Тільки вчора писала пост про те, що мета ворога — знищення нашої національної гідності. Це обеззброює найкраще.
І зацініть красу гри — за 30 срібняків, без жодного пострілу і краплі крові націю втоптали в багно. Змусили тих, хто 6 років боровся не покладаючи рук, ці самі руки опускати і признаватися у зневазі до власного народу.
Невже в нас немає «Аєропорту», «Ілловайську», «Черкас» — щоб пишатися ними? Немає Кокотюхи, Жадана, Кочинського, Матіос, багатьох інших? «Океану»,"Кому вниз", "Козак систем", " Вів*єн Морт", "Ілларії"?
Невже продажність пари десятків овець у віночках значить для нас більше, ніж жертва Василя Сліпака, який міг співати в оперних театрах Європи, а натомість загинув на фронті?!
Бути національним символом — вимагає постійно підтверджувати цю високу честь.
А хор Вєрьовки вчора, у річницю його смерті ганебно провалив цей іспит.
