Так, дійсно, є всякі маленькі хитрощі псевдоуправління. Купу людей в нашій країні призначають за кумівством чи родинними зв'язками на неадекватні для них посади і вони намагаються якось викручуватись, зображати «компетентність».
Як я показав і довів у нас навіть люди, котрі не розуміють елементарного в шкільній математиці, зображають з себе за знайомством під протекцією «вчителів математики, доцентів, професорів, вчених, докторів математики, авторів підручників, відповідних чиновників-експертів міністерств...» І так, як мінімум ще в чотирьох предметах/науках. Я просто показую детально математику тому, що тут жахливо некомпетентну симулякрію довести простіше.
Отже, хитрощі шахрайчико-невігласів:
1. Дилетант може робити диспути двох професорів/генералів, щоб вони аргументували і спорили не з ним, а між собою, а він щоб слухав і намагався вгадати хто з них правий чи смачніше обіцяє.
2. Може заводити/піднімати слухняних професорів/генералів на всякі напів-повноцінні посади перших-других заступників і давати для них окремі випробувальні іспити з додатковими ресурсами. Так Сирському під час «контрнаступу» літа 23 на Запоріжжі віднімалися великі ресурси на безсенсовний штурм руїн Бахмуту з низин та околиць на бетон.
3. Можна просто по-тупому призначати тих хто безсовісно обіцяє гарні цяцянки/успіхи, спираючись на їх минулий досвід на аналогічних посадах, а потім їх знімати чехардою, як це було з першою командою «Зе»...
4. Можна просто призначати довірених друзів дитинства, рядових на посади генералів, сподіваючися, що заступники і радники виконують всю професійну роботу і приймуть всі рішення як було з Бакановим... Коли просто одразу йому завели/продавили/просунули першим заступником, який всім керував, російського шпигуна.
...
Але всі ці методи шахрайського дилетантизму мають свої обмеження.
1. На жаль ситуація в нашій армії така, що в нас взагалі майже відсутні люди з досвідом ЗАГАЛЬНОармійських маневрів. В більшості максимальний досвід — це управління на рівні бригади і то у статичній ситуації без необхідності тісної взаємодії з суміжниками та колегами на маневрі. Тобто для дилетанта просто немає командирів відповідного рівня. Їх треба вирощувати з бригадних. З усім змістовним аналізом знань-компетентностей-технологій, підтвердженого досвіду/освіти, роботи та взаємодії...
2. Більш того, ще гірше, технологічна ситуація на фронті змінюється настільки швидко, що треба не просто «досвідчений генерал армії»,... потрібен реальний живий талановитий теоретик військової справи на цьому рівні, який буде досліджувати/розуміти зміни та творчо шукати нові рішення. Зараз, навіть при талановитому освіченому достойному Головнокомандувачу в Генеральному Штабі має бути без варіантів терміново відкрите «управління поточних новацій війни та найближчих технологічних перспектив».
3. Коли ворог знає, що у нас керують дилетанти він цим свідомо користується. Так нескладний маневр ротації бригади,... але в нинішніх актуальних умовах був перетворений банковою від елементарних дебільних помилок замість покращення ситуації на трагедію для шістьох бригад, з втратами та відступами.
4. Країна і армія зараз керується у надскладних умовах, коли провладна команда ще вчора російськомовних «акторів» не дуже то знаходить взаєморозуміння з етнічними українцями, та й вже у «президентську команду третьої кадрової чехарди» та антиреальних «контрнаступів» розумні талановиті люди не дуже то хочуть йти. Люди на вищих посадах в країні вже майже перетворилися на підкреслено «не український елемент». Це породжує катастрофічний кадровий голод та пусту лаву запасних, коли навіть Головнокомандувачем доводиться призначати людину з підкреслено російською специфікою мови.
5. Величезна кількість біля вищих щаблів влади кротів-полукротів-родичів_кротів-родичів_ворогів і таке інше. Вони легко організовують та зображають для правителя-дилетанта взаємно кругову протекцію/поруку та обманні спектаклі/зливи/перекручення_реальності, навіюють нездійсненні неадекватні мрії, або навпаки фальшиве почуття безвиході, підштовхують зневажати друзів та довірятися ворогам... Тобто до величезних проблем компетентності новопризначенців додаються проблеми їх відданості
6. Це симулякрове псевдоправління дилетантизму вже стає очевидним суспільству після
— майже річного непідписання п. Зеленським серед війни закону про вікове розширення мобілізаційної бази, з подальшою важкою мобілізаційною кризою,
— провального оголошеного Зеленським літнього «контрнаступу» 23-го року всупереч всім розумним доводам і правилам,
— та особливо після майже повної зміни військового керівництва яке привело
-- від «ненаступу» Залужного БЕЗ АМЕРИКАНСЬКИХ СНАРЯДІВ та без визначеного бюджету на найближчі місяці...
-- до відступу вже призначенців п. Зеленського З АМЕРИКАНСЬКИМИ СНАРЯДАМИ ТА БЮДЖЕТОМ.
7. Симулякрове шахрайство дилетанта воно нормально працює у налагодженій системі у мирний час, коли всі на містах звично роблять свою звичну роботу. Це як запущений та розігнаний тепловоз 10 безпечних кілометрів можна віддати на «управління» навіть дитині... але не океанське судно посеред шторму.
