Після рішення Конституційного суду щодо фактичного скасування е-декларування політична ситуація в Україні пішла на черговий виток ескалації.
З одного боку таке рішення КС є неправильним, оскільки воно йде в розріз з стратегією України на боротьбу з корупцією й зобов'язаннями держави перед міжнародними партнерами. З іншого боку в рішенні КС є юридичне раціо, почерпнуте з самої Конституції.
Одразу після місцевих виборів головні політичні актори опинились в міцному політико-юридичному клінчі. Вибори не остудили пристрасті. Чому?
В якості реакції на рішення КС президент Зеленський пропонує проект закону, яким припиняється повноваження цього органу в повному складі. Не треба бути юристом, щоб бачити, що цей законопроект є абсолютно неконституційним, оскільки в Основному законі про такі форми припинення повноважень суддів КС не йдеться.
Звідки ж така явно поспішна і незаконна реакція гаранта Конституції на поведінку КС? Варіант відповіді – судді вийшли з-під контролю Банкової і самого президента зокрема. Хтось домігся впливу на суддів і пролобіював рішення щодо зупинки е-декларування.
Цей хтось розумів, що збурить ситуацію в Україні, або взагалі призведе до катаклізмів. По-перше це зіпсує відносини України з ЄС, а по-друге послабить діючого президента, після чого його можна атакувати шляхом перегляду рішення про конституційність його указу про розпуск Верховної Ради в червні 2019.
Визнавши, що той указ Зеленського все ж таки порушив Конституцію можна розпочинати процедуру усунення його від влади через імпічмент. Перегляд власних рішень має практику в історії КС, зокрема у 2008 році цей орган визначив, що депутати не можуть переходити з фракції у фракцію, а в 2010 році вирішив, що таки можуть, чим породив явище т.зв. «тушок».
Якщо все виглядає саме так, то вихід Конституційного суду з-під контролю Банкової несе загрозу безпосередньо самому Зеленському і його подальшому перебуванню на найвищій посаді в державі. Залишається лише з'ясувати хто ж наразі контролює цю святую святих українського правосуддя?
