16 грудня президент України провів розширену прес-конференцію. А напередодні він брав участь у помісному Соборі нової об'єднаної православної церкви і виступав на Софійському майдані.

Головні тези прес-конференції стосувались тих же історичних процесів з створення помісної церкви. Окрім цього Порошенко назвав головні напрямки дій влади на наступні п'ять років. Це: 1) досягнення миру, враховуючи національні інтереси України; 2) подолання наслідків економічної кризи та підвищення рівня життя громадян; 3) адаптація законодавства для вступу України до ЄС та НАТО.

З огляду на президентську кампанію, яка офіційно розпочинається за два тижні, ці напрямки можна вважати планом дій президента Петра Порошенка на його другу каденцію. Такими собі трьома китами. Серед них немає мови й віри, оскільки реалізація цих напрямків фактично вже завершена під час першої каденції.

Мовне законодавство підсилене шляхом встановлення квот на телебаченні та радіо. Культура, кіно теж отримали суттєву законодавчу підтримку. Питання по церкві фактично вирішено, всі необхідні дії зроблено і залишається отримати довгоочікуваний Томос на початку січня.

Отже, кит перший: мир. Це передбачає закінчення війни та деокупацію Донбасу й Криму. Впертий Путін, попри санкції і міжнародну обструкцію, поки не полишив наші території. Він чекає на нового президента України. Того, хто сяде з ним за стіл перемовин тет-а-тет і домовиться про мир, але на його, Путіна, умовах.

Такі умови лежать на поверхні, це федералізація України, шляхом включення до її складу нового суб'єкта – Донбасу. Тієї частини, що окупована зараз. Ще одна умова – зняття з порядку денного питання щодо Криму.

Позиція Порошенка залишається незмінною – усі території мають бути повернуті без жодних поступок, тобто виключно на умовах України. Для цього необхідно посилювати міжнародний тиск і санкції проти РФ. Впертий Путін колись таки не витримає тиску й викине білий прапор.

Кит другий: економіка. Вже третій рік ця примхлива пані показує позитивний тренд, що є наслідком впровадження непопулярних, але необхідних реформ. На макрорівні усе стабільно і це не можна не бачити. Гривня стабільна, інфляція зменшується. Усі наші міжнародні партнери та кредитори стверджують – Україна провела колосальну роботу за стислий термін і в умовах війни.

Завдання на наступні роки – перенести макропокращення на мікропокращення. Тобто, щоб позитив від реформ бачили не лише МВФ та ін., а й українські громадяни. Елементи цього вже проглядаються. Уряд вже підвищує зарплати й пенсії. Цей тренд слід підсилювати. Коли люди отримують більше коштів на тлі зниження інфляції – це й є підвищення їх рівня життя.

Кит третій: ЄС, НАТО. Курс на Захід успішно реалізується останні чотири роки. Підписали Угоду про Асоціацію з ЄС, отримали безвіз, поглибили співпрацю з НАТО. Курс на Захід тепер буде закріплено в Конституції. Але рух на Захід не має бути лише заради руху. Кінцева мета – повноправне членство в усіх західних інституціях. Якщо не збавляти темпи, якими рухаємось зараз, то за п'ять років можна розраховувати на членство. Оце й буде остаточне «прощавай Росія».

Вирішувати нам.