Кінопроєкт «Лесик» — ігровий короткометражний. Соціальна драма (логлайн + синопсис)

Лесик (20) важко перехворів у дитинстві і має ментальні вади. Живе з Матір'ю (50) — інвалідом ДЦП. Для довіску до пенсії Лесик прибирає на СТО: замітає двір, миє вбиральну, чистить унітази, збирає і виносить різне сміття.

 

Будучи надійною опорою Матері, завжди супроводжує її, коли та виходить з дому.

 

Мати конфліктує з Двірником через те, що той завжди напідпитку і не прибирає територію. А компанія-будинкоуправитель, звідки він, — КП «Жилсервіс» — не займається будинком: нічого не ремонтує, не фарбує, не штукатурить. Тому будинок стоїть не доглянутий, з облупленими стінами, з розкуроченими електрощитовими, звідки стирчать дроти. А кілька поверхів після пожежі, що виникла через неналежний стан електромережі п'ять років тому — і досі у кіптяві.

 

Мати дорікає Двірникові, що замість всього, чим «Жилсервіс» має займатися — він тільки косить газонокосаркою травичку, яка не встигає прорости після минулого покосу. Бо це вигідно, адже за це «Жилсервіс» виписує собі премії.

 

У маркеті в Матері виникає конфлікт з Касиркою і Охоронцем. Вона купила з десяток яєць за ціною, вказаною на полиці, а на касі їй сказали, що вони подорожчали і не хочуть відпускати за старою ціною. Під час суперечок Мати чує від Охоронця звинувачення у крадіжці, бо саме так, каже він, називається те, коли покупець хоче поцупити товар, не сплативши за нього справжню ціну. Матір лишає яйця на касі.

 

Уночі в Матері стається серцевий напад, на який не реагує швидка. Бо, як пояснює операторка 103, виклик не підпадає під категорію екстрених чи невідкладних — стан додзвонювачки не такий серйозний, щоби потребував парамедиків. Мати чує пораду попіклуватися про себе самій та звернутися до сімейного лікаря. Лесик біжить по аптеках за таблетками.

 

На СТО, де прибирає Лесик, живе Джемма зі своїм цуценям Джемом. Лесик доглядає їх. Одного спектоного літнього дня Джем непомітно для всіх залазить через відкриту дверцяту у салон автівки, яку Майстер тестує на дворі. Майстер надовго відлучається з СТО, захлопуючи дверцяту.

 

Помітивши хвилювання Джемми і здогадавшись про причину, Лесик починає пошуки. Зрештою, знаходить Джема зачиненим в автівці, що стоїть на пекучому сонці, а ключи в Майстра, який невідомо коли повернеться. Спочатку Лесик чекає, одначе Джемма дедалі більше нервує і жалісно скиглить. Лесик бере лом і розбиває заднє скло автівки — дістає Джема з салону. Лесика звільняють.

 

Матері дедалі гіршає з серцем і вона таки вирішує обстежитися. В лікарні, куди вона їде із Лесиком, їй рекомендують негайну госпіталізацію через виявлені проблеми. Мати відкладає стаціонар на потім, тим більше, там треба платити гроші.

 

На зворотному шляху Водій маршрутки відмовляє Матері у безкоштовному проїзді, позаяк в салоні, де багато пустих місць, вже їдуть двоє пільговиків. Водій ображає Матір і кричить на неї, щоби не затримувала маршрутку. Він тисне на газ і різко зрушує з місця, через що Мати втрачає рівновагу і падає на асфальт — Лесик не встигає її підхопити.

 

У конторі «Жилсервісу» глузують над інвалідністю Матері і Лесика. Вирішують покарати Матір за язикатість: знаходять, що по документах в квартирі й досі прописано троє — розлучившись 15 років тому, Батько Лесика так і не виписався. Тому відправляють на адресу Матері листа, щоби вона в подальшому платила за комунальні послуги за трьох. Ба більше — компенсувала недоплату за всі роки платежів і для цього скеровують позов до суду.

 

Несподівано надходить лист і від Батька, в якому він просить дозволу на зустріч. Пропонує свою допомогу. Мати не відповідає.

 

Незабаром в неї стається новий напад. Її серце не витримує. Перед смертю вона обіймає Лесика, нагадує, де у квартирі сховані гроші та просить не забувати поливати домашні квіти.

 

Їдучи маршруткою з цвинтаря, Лесик натрапляє на того самого Водія. На кінцевій зупинці, коли всі пасажири залишили салон, Лесик в нападі гніву душить Водія ременем з брюк.

 

Лесик розшукує Батька за адресою відправника надісланого ним листа й переповідає все, що сталося.

 

Після тяжких роздумів на самоті Батько вирішує взяти провину за скоєний Лесиком злочин на себе. Для того приходить до сина, лишає йому всі накопичені за роки гроші, забирає ремінь з собою і йде до райвідділку, де признається у вбивстві.

 

Лесик бачить на підвіконні зів'ялі квіти й згадує, що давно не поливав їх. Коли він це робить, то знаходить під одним з вазонів написаного Матір'ю прощального листа. Вона дуже сумує, що не може знову побачитися з ним та обійняти. Дякує Лесику за те, що був для неї єдиною і надійною опорою.

 

Пише, що вона попри все була щасливою мамою і цим щастям зобов'язана йому. Закінчує тим, що цілує Лесика, і нагадує, щоби не забував поливати домашні квіти.