Вчора в ФБ виставляли знімки розграбованої залізниці в Донецьку.
Відреагував. Але щось муляло. Увечері зрозумів що саме.
Тут мушу зробити маленьку ретроспекцію.
Народився і провів дитинство я в Підгайцях. Таке собі маленьке але дуже старе містечко на Тарнопіллі. Славилося тим, що це був «опорний пункт» Андрія Потоцького\Andrzeja Potockiego.Засновника Станиславова.
Церква, костел, синагога початку 17 століття. І все.
Але Австрія матінка (тут я без іронії) побудувала залізничну вітку. Край розцвів.
Селяни отримали стимул для виробництва продукції. В Підгайцях була заснована сироварня. Багато боєнь, м'ясопереробних підприємств.
Двічі-тричі на тиждень підприємці винаймали два товарних вагони і везли всі ті овочі\фрукти\масло\сир\сметану\яйця\м'ясива до Львова, Перемишля, а іноді, аж до Кракова.
Дойшло до того що деякі сільські громади наймали випускників шкіл рольнічих (на наш час це с\г академія) для оптимізації своєї роботи.
Одного такого я навіть пам'ятаю. Пан Мандзин з Поплавів.
Так продовжувалося і після 1-ї світової.
Потім «перші совіти», німці, «другі совіти».
І ось тут почалося найцікавіше.
Під час бойових дій 1944-го року деякі частини залізничного полотна були пошкоджені. І що зробили совіти? Думаю вгадаєте з першого разу. Рейки вивезли і нічого не відновлювали.
Пізнаєте стиль «рускава міра»?
Та хтось скаже «Ай маленьке містечко!»
ОК. А як же побудована знову ж Австрією гілка Станиславів(Івано-Франківськ)-Бучач-Тарнопіль?
Та ж картина! Розібрали-розікрали. А вантажі возили через Львів або Чернівці.
Нічого не змінилося в ментальності московітів.
Тому всім прихильникам цієї зарази наголошую – «Прийдуть – будуть грабувати і нищити! Іншого вони не вміють»
