Кінопроєкт «Мандаринка» — ігровий корооткометражний.
Жанр: драма
Логлайн:
Тринадцятирічний Льоха не оминає нагоди покепкувати над своєю новою однокласницею — особливою дівчинкою Іванкою. Попри це, вона не може лишитися осторонь, коли бачить, як дорогою додому на нього нападають троє хлопців. Її вчинок дивує як хуліганів, так і Льоху.
Синопсис:
У шкільному класі учні пишуть контрольну роботу. Тринадцятирічний Льоха їсть цукерку, а з фантика робить кульку і жбурляє її в голову Іванці — дівчинці з синдромом Дауна.
На перерві Льоха підходить з мандаринкою до Іванки і цікавиться, як та впоралася з завданням контрольної. Зауважує, що вона якась сумна і задля розваги розповідає анекдот про «даунів». Кепкуючи, Льоха дивується, чому Іванка не сміється, адже анекдот доволі смішний і він знає ще багато подібних.
Сусідка Іванки по парті робить Льоші зауваження і просить не «наїзжати» на новеньку й не псувати Іванці настрій, бо в неї сьогодні День народження. Льоха дістає смартфон і починає знімати Іванку, вимагаючи, аби та посміхнулася на честь особистого свята. Пропонує зробити разом з Іванкою селфі.
Іванка не реагує, а Дівчинка-сусідка каже Льоші, аби не задовбував. Йдучи, Льоша висипає на парту перед Іванкою шкірку від мандаринки, кажучи, що це такий від нього подаруночок.
Дорогою додому Льоха продовжує знущання, знімаючи Іванку на смартфон і кажучи їй, що вона така сумна, бо ні з ким не зустрічається. А, мовляв, в його будинку живе «такий самий» хлопець і Льоша обіцяє розказати йому про Іванку й надіслати її фотки. Льоша глузує, що тому хлопцеві Іванка неодмінно сподобається і з них вийде класна пара — «намбе ван!».
Раптово його зупиняють троє: ровесник і двоє постарше. Ровесник дорікає Льоші, що той, щось погане про нього казав і погрожує наваляти за це. Наступної миті хлопці шарпають Льошу і валять на землю.
Попри завдані Льошею кривду, Іванка не може лишитися осторонь бійки і втручається в неї, вимагаючи припинити, позаяк троє на одного — не чесно.
Спочатку ті не слухають її, продовжуючи копати Льошу, і тоді Іванка починає щосили й пронизливо верещати. Нападники лишають Льошу і йдуть.
На питання, за що вони так з ним, Льоша відповідає, що це — за його жарти. Тоді Іванка мовить, що їй все зрозуміло, адже вона знає, як той жартує.
Льоша та Іванка розходяться в різні боки та незабаром Льоша наздоганяє Іванку. Зніяковілий, він мнеться перед нею і протягує мандаринку як іменинниці.
Іванка іронізує, що Льоша дає їй цілу мандаринку, а не тільки шкірку від неї. Продовжуючи взяту лінію, вона запрошує його на свій день народження, аби той «порозповідав анекдоти про таких як вона».
Присоромлений Льоша заперечливо хитає головою і обидвоє посміхаються. Іванка запитує, чи не розхотів той зробити селфі з нею? Льоша й Іванка роблять селфі, на якому вони усміхнені, а Іванка — з мандаринкою в кадрі.
СЦЕНАРІЙ:
ІНТ. ШКІЛЬНИЙ КЛАС — ДЕНЬ
На дошці написано: «Контрольна робота». У класі за партами сидять учні і пишуть в зошитах. Між рядами парт йде ВЧИТЕЛЬКА.
ВЧИТЕЛЬКА
Завершуйте. За п'ять хвилин дзвоник.
ЛЬОША (13) дістає з кишені цукерку. Кладе її в рот, а обгортку зіжмакує в маленьку кульку. Він дивиться у клас і зупиняється поглядом на парті, що попереду навскіс. Жбурляє ту кульку і влучає в голову ІВАНЦІ (13) — дівчинці з синдромом Дауна.
Іванчина СУСІДКА (13) озирається на Льоху і крутить йому пальцем біля скроні. Льоша розводить руками, ніби він тут ні до чого.
Іванка пише у зошиті. Лунає дзвоник.
CUT
Перерва. У класі майже пусто. Лише за окремими партами та біля них — учні. Іванка сидить за партою, гортає підручник. Поруч її Сусідка дістає с сумки підручник і кладе на парту.
До них підходить Льоша, перекидуючи мандаринку з однієї руки до іншої. Стає поряд спираючись на парту.
ЛЬОША
Ну що, Іванка, написала контрольну? Як думаєш — нормально? Все там порішала?
Іванка не відповідає. Льоша починає чистити мандаринку.
ЛЬОША
Хочеш?
Іванка не реагує.
ЛЬОША
Ти чого така сумна?
(співає)
«Лиш вона, лиш вона, сидітиме сумна,буде пити не п'яніти від солодкого вина». Слухай-но краще анекдот. На узбіччі стоїть автобус. Водій копирсається у моторі. Тут до нього підходить даун і каже: «Дядько, а я знаю, що у вас зламалося». Водій його відганяє. А той знову підходить: «Дядько, я знаю, що у вас зламалося.». Водій знову його відганяє. Чинить, чинить, та все марно. Нічого не виходить. Даун знову підходить: «Дядько, я знаю, що у вас зламалося». Тоді водій запитує:"Ну і що в мене зламалося?". А даун йому вдповідає: "Автобус".
Хтось з учнів, які поруч, хмикає, хтось сміється. Льоша задоволено і з кривою посмішкою озирається навколо.
Іванка дивиться у підручник.
СУСІДКА ІВАНКИ
(з докором)
Льоша...
ЛЬОША
Що? Хіба не смішно? Це ж смішний анекдот, блін. Я багато таких знаю!
Льоша розламує мандарину і кладе одну частину до рота. Жує.
СУСІДКА ІВАНКИ
Льоша... Не наїжай на новеньку. І не порть настрій. У неї сьогодні день народження, а ти...
ЛЬОША
Іванко, в теба день народження? Оце так! Чому не запрошуєш? Я би прийшов.
Іванка дивиться у підручник, не відповідаючи.
СУСІДКА ІВАНКИ
Льоша, відчепися від людини.
Льоша дістає з кишені смартфон і наставляє на Іванку.
ЛЬОША
А ну глянь на мене! Іванко, чуєш? Ну подивись сюди! Ну посміхнися, в тебе ж сьогодні день народження, блін! Хочу засняти, як ти посміхаєся.
(іронічно)
Ти така гарна стаєш — та ти шо! Ну посміхнися, красуня!
СУСІДКА ІВАНКИ
Льоша, досить вже.
ЛЬОША
О, а давай селфі зробимо! Чуєш, Іванко!
СУСІДКА ІВАНКИ
Та іди, не задовбуй.
Льоша кладе смартфоно назад до кишені і збирається покласти до рота другу половинку мандарини. Підносить до рота і зупиняється.
ЛЬОША
Іванко! Хочеш?
Іванка не реагує.
ЛЬОША
Ну не хош, то як хош.
Льоша кладе до рота другу частинку мандиринки, жує. Простягає руку зі шкіркою і висипає її на парту перед Іванкою.
ЛЬОША
На, тримай — це тобі подаруночок від мене. Погризи, таким як ти це корисно. Розумнішими стають. І гарнішими.
Льоша йде з класу.
Іванка із сумом дивиться на шкурку.
НАТ. ШКОЛА — ДЕНЬ.
Іванка з наплічником виходить зі школи. Вона бачить попереду Льошу в компанії з ТРЬОМА ХЛОПЦЯМИ.
ЛЬОША
Ну, все пацани, давайте, я пішов!
Льоша махає їм рукою, ті — йому у відповідь і розходяться. Льоша помічає позаду Іванку, але не реагуючи на неї йде собі.
НАТ. ДВІР МІЖ БУДИНКАМИ — НАСТУПНОЇ МИТІ
Льоша йде сам з наплічником на спині. На відстані метрів десяти від нього — Іванка. Льоша дістає смартфон, обертається, наставляючи смартфон на Іванку. Йде задом-наперед, знімаючи Іванку.
ЛЬОША
Чуєш, Іванку? Може ти така похмура, бо ні з ким не зустрічаєся? Знаєш шо, в моєму домі такий самий як ти живе. Я от, думаю, може вас познайомити? Тобі сподобається! А шо? Класний хлопець! Гарний, веселий. Він, правда, трохи старший, та яка різниця, правда? Чуєш, Іванка, дай мені свій телефон, я йому скажу — він тобі дзвякне. Я про тебе йому розкажу, фотки твої скину — він точно подзвонить. Така пара буде файна — зашебісь!
(співає)
"Я і Сара — кльова пара, пара намбе ван!".
Раптом задкуючого Льошу різко зупиняють троє: РОВЕСНИК і двоє хлопців постарше і покрупніше — ХЛОПЕЦЬ 1 (16) і ХЛОПЕЦЬ 2 (16). Ровесник хлопає Льошу рукою по плечу.
РОВЕСНИК
Ось він, придурок!
Льоша обертається і дивиться на Ровесника і хлопців постарше.
РОВЕСНИК
Здоров, козліна! Шо ти про мене гнав, а?
Ровесник штовхає Льошу.
ЛЬОША
Я?
РОВЕСНИК
А то хто ж? Ти!
Ровесник штовхає Льошу.
ЛЬОША
Коли?
РОВЕСНИК
Коли? А тоді! Вже забув? Мені все розповіли!
Іванка порівнюється з Льошею і трьома хлопцями та йде далі.
РОВЕСНИК
Ти, блін, дотриндівся! Зараз тобі наваляємо!
ЛЬОША
Ви чого?
Іванка продовжує йти та чує звуки шарпанини.
РОВЕСНИК
А того! Вийожуватися любиш? Ну все, довийожувався! Поняв?! Ти шо про мене казав? Хто я, а?
Іванка оглядається і бачить, як Ровесник дає стусана по голові Льоші.
РОВЕСНИК
Ну хто, а? Шо ти дивися?
Хлопець 1 бере Льошу за комірець і різко тягне, від чого той падає на землю.
Іванка зупиняється, спостерігаючи за ситуацією.
РОВЕСНИК
Муділо, бля, кончене!
Ровесник копає Льошу ногою. Льоша намагається піднятися, але Ровесник штовхає його і той знову падає.
РОВЕСНИК
Клоун довбаний!
Ровесник знову копає Льошу ногою.
ІВАНКА
Що ви робите?
Ровесник стягує з Льоши наплічник, піднімає його і кидає на землю.
ІВАНКА
Не треба!
Ніхто не звертає на неї увагу. Іванка підбігає до хлоців.
Льоші вдається підвестися на ноги і тієї ж миті його хапає й міцно тримає Хлопець 1, даючи можливість Ровеснику завдати удару. Ровесник підходить до Льоші і замахується.
ІВАНКА
Не робіть цього! Чуєте? Припиніть!
Ровесник обертається і дивиться на Іванку.
РОВЕСНИК
А ти ще хто така?
ІВАНКА
Так не чесно! Вас троє, а він — один!
ХЛОПЕЦЬ 1
(Льоші, іронічно)
Це — подруга твоя? Яка гарнюня.
Ровесник б'є Льошу кулаком у живіт.
ІВАНКА
Не бийте! Пустіть його!
РОВЕСНИК
Та пішла ти!
Ровесник хапає Льошу за барки.
Іванка кидається на Ровесника. Той її відштовхує і вона падає на землю. Підводиться.
ІВАНКА
Якщо не пустите, я закричу!
ХЛОПЕЦЬ 1
Завали хлєбало, дура!
Іванка починає щосили пронизливо верещати.
ІВАНКА
А-а-а-а!
ХЛОПЕЦЬ 2
Заткнися, дура!
ІВАНКА
А ви пустіть його!
Льошу не відпускають. Іванка знову щосили верещить.
ІВАНКА
А-а-а-а!
Хлопець 2 закриває вуха.
ХЛОПЕЦЬ 2
Е, бля! Так і оглухнути можна!.. Та ну його, довбодятла того. Пішов він!
Хлопець 1 відпускає Льошу. Ровесник бере його наплічник, відкриває і висипає на землю весь зміст: підручники та зошити падають на землю. Роевесник кидає наплічник Льоші на землю і сильно б'є його ногою.
Хлопець 1, Ровесник і Хлопець 2 ідуть. Ровесник обертається і плює в напрямку Льоші.
Той трохи стоїть, споглядаючи на Іванку, потім починає збирати речі назад до наплічника.
ІВАНКА
За що це вони тебе так?
ЛЬОША
Та яке тобі діло?..
Іванка дивиться, як Льоша збирає речі до наплічнику. Той дивться на неї, помічаючи бруд від падіння на її одягу.
ЛЬОША
Жартів не розуміють. Ото і все.
Льоша підводиться.
ІВАНКА
Знаю, як ти жартуєш. Чула сьогодні. Тоді все зрозуміло.
Іванка обертається і йде геть. Льоша дивиться їй вслід і йде у протилежний від Іванки бік.
Іванка йде, витрушуючи пиляку з одягу.
Льоша йде і зупиняється. Оглядається.
Іванка йде і чує позаду себе швидкі кроки, що наближаються.
ЛЬОША
Іванко!
Іванка зупиняється. До неї підбігає Льоша. Стоїть зніяковілий і мнеться.
ІВАНКА
Що?
Льоша схиляє голову, лізе рукою в кишеню і дістає манадринку. Простягає її Іванці.
ЛЬОША
На... З днем народження.
ІВАНКУ
Цілу даєш? Я думала, тільки шкірку. Погризти.
Льоша мнеться.
ІВАНКА
А хочеш, на день народження приходь. Ще анекдоти розкажеш — про таких, як я. Посміємося!
Льоша хитає головою і винувато посміхається. Дивиться на Іванку. Та теж починає посміхатися.
ІВАНКА
Ти хотів селфі?
Льоша киває.
СUT
КРУПНО: на екрані смартфону — усміхнені Льоша та Іванка, яка показує на камеру мандаринку. Чути клацання і зображення застигає.
-кінець-
автор — Олексій Мазур.
https://www.facebook.com/oleksiy.mazur/
м. Дніпро
Також на інклюзивну тему:
Кінопроєкт "Інклюзивний поліцейський" — міні-серіал (4 серії). Жанр: драмеді, пригоди, кримінал
