Як українці під час війни залишилися без соціальних мереж та без блог-платформ в інтернеті.

Як українці під час війни залишилися без соціальних мереж, без науково-популярних журналів та без блог-платформ в інтернеті.

На жаль це дійсно так. От повірте мені.

У нас є ціле Міністерство цифрової трансформації, є купа благодійників, але створити для українців у скрутних умовах нормальні соціальні електронні платформи, щось нікого поки що не знайшлося.

ЗРОЗУМІЛО, ЩО Я ПИШУ ДЛЯ СВОЇХ ЧИТАЧІВ, ДЛЯ ТИХ КОГО ЦІКАВИТЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА.
ОТ САМЕ ДЛЯ ТАКИХ ЛЮДЕЙ НОРМАЛЬНИХ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ В УКРАЇНІ НЕ ІСНУЄ.

 Соціальні мережі*** затоптують людей які пишуть на інтелектуальні теми. Тому що їм конкурувати з матеріалами на один абзац з котиками, песиками, сміхотою та чарівними дівчатами за кількістю лайків чи переглядів ніяк не можливо. У порівнянні з ними інтелектуальні теми та довгі тексти завжди будуть якимись дуже мінорними невдахами без переглядів та міжнародної аудиторії.
 Кричущі заголовки про загрози/жахи, втрати та успіхи у війні, теж поза конкуренцією. Хоча там теж інтелектуалізм з довгими реченнями та великі матеріали відлякують 90% простих читачів. А пустий клікбейт з ретрансляцією позавчорашніх_позитивних новин з якимось підоригінальненим заголовком значно-значно забив ефір. У молоді взагалі дуже значно вважається, що читати щось більше одного абзацу це — зашквар для людей похилого віку. Вони не вірять що можна читати цілі книжки. 
 
На матеріалах про кричущі, актуальні, іноді про страшні проблеми люди НЕ СТАВЛЯТЬ ЛАЙКИ. Більшість людей бояться, що їх лайк сприймуть ЯК СХВАЛЕННЯ ОПИСАНОЇ проблеми/трагедії, а не як ПОДЯКУ АВТОРУ за висвітлення проблеми. Тобто з соціальними мережами виходить така абсурдна дурня що лайки більше ставлять не автору, а темі, змісту повідомлення.

Іноді саме смішне в тому, що найбільш відомими «українськими блогерами» стають ті, у кого російський трафік чи російська  піднакрутка... Просто тому, що росіян значно більше, і в них значно потужніші ботоферми. «Перебити» таке можуть тільки добре проплачені олігархічні проекти, медіа чи політичні. (Насправді, — не перебити, а хоч якось трошки піднятися в трафіку в таких умовах. )  Ну зрозуміло, що для цього ще потрібні й реверанси, еківоки, поважне ставлення до самих осатанілих представників «руського міра». Щоб російська під накрутка не була забита російськими скаргами на матеріал.

Я пройдуся по всім найбільш відомим платформам і покажу вам великі проблеми, які роблять це для українців малодоступним, малоефективним чи непридатним.
=============

Facebook. — Дехто вважає що Facebook покриває біля 44% українців. ... Українці у ФБ взагалі дуже-дуже довго пригнічувалася під модерацією московських офісів та менеджерів Фейсбука, які виросли на Московії. На будь-які актуальні українські теми, не сумнівайтеся, московські боти накидають вам дизлайків та страйків. Це — гарантований швидкий тіньовий бан. Для багатьох людей з молоді ФБ має занадто важкий додаток в телефоні, щоб дивитися з мобілки. ФБ значно вважається старою «мережею для похилих». Страшно бідні можливості оформлення структурованих текстів. 

Instagram. — компанія Meta відкрила Instagram додатково до Фейсбуку саме для молоді, саме для тих хто дивиться фоточку і одне речення до неї, не більше.

Enigma.ua — Українська блог-платформа. Коли її через суд при Януковичі, здається заборонили, вони  дотепер так і не відкрили доступ зі значних мобільних операторів та з багатьох інтернет операторів.

Site.ua — Українська блог-платформа. Нещодавно дуже-дуже обмежили ротацію і трафік від показу на головній сторінці. Нових людей (Sandbox) взагалі перестали показувати, членів клубу стали показувати десь в кінці сторінки без картинок до статей. В цьому сенсі «блог-платформа» перетворилася на клуб декількох старих «топ-блогерів за їх номінацією». 
Не має свого плагіну коментарів. Тому автори не мають можливості банити злісних тролів, і тому будь-яку українську патріотичну тему московитські тролі забивають єрундою в коментах.

twitter.com — Скоріше так і залишиться мережею для коротких термінових повідомлень.

dou.ua  - Блог-платформа для IT. Мені, наприклад, там відмовили в публікаціях, бо в статтях була хоч мінімальна критика стосовно чогось московитського (системи освіти) і того, що лишилося від московитського совка. Під приводом: «ми без політики і національних питань». Тобто, нам москалі скалічили систему математичної та програмістської освіти,... і тепер «про це не можна говорити і це не можна виправляти, щоб не зачепити москалів».

Декілька відомих медіа-інтернет-проектів мають формальний розділ «блоги», але там просто — свій погоджений куточок для своїх погоджених «пропартійних» авторів, погоджених стосовно списків недоторканих для критики.

Декілька років тому хтось дуже гучно заявляв про те, що в Україні начебто відкрилося багато своїх соцмереж альтернатив фейсбуку. Ці заяви дуже перебільшені і не відповідають дійсності. Я передивився п'яток топових сайтів вони і близько не дають функціоналу соціальних мереж чи блог-платформ. Я б сказав що там більше, скоріше — платформа для власних міні-сайтів, на які ніхто окрім декількох друзів ніколи не зайде. Тобто вони без будь-якої розкрутки головної сторінки і ротації на ній. Тобто без допомоги і без взаємодопомоги з трафіком для авторів.

Може мій огляд трошки застарів, якщо щось свіже з'явилося, прошу, повідомте, — гляну.
 
 ПРИМІТКИ:
 *** — Колись, на початку соціальних мереж вони дійсно були справжніми. Вони реально показували ваші матеріали, але потім сталися декілька побоїщ між спамерами-безоплато-рекламщиками та адміністраціями соцмереж. Адміністрації дуже значно декілька разів зрізали можливість людини широко представити свою статтю.  
 З дуже значним ростом у соціальних мережах активних людей адміністрації втратили можливість давати людям реально якісний, реальний сервіс розповсюдження інформації. 
В соціальних мережах одна справа коли на початку їх існування треба було розіслати для 5 млн авторів, у кожного по 10 друзів... — було 50 млн повідомлень раз у тиждень. Інша справа, коли з'явилися десятки мільйонів юнацтва які мріють стати відомими блогерами на фоточках і які понабирали собі по 5000 друзів, та ще вони і постять по декілька постів на день... Вже почалися трильйони повідомлень... Тому великі соціальні мережі почали показувати ваші повідомлення ТІЛЬКИ ТИМ ХТО ЗАХОДИТЬ НА ВАШУ СТОРІНКУ І СТАВИТЬ ЛАЙКИ.
Соціальні мережі хочуть якісь гарячі пиріжки, де купа людей одразу ставить лайки і туди під позитивні емоції можна вставити якусь оплачувану рекламу. Тільки такі матеріали вони поширюють безплатно широко ставлять в рекомендоване. Ну і як ви розумієте, від цього у «безплатні» рекомендації в більшості потрапляють матеріали з... платною рекламною піднакруткою.

Тобто щоб матеріал реально комусь показувався потрібні десятки сотні тисяч лайків, швидких лайків... 
І зрозуміло, що в цих нішах все забито проплаченими та накрученими медіа-проектами.