Сьогодні Кабінет міністрів розпустив Наглядову раду НАК «Нафтогаз» та заявив, що звільнив голову правління НАК, Андрія Коболєва, призначивши замість нього в.о. міністра енергетики Юрія Вітренко.
Чому не «звільнив», а «заявив, що звільнив»? Бо це просто неможливо. З тим самим успіхом Кабмін міг би заявити, що звільнив Президента, або вас, шановний читач. Бо він не має таких повноважень.
Так, Кабмін, як акціонер, може оголосити загальні збори акціонерів та розпустити Наглядову раду. Але не звільнити голову. Бо стаття 33 Закону про акціонерні товариства каже нам, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, КРІМ ТИХ, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.
52 стаття цього ж закону (про виключні повноваження наглядової ради) каже, що обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу належить до тієї самої виключної компетенції наглядової ради.
НАК Нафтогаз — акціонерне товариство, 100% якого належить державі, і в законі спеціально для таких випадків вказано що загальні збори не можуть перебирати на себе повноваження наглядової ради. Отже, те, що відбулося, незаконно.
Навіть якщо піти іншим шляхом (хибним та спірним), то з точки зору статуту Нафтогазу (ст.47 п.22) пропозиція про звільнення має бути подана самою наглядовою радою на основі її рішення. Ні рішення, ні пропозиції наглядової ради не було.
То ж що мали б робити у Кабміні, якби дуже хотіли звільнити Коболева, але обов'язковою умовою було дотримання закону?
Так, вони могли б звільнити Наглядову раду. А потім — набрати нову, згідно визначеного порядку. А вона б вже обрала нового голову правління.
Але вони дуже-дуже поспішали, тому вирішили, що закон — для плебеїв, а воні державні мужі.
Вірогідно, це питання буде вирішуватись в суді. Там декілька шляхів. Або це ОАСК якщо спір про повноваження Кабінета Міністрів як головного державного виконавчого органу, або це Господарський суд м.Києва якщо спір про рішення Кабміну в ролі акціонера на загальних зборах. Вибір так собі. (
Це — про юридичну сторону питання.
Тепер — про практичну.
Причиною звільнення Коболева Кабмін вказав збитковість Нафтогазу. Але проблема в тому, що причина цієї збитковості — астрономічні борги пана Фірташа та його облгазів перед Нафтогазом. Якби не це — Нафтогаз був би прибутковим, як був ним попередні роки. І Кабмін би не мав навіть формального приводу звільняти його керівництво.
Але сам Кабмін, включно із профільним міністерством енергетики, не робив нічого, щоб домогтися погашення цих боргів. Замість цього Кабмін пробує назначити в.о. міністра енергетики новим головою Нафтогазу.
А тепер, нарешті, про політичну.
Учора CNN повідомили про те, що до нас їде державний секретар США Ентоні Блінкен. Цей візит мав би стати запевненням, що США підтримують Україну у її конфлікті з РФ та на шляху реформ.
Однією з умов подальших взаємодій України та Сполучених Штатів, а також низки міжнародних інституцій, була боротьба з корупцією та корпоративна реформа. Сутність корпоративної реформи — в тому, що держава в особі виконавчої влади лише стежить за тим, щоб у наглядові ради та керівництво держпідприємств потрапляли професіонали згідно законної процедури. Але не лізе, не ставить своїх, не протягує, не звільняє.
Таким чином, влада України вже вдруге втрутилася в роботу ключової установи, щоб замінити незручне керівництво на слухняне. Першим випадком був Національний банк України.
Таким чином, влада України розписалася в тому, що не здатна, або не хоче грати за цивілізованими правилами. І що зі своїми умовами міжнародні партнери можуть йти кудись подалі.
Нас чекають дуже скрутні часи.
