Київ... Величне легендарне місто, що з ним сьогодні!? Чому він втрачає своє обличчя?! Питання риторичні. Те, що сьогодні відбувається не може бути розвитком, хаотична руйнівна забудова, яка не має ні логіки, ні стратегії. Як наслідок та вже результат, житло, транспортні розв'язки які загрожують життю людей.
Подивиться, який був наш Київ! Який Київ нам залишили! Який Київ залишимо ми?!
Для Києва середина 60-х — це переломні роки. Він ще не сильно змінився з попередніх часів, в деяких місцях ще нічого не змінювалося з царського часу, ще тільки-тільки почали забудовувати Дарницю. Остаточно йде в історію все, що пов'язано з першою половиною XX століття, і пройде якихось п'ять-сім років, і Київ буде вже не впізнати. Він почне набувати той вигляд, який врізався в пам'ять з самого дитинства вже наступному поколінню.
Матвіївська затока і Труханів острів. Вдалині видно тільки будуються дачі на Русанівських садах. Тоді це було майже за містом. Немає ще ні Лісового, ні Комсомольського масиву. Залив, який навпроти нас, сьогодні помітно зменшився. І, взагалі, в 70-і роки після затоплення Канівського водосховища, рівень Дніпра в Києві піднявся.
За Подільської ТЕЦ і станцією Петрівка місто вже закінчувався. Видно гору, на якій розташований старий Вишгород. Якраз в цей час там будувалася Київська ГЕС. Навпаки центрального пляжу працює земснаряд. Немає ще ні Оболоні, ні Троєщини.
Будується міст Метро, з'явилися перші будинки на Русанівці. Але в основному на лівому березі ще дуже мало забудови. Через 10 років цей вид стане зовсім іншим.
Кияни пам'ятаю ось такі баржі, які ходили по Дніпру і Десні. У 70-х і навіть на початку 80-х їх повно сновигало по нашим річках.Київ, якого давно немає.
Народ, який чекає катер або «Ракету» на Річковому вокзалі.У ті роки річковий транспорт був дуже розвинений і грав роль, порівнянну з сьогоднішніми приміськими маршрутками. Кияни ще добре пам'ятаю ці часи. На початку 80-х у зв'язку з розвитком автобусного сполучення та будівництвом нових доріг, ця роль річкового транспорту почала падати. ЗА часів Незалежності цей вид транспорту зник.
Натовпи пасажирів на Річковому вокзалі. Багато хто ще пам'ятає ці поїздки на катері на Десну. Старі валізи, чергу на катер, чотиригодинного подорож на катері під назвою «Чекіст» або «Павлик Морозов» вгору по Дніпру і далі по Десні. Народ на катері був веселий, співали пісні, нишком випивали, грали та співали. А навколо були приголомшливі пейзажі Дніпровських і особливо Деснянських берегів.
Це фото — як кадр зі спогадів. Коли дивишся на цей знімок, стає дуже сумно від розуміння, що це Київ, якого давно немає.
Йдемо вгору по Дніпру до гирла Десни, пройшли під Петровським ЖД мостом (на якому ще старі повоєнні ферми, різні — тому що відновлювали після німецького підриву в 1943 році), за ним місто вже закінчувався. Немає ніякої Оболоні справа і, тим більше, Троєщини зліва. Десь в цьому місці зараз Московський міст. Його почали будувати в 1972 році.
Міст Метро підводиться до станції метро «Дніпро». Набережній в цьому місці ще немає. Її почали будувати тільки в 1981 році. До неї на цьому місці був причал, з якого ходили річкові трамваї на Русанівські сади і Осокорки.
«Ракета» на тлі Києво-Печерської лаври. Київський пасажирський річковий порт мав кількома десятками судів на підводних крилах, які ходили від Білоруських Мозиря і Гомеля, що вгору за течією і до Черкас і Кременчука, що вниз за течією. Ціна проїзду на них хоч і була помітно дорожче електрички або автобуса, але все одно малодоступною не була. А зате який задоволення отримували пасажири.
Потім це задоволення стали продавати за гроші і річковий транспорт зник, ставши виключно прогулянковим.
Катер підходить до гирла Десни. Там, де у нього прапор, видно Лаврська дзвіниця. У ті роки це була єдина київська домінанта. Знайомий і рідний з дитинства силует.
Розповідали що її бачили з Новосілок на Десні з дахів сараїв. А це по прямій десь 30-35 км.
Примітивні снасті. Ось тільки риби було на порядок більше і ловилася вона повсюдно.
Справа — берег того, що зараз звуть Оболонню. Видно бетонна секція не відбувся довоєнного тунелю під Дніпром. Вона і нині там. Майорить прапор УСРСР.
Якась посудина, можливо ще довоєнного випуску, повзе по Дніпру трохи нижче гирла Десни. У ті роки річкове судноплавство було дуже інтенсивним і надзвичайно різноманітна
Вид з оглядового майданчика в Києво-Печерській лаврі. Видно храми Ближніх і Дальніх печер. Немає ні Південного моста, ні другого Дарницького залізнично-автомобільного, ні тим більше житлового масиву Позняки на лівому березі. Навіть масиву Березняки, який зараз вважається старим, ще немає. А місто повністю закінчується за Дарницьким залізничним мостом.
Ось ще більш кращий ракурс лівобережжя з цієї ж оглядового майданчика.
Ось це чистота! Як можна отримати машину часу? Дуже хочеться на цей пляж! Вид з оглядового майданчика в Києво-Печерській лаврі. Видно храми Ближніх і Дальніх печер. Немає ні Південного моста, ні другого Дарницького залізнично-автомобільного, ні тим більше житлового масиву Позняки на лівому березі. Навіть масиву Березняки, який зараз вважається старим, ще немає. А місто повністю закінчується за Дарницьким залізничним мостом.
У наш час всі київські зони відпочинку тотально загиджені пластиком і поліетиленовими пакетами
Типовий київський дебаркадер на гирлі Десни. Один з таких досі зберігся в затоці біля Троєщини.
Човники на гирлі Десни. На них за копійки тебе могли перевезти на численні острови. Втім сама пристань, іменована тоді киянами — «Устя Десни», теж перебувала на острові.
Пляжний сезон у Києві міг тривати не менше 4-х місяців, наскільки ж південний це місто в порівнянні з північним Санкт-Петербургом.
Так виглядав «дикий» Венеціанську протоку до приходу туди Гідропарку. Тепер це практично центр міста.
Величезний простір нині зайняте Мінським масивом, Оболонню, гігантської Куренівської промзони (і ТОРГзоной зі всякими ТРЦ) має абсолютно невинний вигляд. Заливні луки, заплавні озера, вдалині видно Пуща-Водицький ліс, розташований на височині.
Місто в цей бік закінчувався за залізничною станцією Петрівка.
Така історія.
Оригінал матеріалу, який став основою з блогу flackelf.livejournal.com
