У
Фронт стоїть, але це — дуже оманливо. Як я вже писав, такий повільний тактичний «наступ» продавленням має у нашому випадку мало перспектив на якийсь різкий прорив. Фактично ми маємо три-чотири продавлення на дуже вузьких ділянках фронту, і ворог легко встигає законопатити за спинами продавлення оборону новими укріпленнями та мінними полями.
В той час коли телевізор забитий всякими оманливими журналістськими мріями, що ми там начебто щось майже-майже оточили чи напів-оточили,... насправді ситуація — протилежна! Ми залізли у ці три-чотири мішки на слабо обладнані позиції розбиті/пристріляні артою, часто в низинах. А в медіа розганяються звіхнуті мрії про ще подальші «наступи» З МІШКІВ. Треба зважати на те, що в ці мішки заганяються наші найкращі резерви... Ворог вже побачив де і як ми застосовуємо резерви. Починалося з того, що наші війська починали продавлювати незначні звичайні сили оборони ворога з артою за їх спинами. Тепер очевидно, що ворог вже накидає, шле в ці місця свої резерви. Очевидно, що ми несли значні втрати під ешелонованою артою та авіацією ворога і без цього. Але то був — значно вигідний бій по вибиванню ворожої арти далекою контрбатарейкою і авіації. А от проти великих сил підігнаної розпорошеної піхоти наша далекобійна точна арта з дефіцитом БК не буде мати якихось значних переваг і величезної ефективності. ВЖЕ В ЦИХ НАШИХ «НАСТУПАХ», вже зараз йдуть жорсткі зустрічні бої з контратаками.
Зараз питання стоїть так, — трохи-трохи захопитися цими зустрічними боями, трохи десь прогавити підхід більших ворожих загальновійськових сил. Тут можна за класикою захопитися і ... отримати перехлист наступу, коли резерви вичерпані, а у фронті — саморобна дірка для наступу ворога, та ще й у трьох містах. Це в ситуації, коли війська і командири на містах одностайно постійно вимагають посилень і допомоги, проїдаючи резерви. Хтось хоче стати переможцем з орденами, і йому здається, що «ще трохи, ще трохи». Є у керівництві кротів, які завше підтримають програшні афери. У ЗМІ і від чиновників розганяються оптимістичні казки про те, що наш наступ буде вічний, що наш «наступ» покращиться восени чи навіть навесні. А по факту весь цей розігнаний ЗМІ «наступ» — це просто бої і маленькі вдачі на тактичному рівні.
Так повільно протискати має сенс коли попереду через 5 км укріплення населеного пункту, на захоплення чи охоплення якого є достатні сили... А зараз іде тупе заганяння своїх військ у мішки і далекі мрії про якийсь там Токмак за 20 км,... коли ми навіть в полі дуже повільно наступаємо, що вже казати про наступ/бої в укріпленому населеному пункті. А у нас у ЗМІ просто багато якихось дивакуватих дилетантів/провокаторів, які думають що головне дійти до Токмака, а потім Токмак сам здасться.
Ми ж от тільки що на очах у всіх наступали на Бахмут (вірніше, — на його хиткі руїни) через тонку кишку, коли в нас були повні заряджені сили... Результати всім видно, всім відомі... — дуже слабенькі. Що вже казати про омріяне захоплення Токмака через довжелезну 20-кілометрову кишку ослабленими витраченими силами без резервів у відкритих для авіації ворога степах. Зараз наше командування не просто утворило загін військ у мішки! Треба розуміти, що й між цими мішками є слабкі місця які дають можливість ще більш масштабного охоплення наших ослаблених сил і резервів в мішках з тилами...
Якщо перекласти мої кричущі вимоги на мову теплих ванн, — нам зараз треба дуже-дуже покращити і оптимізувати тактичні позиції на лінії фронту (вирівняти, зкоротити). Треба відмовитися від фантомних болей, коли повністю зруйнований захоплений «населений» пункт вважається населеним пунктом,... часто це просто — хиткі аварійні руїни. Ключове тут, що ці руїни можуть бути взагалі непридатні або придатні+зручні для стійкої оборони.
ЦЕ МОЖЕ БУТИ ПИТАННЯМ ОДНОГО ДВОХ ТИЖНІВ ЯКЩО НЕ ДНІВ!!!
ПОТРІБНА НЕГАЙНІСТЬ ПРИВЕДЕННЯ У ВМІНЯЄМИЙ ВІД ЛІНІЇ ФРОНТУ!!!
Що власне сталося, чого я «кіпішую»?
1. Ми самі собі утворили три мішки біля плотних ворожих військ і стоїмо в них вже дуже-дуже-дуже довго (достатньо для реакції ворожих резервів) на дуже слабо обладнаних, розбитих позиціях ідеально відомих ворогу, багато де — в низинах.
2. З'ЯВЛЯЄТЬСЯ ВСЕ БІЛЬШЕ І БІЛЬШЕ ТЕРМІНОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПІДХІД НА ЦІ ДІЛЯНКИ ВЕЛИКИХ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИХ СИЛ рф.
3. Ці тактичні продавлення були дуже важливим успішним досвідом і вкрай важливо не втратити досвідчені там війська та командирів.
4. Я впевнений, що треба відступити зробити висновки і покращення для таких можливостей на майбутнє. Усвідомити, що ворог теж отримав і наш досвід теж.
5. Проблемна ситуація з сезонним вичерпанням партнерських бюджетних резервів допомоги (кінець фінансового року у США), плюс «витівки трампістів». Варто перейти в оборону/ЕКОНОМІЮ доки ситуація стане певною.
6. Слабенькі, на мій погляд, оборонні позиції/укріплення у цих мішках і за ними,... та й між ними.
7. Неможливість швидкого наступу, в якій здається, вже всі впевнилися при даному розкладі сил/засобів/методів.
8. У ворога є можливості легкого дистанційного мінування наших військ у цих мішках.
9. Можливе скоре посилення озброєнь ворога від партнерів, хоч від тієї ж Північної Кореї...
10. В жорсткі тузи в рукавах у пана Залужного я не вірю, судячи з результатів «наступів», на які він наважився. Нові типи озброєнь гейм-чейндж найближчим часом у стратегічній кількості не проглядаються.
11. Жорсткі неочікувані сюрпризи минулого року зникли. Ворог вже дуже добре розуміє, що «Хаймарси» працюють по координатам, а не по рухливим цілям.
Серйозним запереченням моєї позиції, здається може бути тільки:
1. Дуже велика, на мій погляд нереальна, ВПЕВНЕНІСТЬ В КОНТРОЛІ розрахунку своїх наявних резервів і резервів ворога, які на підході, включно зі швидким мобілізаційним потенціалом (резервів наближених та загальних).
2. Певна інформація, ЩО ЯКИСЬ ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ РЕСУРС ВОРОГА ВИЧЕРПУЄТЬСЯ (вибиті арта, піхота, офіцерський склад, боєкомплект, паливо, логістика, ...) Але щось по контратаках ворога, на це — не схоже (якщо вони не є дешевими м'ясними одноразовими блефами).
3. Величезна впевненість, що ЩОСЬ ТАМ ОТ-ОТ СКОРО СТРАТЕГІЧНЕ ПРОЛОМИТЬСЯ. Хоча, як я вже багато писав, на таких вузеньких ділянках, за спинами прорваної оборони, легко і швидко формуються нові мінні поля і нова оборона (що вже говорити про велику перевагу ворога в небі).
4. Жорстка ПРАКТИЧНА+ПРОГНОЗОВАНА впевненість в нездатності ворожого офіцерського складу ввести значні розпорошені м'ясні наступи. А навіть якщо так, то все — тимчасове.
...
