Осіння пора року є найбільш відповідальною у роботі уряду. Восени починається опалювальний сезон і приймається бюджет на наступний рік. Від того як вдало уряд впорається з цими завданнями буде залежати життя українців як восени так і в інші пори року. Крім того в Україні за традицією саме восени відбувається загострення політичної ситуації.
Цьогоріч уряд увійшов в осінь з одним невирішеним питанням. Це ціни на газ. Основний кредитор України – МВФ, не втомлювався наполягати на приведенні цін на газ до імпортного паритету, від якого українські ціни вже суттєво відстали. Важливо розуміти, що це потрібно не так МВФ, як для нас самих. Подальше зволікання призвело б до розбалансування фінансової системи і фінансової кризи. Це й було аргументом МВФ, кредити якого якраз і даються для збалансування макрофіну.
Але є й інша сторона мвфівської медалі. Це мікрофін. Тобто фінанси кожного громадянина. Пропозиції кредиторів щодо підвищення ціни на газ на 60% значно покращили б держфінанси, проте стали б тягарем для громадян. Уряд це розумів і тому до останнього моменту виступав проти такого радикального кроку.
Фактично прем'єр ходив по лезу ножа. Відмовитись від послуг МВФ він не міг. Річ у тім, що у наступному році Україна має віддати борги за 2006 – 2013 рр. у розмірі 400 млрд. грн. Самостійно у повному розмірі розрахуватись не вийде, тому потрібно перекредитуватись на певну суму. Інакше дефолт. І уряд зумів переконати МВФ. По-перше ціну буде підвищено не на 60%, а на 23%. По-друге буде укладено нову угоду sgtand-by, яка й буде рятівним кругом від дефолту. Браво!
З 1 листопада ціна на газ для ЖКГ буде 8550 грн. за 1000 куб. В середньому платіжка збільшиться на 300 грн. Для субсидіантів ціна не зросте. А з січня наступного року починається монетизація субсидій. Ця пільга стає більш адреснішою. Шахрайство в сфері субсидій мінімізується.
Ось так уряд і прем'єр Гройсман вирішили це непросте завдання. У квітні 2016 року Гройсман у Верховній Раді привселюдно заявив: я вам покажу, що таке управління державою! Відтоді економіка України зростає. Зарплати й пенсії зростають. Інфляція ж навпаки – зменшується. Очевидно таки мав рацію прем'єр, коли заявляв таке. Останнє рішення щодо ціни на газ лише підтверджує – він знає, як правильно управляти державою.
До речі, про проект бюджету 2019, який вже підтримано у першому читанні. Деякі показники. ВВП зросте на 3%. Інфляція зменшиться до 7,4% (9,9% у цьому році). Держборг скоротиться з 60% до 52%. На безпеку й оборону буде виділено рекордні 209,7 млрд. Зокрема на розвиток і модернізацію військової техніки 36,2 млрд. Військовослужбовці отримуватимуть зарплати не менше 10 тис.
2 млрд. на енергоефективність (фонд та «теплі» кредити). 55 млрд. на будівництво і реконструкцію доріг. Зокрема 17,6 млрд. на дороги місцевого значення. 15,5 млрд. на підтримку регіонального розвитку (фонд, проекти, субвенції). 242,6 млрд. на нову українську освіту. Передбачається збільшення зарплат вчителям шкіл. 92,3 млрд. на нову медицину. Соціальні видатки – 301,8 млрд.!
Швидке прийняття державного кошторису на 2019 сталось і завдяки міністру Кабінету міністрів Олександру Саєнку, який є комунікатором між урядом і депутатами.
