151 Навчальний Центр. Навчальний центр за назвою та за логікою, це центр де навчають. Навчальний центр мирного часу, та навчальний центр під час війни то зовсім різні вимоги та зовсім різні підходи. НЦ під час війни це відповідальність, яку не можна описати словами. Це без права на помилку, втому, лінощі. Бо люди які приходять на навчання з ТЦК, часто не мають вибору і це їх єдиний шанс на те щоб в подальшому вижити та воювати. Це дуже страшно і дуже відповідально. Сотні людей які до нас приходили на відновлення приходили з позицій і на позиції їхали. Ті хто приходив з ТЦК теж часто від нас їхали в пекло. І я знаю одне — після гарного навчання, воюють краще, виживають більше. Це просто. Зовсім без втрат не буває. Ми готуємо піхоту. Але є піхота яка воює і перемагає, є піхота яка не воює. І підставляє побратимів і суміжників. Це війна. Від навченості і впевненості в собі залежить все. Два-три навчані та впевнені в собі піхотинця, роблять «повістку» в бою. Так це працює. У нас все просто з метою. Це вже стало девізом в центрі. Від нас піхотинець повинен вийти впевненим. В собі, в своїй зброї, в своєму побратимі і в своєму командирі. Тоді він переможе. Все інше, під богом всі ходимо і у нас війна на знищення. Я підфартить.
Всі інструктори мають бойовий досвід. Вони самі з нуля пройшли шлях в боях від стрільця до командира відділення/тво ком взводу і потім стали інструкторами. Вони знають чому вчать, навіщо вчать і чого хочуть від солдата на виході. Вони хочуть того, чого в них самих не було в перших боях, коли виживали чисто на вдачі.
Навчальний центр під час війни, це відповідальність за всі процеси. Бо ми збираємо кращих з бойових підрозділів, робимо з них інструкторів для того щоб вони потім повернули в підрозділи сотні, тисячі себе, але більш навчених, впевнених, уміючих воювати і перемагати.
Для військового жити під час війни в себе вдома, то велика розкіш. Мати відносно стабільний графік роботи, то велика розкіш. Бачити кожного дня дружину, дітей, чоловіка, то велика розкіш. Спати в чистій постілі, це розкіш. Цю розкіш саме зараз тисячі побратимів сплачують в бою своєю кров'ю, та вигризають свинцем. І це кожного дня може скінчитися. Бо треба буде замінити тих, хто зараз рубається на наш комфорт та безпеку. Це захмарна відповідальність.
Один з самих великих гріхів (на мою думку) під час війни, це коли люди вдягають форму для того щоб «працювати» як до війни. Нормований робочий день, гідні зарплати, вихідні, соцпакет і таке інше. Багато таких роблять менше чим на гражданці, а отримують більше. Це просто не чесно. Кожна хвилина безпеки саме зараз кимось оплачується в окопі.
В нас є задача. Навчати піхоту воювати і перемагати. Наша ціль, щоб всі повернулися додому. Це можна зробити тільки вбивши всіх поганців та виродків. Всі просто. Чим раніше це зробимо тим скоріше повернемося додому.
В нас все крутиться навколо навчального процесу. Наша мета — за будь яку ціну зробити краще ніж це можливо. По іншому ми переважаючі сили ворога не здолаємо. Тільки ефективно і тільки впахувати. Люди в окопах не питають можем ми щось зробити чи не можем по правилам. Їм потрібен результат. Наступна зупинка наших навчаємих — піхотний бій. Їм потрібен рівень навченості та впевненість тих хто до них прийде від нас.
Але крім навчального процесу, є ще життєдіяльність та функціонування військової частини. І нам треба люди. Фахові люди які поділяють наші погляди. Які розуміють як надважливо зараз давати результат за будь яку ціну. Бо цей результат, це наша перемога та життя наших бійців. Локація Харків (область). 151 навчальний центр (межвидовий).
Треба люди на посади в ВІДДІЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. ГРУПА ЗВ'ЯЗКУ ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ. ГРУПА МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА СЛУЖБА. ЮРИДИЧНА СЛУЖБА. ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИЙ ВУЗОЛ. МЕДИЧНИЙ ПУНКТ
Аж горить
ЛОГІСТИКА. РЕЧОВА СЛУЖБА
На фахові школи вакансії. Від сержантських до підполковника. Начальники школи, викладачі, командири рот.
Вимоги — фаховість, відповідальність, мотивація, витривалість. Треба пахати.
Телефон +380 (93) 248 70 54
