Популярний вислів про землю з «молочними ріками і кисільними берегами», що означає прагнення безтурботного життя у достатку, зустрічається у багатьох народних казках. Він згадується у Біблії, Корані, Торі та фольклорі багатьох народів. У Старому Заповіті (Торі) розповідається про те, що коли Бог Ієгова звільнив євреїв з єгипетського рабства, він пообіцяв привести їх у «добру і простору землю, в землю, де тече молоко і мед» ( Вихід 3:8 ). У кельтів в казковій країні Кокейн «кожна річка сповнена парного молока», у румунів у казках описуються молочні річки з берегами із мамалиги, вірмени в епосі «Давид Сасунський» мають молочне джерело на вершині гори. Молоко також згадується у Старому Заповіті, як жертвопринесення Авеля, яке сподобалося Богу, у переказі Йосипа Флавія.
Молоко є унікальним винаходом природи, завдяки якому життя на Землі досягло такого розвитку та завдяки якому з'явилася сучасна цивілізація. З появою молока та ссавців еволюція на нашій планеті перейшла на якісно новий рівень біологічного розвитку. Унікальні властивості молока сприяли появі розумного життя та розвиненої людської цивілізації. У той час, як відсутність достовірних ознак існування інших форм розумного життя та цивілізацій інопланетян дозволяє стверджувати, що цей винахід виявився не лише вдалим, а й унікальним у Всесвіті.
Нині ссавці є панівним класом Землі. Вони не лише вижили внаслідок попередніх численних природних катастроф, а й успішно підкорили всі континенти та океани нашої планети. Цьому сприяла особлива турбота про своїх новонароджених дитинчат, яка дозволяла їм вижити, отримати високорозвинену нервову систему та інші важливі пристосування до життя, включаючи найкращий захист своїх життєво важливих органів. Все це виявляється пов'язане із вигодовуванням свого потомства молоком.
Серед важливих компонентів, що містяться в молоці, можна виділити такі.
Жири для новонароджених ссавців та людини необхідні не тільки для забезпечення теплоізоляції в перші місяці життя в умовах навколишнього середовища, а й, що важливіше, – для побудови та зростання своєї нервової системи, яка на 60% складається з жирів та холестерину. Вчені зі Сколківського інституту науки і технологій та біологи Німеччини вважають, що когнітивні здібності людини пов'язані саме з кількістю жирів у нервовій тканині. В інших видів тварин жирів менше, і їхня розумова діяльність не така інтенсивна. Докладніше про це розказано у науково-популярній статті про жир.
Ссавці мають найрозвиненішу нервову систему, в порівнянні з іншими живими організмами. У них надзвичайно розвинений передній мозок, у якому знаходяться центри зорових, слухових та нюхових органів чуття, пам'яті та мислення (складні форми умовно-рефлекторної поведінки). У ссавців, порівняно з іншими організмами, є швидша провідна система пірамідного шляху, що пов'язує між собою різні частини нервової системи. У перший рік життя дитини, коли його зростання збільшується в 2 рази, а вага в 3 рази, його мозок розвивається фантастично швидкими темпами, формуються численні нервові волокна, встановлюючи щогодини близько 15 млн. нових зв'язків між нейронами. Нервові волокна мозку та пірамідного шляху інтенсивно покриваються мієліном, який забезпечує більшу швидкість проходження імпульсів і який на 75% складається з жирів. Таким чином, за допомогою молочного вигодовування та постійного припливу жирової емульсії забезпечується більший обсяг пам'яті та краща продуктивність центрального процесора, яким за сучасною термінологією можна було б назвати головний мозок. При цьому батьки (як мінімум — мама, що годує) не можуть залишити своє дитинча до закінчення терміну грудного вигодовування, тому що е призведе до швидкої загибелі потомства. Тому вони просто змушені перебувати поряд зі своїми дітьми протягом довгого часу і власним прикладом допомагають формувати у нього перші складні умовні рефлекси і поведінкові реакції, які допоможуть тому в дорослому житті.
Не менш важливим для дитини є формування скелета, що інтенсивно відбувається у перші місяці життя. Для цього новонародженому ссавцю (немовляті) необхідно надходження великої кількості кальцію та вітаміну D, що забезпечується молоком. Також не менш важливою функцією кісткового скелета є не тільки опорно-рухова, а й захисна. При цьому природа як міцний матеріал для захисту вразливих органів голови, грудної клітини та тазу ссавців використовувала саме кістку, а не, наприклад, твердий та легкий полісахаридний хітин, який використовують комахи та ракоподібні (приклад – міцний хітиновий панцир краба).
Солі кальцію не лише надають особливої міцності кістки, але й надають їй екрануючих властивостей, які використовуються для захисту від дії іонізуючого випромінювання органи імунної системи та кровотворення. Поряд із більш розвиненою нервовою системою це також відіграло важливу роль у виживанні ссавців у драматичні періоди історії Землі. Причому кровотворна та імунна тканина починають переміщатися з печінки та селезінки у більш захищене від випромінювання місце – кістковий мозок – відразу після народження. А неминуче під час цього перехідного періоду ослаблення імунітету компенсується лакто- та імуноглобулінами, що знаходяться у материнському молоці. Тобто імунітет у цьому вразливому для дитини періоді життя забезпечуться саме молоком. Таким чином, наші предки — ссавці виявилися не тільки розумнішими і спритнішими за усіх конкурентів, у тому числі динозаврів, а й стали більш захищеними від космічної радіації, рівень якої час від часу значно збільшується на Землі внаслідок різних природних катаклізмів (вулканів, падінь комет, спалахів наднових зірок, інверсій магнітного поля та ін.), що часто призводило до катастрофічного вимирання великої кількості живих істот.
Таким чином, молоко допомогло ссавцям завоювати Землю. Цікаво, що у появі розвиненої людської цивілізації головну роль також зіграло молоко. Справа в тому, що в процесі дорослішання ссавців у клітинах їх кишківника зникає лактаза – фермент, що допомагає засвоювати молочний цукор – лактозу. Дорослі тварини вже не годуються материнським молоком, тому що у них перестає функціонувати за непотрібністю цей фермент і неперетравлена в такому випадку лактоза служить їжею для мікробів, що живуть в кишечнику, що може викликати розлад кишечника. Це відбувається майже у всіх ссавців, з одним єдиним винятком. У людини близько 10 тисяч років тому ген LCT, відповідальний за регулювання вироблення лактази мутував, і з'явилися генетично нові сучасні люди, здатні засвоювати лактозу протягом усього життя. Досить корисна мутація швидко поширилася, і в результаті близько 80% сучасних європейців можуть пити молоко без особливих проблем. Серед народів Азії, Африки, Латинської Америки цей відсоток набагато нижчий.
Найбільшими поселеннями Землі періоду 5500-3000 гг. до н.е. були поселення Трипільської культури , що знаходилися на території сучасної України та Румунії. У цих поселеннях проживало близько 10-20 тис. осіб, які займалися землеробством і скотарством, розводячи велику та дрібну рогату худобу. Серед трипільського посуду в археологічних розкопках часто знаходять глиняні глечики для молока із зображенням корів та кіз, що є доказом наявності у них скотарства та регулярного вживання молока.
Взагалі, розвиток цивілізації можливий лише за наявності великих поселень, у яких з'являється спеціалізація та поділ праці. Однак, при накопиченні великої кількості людей у таких поселеннях неминучі спалахи різних інфекційних хвороб та епідемій, що масово знищували ці поселення. До появи скотарства так і було. При вивченні скелетів перших землеробів із поселень неоліту було виявлено ознаки різних захворювань, анемій, захворювань зубів та зниження щільності кісток. Середній зріст людей тоді зменшився на 12 сантиметрів, а дитяча смертність різко пішла вгору. Становище врятувало одомашнення рогатої худоби та формування симбіотичного домашнього господарства, коли домашні тварини отримували від людини захист та їжу, а людина – молоко та м'ясо. Регулярне вживання молока та молочних продуктів призвело до того, що люди стали вищими, сильнішими, здоровішими, у них покращився імунітет.
Крім спалахів банальних інфекційних захворювань на ГРВІ та грип, найбільшими і найнебезпечнішими для людства в давнину виявилися спалахи чуми. Торкалися вони і поселень Трипільської культури. У ті часи звичайним ритуалом для цієї культури було періодичне (раз на 50-80 років) спалювання своїх поселень та їх міграція на нове місце, що давало початок новим поселенням і часто – новим культурам та цивілізаціям. Ритуал спалювання старого поселення можна пояснити погіршенням екологічної та епідеміологічної обстановки за тривалого проживання одному місці. Нещодавні палеонтологічні дослідження виявили палички чуми, характерні для Трипільської культури, у найвіддаленіших місцях Європи. Трипільська культура, що зникла згодом, передала здатність до засвоєння лактози представникам наступної ямної культури, а потім і більш сучасним поселенням на території України.
Дорослій людині для підтримки організму та збереження здоров'я рекомендується споживати не тільки кальцій (1г – щоденна норма), але й вітамін D, що він може отримати в одній порції молока. Згідно з сучасними дослідженнями, вітамін D, який міститься в молоці, має вирішальне значення у боротьбі з інфекціями, зокрема із сучасною корона вірусною інфекцією. Стійкість до хвороб виявилася вищою у носіїв гена LCT, який і зараз і у давнину дозволяв їм благополучно долати різні інфекції.
Періодичні епідемії чуми, які практично знищили біблійних филистимлян, пізніше у середньовічній Європі забирали життя до третини населення. Проте, навіть за відсутності антибіотиків і без дотримання правил гігієни та санітарії більша частина населення Європи виживала, а їхні поселення та міста не занепадали. У той час, як існували приблизно в той же час в Америці цивілізації майя, інків, ацтеків загинули. Причому до повного занепаду цивілізації інків та ацтеків прийшли не тільки завдяки військовим перемогам європейців-колонізаторів, а й переважно нездатністю протистояти новим інфекційним хворобам з Європи, що добре описав ще Мак-Ніл у своїй книзі «Епідемії та народи».
Таким чином, європейці в порівнянні з іншими народами відрізнялися не тільки більшою фізичною силою та розумом, але також здоров'ям та стійкістю до заразних хвороб, що дозволило їм створити в Європі численні поселення, міста та держави. Вільна та прогресивна конкуренція між цими сильними та незалежними містами та державами призвела згодом до тріумфу Європейської цивілізації . Більшість сьогоднішніх європейців мають ген, що сприяє засвоєнню незбираного молока. Чума та інші епідемії виявилися тим жорстким ситом, яке швидко відсіювало слабких та хворих людей, що не мали гену LCT. Згідно з даними наукових досліджень, після кількох епідемій чуми ті європейці, які вижили, стали щасливими володарями гену LCT і кращого здоров'я. За дуже короткий проміжок часу, з погляду еволюції, 80% європейців отримали прогресивну здатність пити молоко у дорослому віці та максимально засвоювати його корисні складові. У наш час у деяких європейських народів, наприклад, у голландців, непереносимість лактози виявляється лише у 1% населення, інші 99% голландців засвоюють молоко без проблем.
Споживання молока та молочних продуктів забезпечило європейців стабільним джерелом жирів, білків, вуглеводів та вітамінів, зумовивши вищий рівень фізичного та розумового розвитку не лише їх дітей, але й дорослих, тобто усього населення. Про важливість для розумового розвитку дитини вітаміну D, що міститься у великій кількості в молоці, свідчать також повідомлення про те, що при низькому вмісті цього вітаміну у новонароджених більша ймовірність розвитку у дітей шизофренії та аутизму .
Інші народи, носії яких не можуть повністю перетравлювати свіже незбиране молоко (напр. азіати), можуть без проблем вживати в їжу кисломолочні продукти, в яких міститься менше лактози. До того ж, в кишечнику людини залишкова лактоза додатково розщеплюється ацидофільними лактобактеріями, що знаходяться в кисломолочних продуктах. Причому найпростіший кисломолочний продукт — кисле молоко, або кефір — утворюється з молока само собою, протягом дня, без додаткових затратних маніпуляцій.
На закінчення можна навести ще багато доказів та доказів корисності молока для здоров'я дитини та дорослої людини, але краще це зробити в окремому пості.