26 листопада 2025 року МВФ та український Уряд оголосили про досягнення домовленості щодо нової чотирирічної програми Extended Fund Facility на суму 8,1 млрд дол. США. Відразу деякі чиновники та політики почали говорити, що МВФ вимагає від України ліквідувати спрощену систему оподаткування, тобто — знищити ФОПів.
Мінфін підтвердив намір зобов'язати ФОПи реєструватися платниками податку на додану вартість (ПДВ) при досягненні обороту понад 1 млн грн на рік.
Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю виданню Lb.ua заявив, що уникнути трансформації спрощеної системи оподаткування неможливо. «Є завдання вирівняти правила гри для „спрощенців“ і суб'єктів господарювання, що є платниками ПДВ, визначити спільні ліміти для цих груп платників. У нас спрощена система оподаткування – це спосіб ухилення від сплати податків великими недоброчесними бізнесами, які просто використовують „спрощенців“.
Протке, як вірно говорять експерти, конкретні механізми реформи пропонує лише український уряд. МВФ як кредитор зацікавлений у гарантіях повернення коштів, проте вибір інструментів мобілізації бюджетних надходжень залишається прерогативою української сторони.
Це саме наш Уряд, а не МВФ, вкотре намагається пустити під ніж ФОПи під час війни!
Це ж просто! Є дірка в бюджеті. Як її закрити? Забрати гроші з „соціалки“? Не можна — бо там „вовина тисяча“, кешбеки різні, ще якісь допомоги для підтримки рейтингу президента. Трохи врізати субвенції та капітальне будівництво? Теж зась — там „шкурняки“ ще не викритих НАБУ „міндічів“ з впливових ФПГ. Підвищити ренту чи трохи привести у відповідність податки для олігархічних корпорацій? Знову ж таки не можна — бо це ж „національний виробник і ми маємо забезпечити його конкурентноздатність на світових ринках“ (насправді — це ж старі олігархи, їх надто „драконити“ не варто). То хто залишається? Вірно — той в кого легше всього забрати. Давайте заберемо у ФОПів. Вони всі ухилянти!
Натомість віцепрезидент ICC Ukraine Дмитро Олексієнко стверджує, що встановлення порогу обов'язкової ПДВ-реєстрації після досягнення 1 млн грн річного обороту (приблизно 24 тис. дол., або трохи більше 83 тис. грн на місяць) означає фактичне потроєння податкового навантаження для спрощенців після досягнення цього порогу. Ефективна ставка зросте з поточних 6% (єдиний податок плюс військовий збір для третьої групи ФОП) до 20–22% з урахуванням ПДВ. Жодної диференціації за галузями у цій схемі наразі не передбачено — підприємці стануть платниками ПДВ з усіма супутніми адміністративними та фінансовими наслідками.
Окрім того, обґрунтування необхідності обов'язкової ПДВ-реєстрації тим, що спрощена система оподаткування перетворилася на інструмент тінізації, ігнорує справжню природу цього явища. Бізнес використовує різноманітні схеми не через доступність легальних механізмів податкової оптимізації, а через системні інституційні проблеми. І головна причина — це корупція в органах влади, судах та в силовому блоці!
На думку фахівців Української ради бізнесу примус ФПО до сплати ПДВ значно підвищує ризики:
- збільшення тіньової економіки, дробленню та закриттю значної кількості ФОП з причини значного зростання адміністративних витрат на ведення повноцінного бухгалтерського обліку;
- повільного відновлення регіонів (прифронтових, деокупованих) – ускладнення у провадженні діяльності на фоні складних зовнішніх умов;
- відтоку певної кількості громадян з активною підприємницькою позицією за кордон, збільшення кадрового дефіциту в Україні.
ЩО З ЦИМ РОБИТИ?
Є два підходи. Перший — нічого не чіпати в спрощеній системі і дати жити ФОПам.
Юлія Тимошенко пропонує законопроєкт про введення мораторію на підвищення податків або введення нових податків для ФОПів. В своєму YouTube-каналі лідерка „Батьківщини“ розкритикувала ідею влади запровадити ПДВ для ФОПів, які мають річний дохід 1 мільйон гривень, атакож вказала що під загрозою нині перебувають не лише ФОПи, а увесь малий і середній бізнес, який душать податками, новою регуляцією та рейдерством. При цьому влада робить все, щоб зростали статки олігархів.
Другий підхід — більш гнучкий. Пропонується точкові зміни, які з одного боку ліквідують можливість дробити бізнес для ухилення від податків, а з іншого не зачипатимуть переважну більшість ФОПів.
Як стверджує старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський, гнучка система оподаткуваня малого бізнесу працює не тільки в Україні. У США — закон про регуляторну гнучкість зекономив 200 млрд доларів; у Бразилії — мільйони підприємців вийшли з тіні; у ЄС — з'явилась політика Think Small First.
Європейський підхід до мікробізнесу демонструє іншу логіку регулювання:
Польща: поріг ПДВ – 200 000 євро (близько 8,7 мільйонів гривень).
Чехія: 2 мільйони крон (близько 3,4 мільйонів).
Румунія: 300 000 леїв (близько 2,5 мільйонів).
На тлі цих показників український ліміт у 1 мільйон гривень є одним із найнижчих у регіоні, що формує інший рівень адміністративного навантаження на мікробізнес.
За даними Національної бізнес-коаліція мікро- та малого бізнесу (НБК ММБ), 62% підприємців, які припинили діяльність, вказали причиною саме податковий тиск, а на кожного нового ФОПа припадає двоє тих, хто закрився.
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, Михайло Непран вважає, що ФОПи є не фіскальною, а соціальною та економічною опорою – особливо у воєнний час. Статистика 2021–2025 років демонструє гнучкість і швидку адаптацію мікробізнесу. Основна проблема – не модель ФОП, а зловживання, які держава може вирішити адресно. Масові зміни, спрямовані на всіх ФОПів, несуть ризики тінізації та релокації бізнесу.
Свій текст я хотів би закінчити словами вже згадуваного Володимира Дубровського: проблеми зі зловживанням спрощеною системою є, але вони перебільшені. Їх роздмухують лобісти, які хочуть знищити або вихолостити спрощену систему. У цьому є зацікавленість, наприклад, великої роздрібної торгівлі. Це також інші різні асоціації великого бізнесу, наприклад, аптечна, „Укрлегпром“, Європейська бізнес-асоціація, яка представляє інтереси великого ритейлу, тощо. Їм всім малий бізнес стоїть поперек дороги. Це перша причина.
Друга, як я переконаний, це інтерес корумпованих податківців, бо їм дуже хочеться відновити оцю годівницю, яку вони колись мали з малого бізнесу. Малий бізнес є дуже вразливим для корупційного тиску, він зазвичай не звертається до судів, бо не має фінансового ресурсу судитися, погано знається на законах або просто не готовий звертатися до судів. Податківці просто хочуть повернути ті часи, до запровадження спрощеної системи. Коли її не було, вони просто приїздили до базарів автобусами ледь не кожного дня, ходили, збирали данину, потім їхали назад.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Звичайно мені як ФОП імпонує пропозиція Тимошенко про запровадження мораторії на будь-які зміни спрощеної системи оподаткування. Це створить хоча б впевненість у тому, що завтра тишко-нишком не протягнуть якусь фіскалізаторську ідею.
Але якщо вже Уряду так конче необхідно щось зробити з „сірими плямами“ оподаткування малого бізнесу, то є досить прості та зрозумілі моделі:
- Обов'язковий регуляторний аналіз: Запровадити обов'язковий аналіз регуляторного впливу для будь-яких рішень, пов'язаних із зміною умов єдиного податку (ССО) та критеріїв реєстрації платниками ПДВ.
- Боротьба зі схемами ухилення через ФОП: Визначити на законодавчому рівні чіткі критерії для відмінності трудових відносин від підприємницької діяльності, щоб усунути схему „ФОП замість найму“.
- Встановити окремі критерії для запобігання схемам „дроблення“ бізнесу.
- Системний моніторинг ризикових секторів: Впровадити системний контроль за платниками податків у галузях з високим рівнем правопорушень, включаючи аналіз ланцюгів постачання.
Забезпечити щомісячну публікацію даних щодо середніх зарплат та податкового навантаження у топ-50 мереж найбільш ризикових галузей.
- Перезавантаження ключових служб: Провести повний аудит та реорганізацію Державної митної служби, Державної податкової служби та Служби фінансового моніторингу за участю міжнародних експертів.
- КРІ для фіскальних органів: Законодавчо закріпити якісні ключові показники результативності (КРІ) для Бюро економбезпеки, ДПС та ДМС, які мають бути націлені на конкретне скорочення різниці між нарахованими та сплаченими податками (tax gap).
