Нам пощастило, чи ні, як кому, жити в часи змін. Так, звичайно, світ навколо нас змінюється постійно, але в даний час зміни надто інтенсивні. Для нас, для нашої держави.

Питання стоїть просто — бути, чи не бути.

Чітко та зрозуміло ( принаймні для мене).

Мені часто дорікають, навіщо я щось зробив, чи щось сказав. Своїми словами чи діями когось образив, а це ж гарна людина.

Взагалі, " чого ти лізеш, самий розумний? ".

Так я часто буваю різким, незрозумілим та некомфортним для оточуючих. Однак по іншому не вмію та і не хочу вміти.

Буваю злий, буваю не правий.

Але не буваю БАЙДУЖИМ, і дуже сильно боюсь таким стати.

Оці такі самі незручні, незрозумілі та некомфортні стояли біля мого плеча на першому Майдані, прикривали спину на другому Майдані, ділилися цигаркою в окопі під Донецьком.

Бо нам Не Байдуже, і якщо ми комусь не зручні та некомфортні — то вибачте, або не вибачайте. Ось це мені дійсно байдуже.