А от дивіться, чисто гіпотетична версія. Є людина, яка пішла працювати на проросійського політика. От настільки проросійського, що росіяни його сприймали як генерал-губернатора. Цей політик, утилізував армію, та майже демонтував незалежність України.
З різних причин ця людина пішла працювати. Психологічна травма, ненависть до чогось чи до когось, не важливо. Працювала ця людина ефективно. Людина привела до влади намісника Росії. При цьому, людина пройшла всі перевірки російським та проросійським оточенням політика. Мала довіру та дуже добре фінансування з джерел споріднених зі спецслужбанми РФ.
А потім привівши цього політика до влади, людина як би відходить у тінь. Вона показово «йде на розрив» з цим політиком. Як нічого не було. Але всі навкруги знають, що з тієї політичної партії вихід єдиний – через вікно як Чєчетов. А коли влада проросійської політичної сили починає хитатися, то людина на майдані починає «каятися». І повертається в круги проукраїнських патріотів. І працює над іміджем патріота.
Але з перших років війни з росією, людина ніяк себе не проявляє. Ні воювати не іде, ні фронту допомагати. Навіть у допомозі шпиталям не була помічена. От просто як нема війни для тієї людини. Нє, на словах все гарно. Пише й каже дуже патріотично. Але от дій нема ніяких. Зовсім.
А потім, коли на виборах замість проукраїнського президента вибрали малороса, ця людина активізується. Стає дуже активним. При чому вона начебто підтримує проукраїнського політика, та критикує малороса. Але за дивним збігом, партія, яку колись привела до влади ця людина, теж критикує малороса. Бо є взагалі версія, що малорос за задумкою російських спецслужб, це така перехідна модель, для того, щоб зламати систему протидії Росії, та привести до влади проросійські сили. Саме ту сили, на яку раніше вже ефективно працювала людина.
А ще людина дуже активно розколює табір прихильників проукраїнського політика. Вона дискредитує волонтерів, вона призначає правильних та не правильних, цькує тих, хто сміє сумніватися в ній. Вона займає дуже активну позицію в ворожнечі серед прихильників проукраїнського політика. Через своїх віртуальних підручних влаштовує набіги на сторінки оппонентів для блокування в соцмережах. Навішує ярлики и і активно заносить в вороги тих, хто має хоч якийсь вплив на суспільну думку. Людина робить все, щоб прихильників проукраїнського політика стало якнайменше. При чому безкінечно повторює тези, які приписує «ворогам». «Збитий льотчик», треба «нове обличчя». Вже ніхто і не пам'ятає чи були ці слова сказані тими людьми, але в текстах цієї людини вони є кожного разу. При чому не важливо про що текст. Як в рекламній поліграфії та НЛП – треба привернути увагу до слів, вони друкується розміром на кегль більше. Очима майже не видно, але підсвідомість відмічає.
От яка на вашу думку вірогідність співпраці цієї людини з тими, на кого вона раніше працювала? Чи не схоже це на агента, який за легендою «покаявся», щоб повернутися та легалізуватися в стані «супротивника»?
Я не пишу ніяких призвищ. Просто перелікував те, що мені вважається дивним.
Обидва акаунти https://www.facebook.com/skitalec
та https://www.facebook.com/romandonik
під обмеженнями, тому поки що в тві та
телеграмі https://t.me/romandonik/2164