В нас не було фортеці Чонгар, але є фортеця Бахмут.
Чому не було треба здогадатися самим, бо кажуть, що не на часі таке обговорювати, ага.
А от чому в нас є фортеця Бахмут це складне питання, і його у світлі наявних брендбуків (!) та решти комунікацій можна й обговорити.
Фортеця Бахмут в нас є з однієї сторони тому, що наші воїни змогли її відстояти. І саме це робить цю фортецю такою, як вона є в реальності. Тобто місцем, де загинуло купа ворогів, і місцем, де загинули сотні наших воїнів. Фортеця пам'яті, болю й сили. Просто зараз, режимі реального часу.
Але мільйони людей до цієї ситуації не є дотичними, а тому для них з іншої сторони придумали та штучно створили образ «Фортеця Бахмут», який вони й сприймають з екранів в ході продуманої стратегії цілої піар-компанії (!). Та коли мова йде про піар Бахмута, то неозвученими лишаються ключові питання: а кого власне і за чиї гроші збираються піарити. Адже брендбуки, хештеги та кейси створюють для піару, а не пам'яті. І в даному випадку це піар на крові. Очевидно, що на чужій крові.
Ps. Думка про те, що ми не здатні прямо зараз гідно зберігати пам'ять про Бахмут без брендбука здається мені дикою і неможливою.
