В Україні проведена гігантська унікальна загадкова кампанія оновлення даних військовозобов'язаних. 
Безглуздість була очевидна з самого початку, але я почекав, щоб мені нічого потім не закидали, що заважаю.

Отже, у добре відомих призначених місцях були організовані масові скупчення військового зобов'язаних людей. Черги від десятків до сотень людей кожен день. Обов'язковою умовою було, щоб у кожного був телефон, паспорт, ПН. 
 Прекрасно під час війни. Такі натовпи можна було ворогу бомбити, проводити агентурну роботу, просто абсолютно скритно можна було зібрати номери масово скупчених мобільних телефонів сканером за місцезнаходженням...

Були призначені фантастичні шкуродерські штрафи за «неоновлення» даних своєчасно.
В чому же була суть «оновлення» даних? 
Людина мала надати свій паспорт з офіційною адресою, повідомити «фактичну» адресу та відмітити перевірено (SMS) телефон... :
 - паспортна адреса є у держави в комп'ютеризованих паспортних базах даних (симулякрова дія)
 - фактична адреса — це адреса, яку людина може в будь-який день змінити, пожити в іншому місці через 9 днів, повернутися назад, навіть зробити це формально перед оновленням (тоді вона наче «повідомила», але ж не в ТЦК, а в ЦНАП, а потім повернулася на стару адресу, яка у ТЦК і так є/була)
 - особистий телефон це в Україні — не формалізоване поняття,... його можна через два дні загубити/втратити/поміняти (тобто, таке «оновлення», для тих хто хоче щось намуляти/приховати, — нічого не варте). 
 
 Тобто... ніякі значені/відсутні дані, суворо кажучи, не зібрані та не оновлені. Тобто за назвою заходу ("оновлення даних") схоже просто на симуляцію діяльності, розтратництво, шкідництво...
 Витрачено для суспільства від декількох сотень_тисяч до декількох мільйонів чоловіко-днів на стояння в чергах з величезними ризиками для контррозвідки України.
 
 Що отримали? Зате тепер у кожного військовозобов'язаного чоловіка є на руках прототип військово-облікового документу на листику у вигляді qr-коду. На жаль, навіть без фотографії. Там вказана військова "посада",... якщо є, — українське військове звання. Значною мірою це — посади, які люди займали до отримання освіти, до отримання трудового досвіду, у кого п'ять у кого 40 років тому... За 20-40 років дуже значно змінилися технології,... змінився  стан здоров'я людей, чи можуть вони зараз займати аналогічні посади, — невідомо. Більш за все що непридатні. За таких витрат суспільного часу, можна було у людей хоча б запитати, яку вони за 10-40 років здобули освіту, яка освіта актуальна/реальна, управлінський досвід, посади, особливі зауваження щодо здоров'я чи особливих навичок та знань,... в кінці кінців, — стосовно рівня володіння українською мовою та іншими... Але таке зроблено не було. Мені важко судити чи є в цьому qr-коді секретна інформація чи для службового використання (посади, спеціальності) яка тепер буде доступна окупаційній армії чи її агентам при зустрічі з людиною.
 
 Друге, що отримали це загально-централізовану базу даних з місцями проживання та телефонами військовозобов'язаних. Я сподіваюсь, що наш Верховний Головнокомандувач знає, що якби до цього не називали бази даних "суперобрігами",... вони все одно через декілька тижнів у продажу на чорному нелегальному ринку і в мене немає сумнівів, що ця база дуже швидко буде в ФСБ та в армії РФ. Кротів та хакерів вистачає. Виходячи з викладеного, здається, що українська держава і армія не отримали від цього вартісного заходу нічого а ФСБ та армія РФ отримали значно. Вони тепер під час мобілізації, навіть зможуть ракети направляти у будинки з цінними воєннозобов'язаними чи працювати по телефонах... для облав на окупованих територіях або для диверсійних груп (за двома адресами зручно шантажувати родиною).
 
 Я ж не виключаю,... можливо я чогось не розумію "потаємного" у таких досить таки простих очевидних справах.