Страшилки про «найкращу» совєтську освіту. (З російсько-мовними вставками-цитатами саме з російських джерел)
Коли пишеш про совєтську освіту, що вона була поганою, багатьом це ріже вуха, бо вони звикли до протилежного переконання. І на користь таких переконань дійсно є аргументи. Це не освіта була гарною, а освітня система творила глобальний страшний експеримент. Радянська система освіти на безкоштовній основі, наче пилосос, висмоктувала з усієї країни мізки. Великий процент найрозумніших відправлявся у чорну діру комуно-військово-промислового комплексу у підмосков'я. Зрозуміло що найрозумніші і найуспішніші студенти залишалися у великих містах. У села і невеликі міста, замість висмоктаних нових талантів і розумників поверталися невдахи у навчанні. Якщо хтось подумав, що у великих містах на противагу цьому процвітав розвиток розуму культури то він помиляється. Кар'єрний протекціонізм, кумівство, ризики розбещення молоді, погані житлові умови переселенців і таке інше, у великих містах робили свою чорну справу.
Така система руйнувала інтелігенцію і інтелектуалізм, як у селах, так і у великих містах. Не в першому, так у другому, третьому поколінні обов'язково.
Але сама система — це не суттєво, це вже історія. І про неї можна посперечатися хіба що з вимираючими комуністами.
Актуально для нас, — це сам предмет освіти, як спадок, що залишився нам від СРСР.
Далі буде коротко, але для кого може і страшно:
Такі викриття царсько-совєтського мракобісся потрібно робити і поширювати, щоб деякі люди не думали, що тут просто йде суперечка якихось шизофреніків з усталеними «науковими істинами» .
Візьмемо щось таке засадниче, те, що може вважалося основою і початком російської науки, а у когось і до сих пір вважається ....
" ЗАКОН СОХРАНЕНИЯ МАССЫ ВЕЩЕСТВА В химической лаборатории М.В.Ломоносов обосновал
в 1748-м году закон сохранения массы вещества, который в современной формулировке
звучит так: "Вес всех веществ, вступающих в реакцию, равен весу всех продуктов реакции". "
А тепер дамо просте викриття цього дивовижного фокуса:
Смішне і коротке у тому, що "закон збереження маси" був відомий за 2000 років до Ломоносова,
а у двадцятому столітті він... просто був спростований,... його не існує.
Але, якщо хтось з російських чинуш вже видумав цю велич російської науки, то цим нісенітницям вперто вчили
дітей аж до третього тисячоліття.
І таких історій у Радянській освіті було багато. Ще більш "смішна" історія з Менделєєвим і "його"
"таблицею".
Або як всесоюзний математичний довідник (багато перевидань) вчив всю країну неправильному визначенню інтеграла.
Якщо комусь буде цікаво, якось напишу.
-----------------------
Кому цікаво, читайте детальну історію про Ломоносова за посиланнями:
"Закон сохранения массы исторически понимался как одна из формулировок закона сохранения материи.
Одним из первых его сформулировал древнегреческий философ Эмпедокл (V век до н. э.).
Ранее Эмпедокла "принцип сохранения" применялся представителями Милетской школы для формулировки теоретических представлений о первовеществе, основе всего сущего[2].
Позже аналогичный тезис высказывали Демокрит, Аристотель и Эпикур (в пересказе Лукреция Кара).
Средневековые учёные также не высказывали никаких сомнений в истинности этого закона.
Фрэнсис Бэкон в 1620 году провозгласил: "Сумма материи остается всегда постоянной и не может быть увеличена или уменьшена… ни одна мельчайшая её часть не может быть ни одолена всей массой мира, ни разрушена совокупной силой всех агентов, ни вообще как-нибудь уничтожена"."
ru.wikipedia.org/wiki/Закон_сохранения_массы
...............
Ломоносов навчався в університеті у Германії і зрозуміла що там Він вивчав цей "закон" ...
" 5 марта Корф в дополнение к своему предложению сообщил Кабинету, что за границу могут быть посланы три ученика, включая М. Ломоносова. 13 марта Кабинет, согласившись с Корфом, издал распоряжение о
направлении предложенных им учеников "в Фрейбург к берг-физику Генкелю". Позднее, 15 июня Корф решил направить их сначала на два года в Марбург, в Гессене, для того, чтобы они сначала изучили там основы
металлургии, химии и других наук. 19 сентября М. Ломоносов отправился на корабле из Петербурга, 3 ноября прибыл в Марбург и в том же месяце начал слушать лекции по теоретической и практической химии у доктора медицины Конради[40]."
ru.wikipedia.org/wiki/Ломоносов,_Михаил_Васильевич…
Ломоносов просто був одним з тих, хто писав, що не треба намагатися викривати "закон збереження маси", бо він вчив його в університеті.
"В 1673 году опыты Роберта Бойля поставили закон сохранения массы под сомнение — у него при химической реакции с нагреванием вес вещества увеличился. Бойль из этого сделал вывод, что носитель теплоты
(«флогистон", по тогдашней терминологии) имеет вес; эта гипотеза восстанавливала доверие к сохранению массы.
Однако сразу после публикации Бойля французский химик Шерубен д'Орлеан (Chérubin d"Orleans, 1679 год) указал на ошибку Бойля: увеличение веса происходило за счёт воздуха, а в запаянном сосуде вес сохранялся неизменным.
Позднее, в 1755 году об этом писал и М. В. Ломоносов в письме Л. Эйлеру (см. текст в Викитеке).
В СССР на основании этой фразы М. В. Ломоносова объявили автором закона сохранения массы, хотя он
никогда не претендовал на такой приоритет и в своём "Обзоре важнейших открытий" данный закон не упоминает.
Саме смішне в цій, м'яко кажучи, неправді це те, що "закону збереження маси" у сучасній науці просто не існує.
"В XX веке обнаружились два новых свойства массы.
(M1) Масса физического объекта зависит от его внутренней энергии. При поглощении внешней энергии масса растёт, при потере — уменьшается. Отсюда следует, что масса сохраняется только в изолированной
системе, то есть при отсутствии обмена энергией с внешней средой. Особенно ощутимо изменение массы при ядерных реакциях. Но даже при химических реакциях, которые сопровождаются выделением (или поглощением) тепла, масса не сохраняется, хотя в этом случае дефект массы ничтожен."

ru.wikipedia.org/wiki/Закон_сохранения_массы

****************************************

ЧАСТИНА 2

В рамках страшилок про "найкращу" совєтську освіту обіцяв смішну історію про "таблицю" "Менделєєва".
Ви дізнаєтес,ь що це не Менделєєва,... та й ще і не таблиця.
Краще сядьте, щоб не впасти бо, по-перше — це дійсно смішно, по-друге — це страшно, по-третє — цьому вчать ще і зараз.
Так от: це зовсім не Менделєєва, і, навіть, це зовсім — не таблиця.
Таблиця це коли є X колонок і Z строк.
А в хімії кількість елементів у "періодах" змінюється, і це вже помітно при переході з першого на другий (ха-ха).
В першому — 2 елементи, в другому — 8, третій — це якась аномалія-виключення, там не утворюються вищі орбіталі
електронів, тому там як і у другому — 8 (єдиний раз), далі кількість елементів у періодах збільшується у залежності
2*N*N з різними аномаліями і виключеннями, де N — номер періоду
(або номер попереднього періоду).
2*(1*1)=2 в першому, 2*(2*2)=8 в другому,
третій — виключення (2*(N-1)*(N-1) =8), 18 в четвертому, 18 в п'ятому, 32 в шостому, в сьомому 2*(N-1)*(N-1) =32 і так далі ...
Тобто ніякого числа-періода немає і це не таблиця, а якась параболоїдна дабл піраміда:
1,2    — 2 шт.
3,...4,...5,..6,..7,..8,..9,10   - 8 шт.
11,12,13,14,15,16,17,18
19 ...........................................36    -18 шт.
37 ........................................... 54
55 .............................................................86   - 32 шт.
87 ............................................................118
При цьому повтори властивостей елементів виникають і всередині "періодів" зі зміною типу орбіталі, починаючи з 4 періоду. Тобто повтор властивостей елементів іде з кожною новою орбіталлю. І з 4 періоду нову орбіталь перенесли у нову строку.
Але! Якщо вже заявлено про велике російське "відкриття", вам будуть і втискати "періоди" у дві строки, і виносити купи елементів (лантаноїди і актиноїди) з таблиці, щоб було щось схоже на великий не існуючий "періодичний закон".
Це стосовно того, що "таблиця" не є таблицею, і що немає ніякого "періодичного закону".
Тепер про те, що ця "не таблиця" — це "не таблиця" "не Менделєєва".
З російської Вікіпедії про велич російського відкриття 1869 року:
"Система является графическим выражением периодического закона, открытого русским учёным-химиком Д. И. Менделеевым в 1869 году. Её первоначальный вариант был разработан Д. И. Менделеевым в 1869—1871 годах и устанавливал зависимость свойств элементов от их атомного веса (в современных терминах, от атомной массы)."
Тут Ви можете подивитись справжню таблицю Менделеева з елементом ефір :
digitall-angell.livejournal.com/794931.html
pandoraopen.ru/…/kto-i-zachem-skryl-efir-iz-tablicy-mendel…/
А тут ви дізнаєтесь про відкривача дуже-дуже-дуже схожої таблиці, тільки ... на 4 роки раніше Менделєєва:
ru.wikipedia.org/wiki/Ньюлендс,_Джон_Александр
Тільки таблиця транспонована, строки є стовпцями. І навіть в обох таблицях інертні гази перенесені не звично
і не правильно в наступний період .
А я не міг зрозуміти ще в дитинстві, чому такі несхожі елементи з однієї групи О(8) і S(16),
кисень газ-окислювач,
а сірка — тверда горюча...
а мали б бути по Менделєєву схожими... І між собою утворюють стійку сполуку, навіть не зважаючи на зайві електрони SO4(-2).
Я заглядав далі в таблицю і бачив, що там далі щось зовсім не те, про що казав Менделеев, якісь винесення для зберігання неіснуючих періодів, але питати було не зручно якось, .... бо виходило, що совєти вчили якійсь дурні.
Отак от втовкмачували дітям неіснуючу простоту "винайдену" Мєндєлєєвим, ... дуркувата гонитва за "першістю".
Сподіваюсь що нікого не засмутив відсутністю "періодичності".
А може, навіть, когось надихнув тим, скільки всякого, різного треба змінювати і розвінчувати.

Як стало можливе таке оглуплення можна прочитати за посиланням у Маніфесті Григоровича :
МАНІФЕСТ ГРИГОРОВИЧА