Як тільки зявився текст підозри Петру Порошеку в «державній зраді», взявся її вивчати. Я не юрист, але кожен громадянин може зрозуміти де факти, а де слова. Для чіткішої об'єктивності я звернувся до своїх колег юристів, і навіть тих, хто працював в прокуратурі.
На моє питання: що ти думаєш про це, мій колега колишній «прокурорський» відповів натсупне: «якби я прийшо до свого начальника з такою підозрою, він би мене викинув з вікна 4 поверху».
Йому я вірю, але складно повірити в щирість підозри Порошенку. Вона без фактажу, але нагадує сценарій до чергвого серіалу. Можливо саме такої думки була Генеральна прокурорка пані Венедіктова не підписуючи так звану підозру, оскільки, як ведеться в українській політиці, за все прийдеться відповідати. І відповідати вже новій владі. Венедіктова має нюх, відчуває швидкий кінець «слуг».
Щоб знати приччину даної ситуації, слід поглянути в її корінь. Зеленському хоч відбавляй бажання посадити Порошенка. Можна не звертати увагу на інших корупціонерів, які роками переховуються від слідства як от Микола Рудьковський, типовий кадр Януковича, був міністром інфраструктури. Рудьковський де тільки не був під слідством. Окрім України він сидів за гратами в Росії та Іраці. І далі перебуває на свободі.
Чому Рудьковський не цікавий правоохоронним органам? Бо Порошенко головний опонент Зеленського зараз. Навіть соціологи говорять, що якби вибори відбулись зараз, то Порошенко може перемогти діючого президента в дургому турі.
Нейтралізувати головних опонентів — надзавдання Зеленського. Спочатку був Медведчук, тепер Порошенко. І поміж тим, яскрава картинка, шоу, за яким слідкуватимуть усі.
Я це називаю «менеджмент емоцій», де до проектів обираються медійні особи, типу Порошенка, заради рейтингу, а ніж корупціонери типу Рудьковського, про яких всі забули.
Але ж де не працює закон і справедливість, таке суспільство перетворюється на зграю розбійників, казав святий Августин ще в 12 столітті.
Нічого нового під сонцем.
