищення рівня щастя обіцяв знизити тарифи. В результаті тарифи на електрику збільшились. Ціни на газ, від яких залежать тарифи на тепло й гарячу воду теж збільшено. Лише аномально тепла зима поки не дозволяє українцям на повну силу відчути «щастя» від Зеленського.
Він бідкався, що зарплати й пенсії принизливі. Чітко пообіцяв вчителям платити зарплату у розмірі 4 тис. дол. Вчителі так і не зрозуміли то був жарт чи ні? Але пояси їм доведеться затягувати, бо зарплату педагогам підвищать лише у липні 2020 і лише на 9%. Так прописано в бюджеті. Пенсіонерам теж доведеться не солодко. Копійчані підвищення пенсій не покриють навіть інфляційні коливання. Та все ж у декого зарплати злетять вверх і епоха бідності точно завершиться. Це – зе-чиновники від депутатів до міністрів. Вони молоді й просунуті тож працювати за дешево не будуть.
Він кликав українців звідусюди провертатися на Батьківщину. А щоб їм не поповнювати лави безробітних, обіцяв створити конкурентні робочі місця. Все вірно, але по факту нічого не створено і заробітчани не повертаються. Проблема залишається невирішеною.
Він переймався мамами з дітьми, які лежали у звичайних лікарнях, коли казав про провальну медичну реформу від попередників. Мовляв звичайні українці від цієї реформи не в захваті. Обіцяв навести лад. В результаті реформу зупинено. Медзаклади середнього і вищого рівнів залишаються нереформованими. Наразі гроші ходять за пацієнтами лише на першому рівні, який вдалось реформувати. А мами з дітьми як лежали так і лежать в лікарнях, де продовжують фінансувати не послуги а стіни і де квітне корупція.
Він переконував, що до влади нарешті прийшли люди, які служитимуть народу. Це виявляється теж був жарт, але ж який цинічний! До влади прийшли нові «рєшали» з орбіти «95 кварталу», "1+1" та олігарха Коломойського. Цинічних бандер змінили цинічні бариги. Жадібні, брехливі й хтиві. Скандали за участі цих «слуг» сколихнули суспільство. Хтось крав небагато, прикриваючись тещею. Хтось більше, лобіюючи необхідні норми законів. Хтось лобіював імпорт електрики з держави-агресора. Хтось раптово став власником десятків квартир і автівок. Хтось «рєшав» питання «даху» над Кривим Рогом. Хтось замовляв повій прямо у залі під куполом. А хтось не полишає надії отримати «Приватбанк», який сам же й пограбував. Служити людям – ні такого не чули!
Він наполягав на країні нових можливостей. Насправді ж бачимо, що нові можливості матимуть тільки члени зе-команди і їх бенефіціари. Правоохоронні органи не дадуть іншим такого шансу. На 100% свої рябошапки й баканови відреагують миттєво за одним телефонним дзвінком з Банкової. Наїзди на «Криворіжсталь» та політичну опозицію стали нормою. Додамо сюди драконівський закон про ЗМІ, який покликаний заткнути рота опозиційним медіа. Фантастичні можливості!
Він пропонував запроваджувати стандарти НАТО в Україні. Насправді ж на словах ніби все без змін – вектор руху незмінний. А на ділі він проігнорував ювілейний саміт альянсу в Лондоні. Там окрім іншого приймались стратегічні програми, на участь в яких могла претендувати й Україна, як аспірант альянсу, але цю можливість втрачено. На догоду Путіну? Питання риторичне.
Він наголошував на тому, що саме нам доведеться припиняти війну, яку не ми починали. Правда кого саме він мав на увазі під словами «ми» й «вони» не зрозуміло. І він віднайшов просту формулу припинення війни – не стріляти й не красти. Ця сентенція виявилась особливо непрофесійною, популістичною і брехливою, за що він має вибачитись. Бо насправді причини війни полягають в прагненні Кремля утримати Україну в зоні свого впливу. Чи розуміє він це станом на сьогодні – питання теж риторичне.
«Родзинкою» на зе-пиріг під кінець року можна покласти діру в бюджеті в 40 млрд. грн. і падіння промислового виробництва на 7,5%. Це при тому, що в травні він взяв країну з профіцитом бюджету в 10 млрд. і зростаючою промисловістю.
