Вміємо ми, українці, створювати собі проблеми. Ну, дуже ми любимо зачаровуватися, ідеалізувати і незабаром вже відчувати розчарування. А далі ненавидiти того, кого нещодавно підносили.
Ми, як ніхто, вміємо придумувати і приписувати тим, хто збирається у владу, неіснуючі властивості. А через невеликий час, з криками та образами, під керівництвом численних і вільних медіа України, дружно зносити їх з п'єдесталу. При активній і цілеспрямованій підтримці ЗМІ східного сусіда. Та й не тiльки їх ЗМI. Всього керiвництва. «Мышебратья»!
Це ви, мої дорогі, в 2004 році, підтримуючи Помаранчевий Майдан (подія світового масштабу!), надавали першому Українському Президенту, інтелігентній і не злодійкуватiй людинi, властивості Месії і переконували себе i всiх нас в цьому. Вважали, що він ОДИН здатний вирішити всі проблеми в країні. А те, що він за всю свою каденцію, майже не мав ні своєї більшості в Раді, ні свого уряду, те, що його самого «мочили» колишні соратники (звичайно, взаємно!), вас не сильно зачепило. Навiть те, що вiн без жодних перешкод передав владу тому, кого обрали ви (фактично, ми!), вам теж не сподобалось. Як i те, що вiн досi мирно живе поруч з нами i тихо, майже непублiчно, робить кроки з розвитку нашої культури і популяризації українського мистецтва. І майже ніякої політики.
Вiн не був i не стал сильним лiдером, якого собi малювали ви, но вiн п'ять років прищеплював нам свободу, зокрема свободу слова. Сподiваюсь, що ми її не втратимо!
Далі, ви, мої рідні, вклали Булаву в руки неприкритого бандита з двома тюремними термінами. Який почав будувати по всій Україні один великий Донбас. Причому, в самому кримінальному його значенні. Ви вже забули фразу «Донецькі»? Я — не про простих трударів цього регіону!
Вам, українці, під час виборів 2010 р. «не подобалося, що Помаранчевi сваряться і не можуть розділити повноваження, а вільні ЗМІ все це на вас, бідних, виливають». Так, це не дуже приємно, хоча демократично. Тому, попит на рожеві окуляри вiд Партії Регіонів швидко поширився по країні. «Почую кожного!» Авжеж! Ще й при відповідному схваленні зі сходу. Кількість телеканалів РФ в наших мережах тодi зашкалювала! Мир, дружба, жуйка.
До чого привела ваша (наша) довірливість і постійна ідеалізація кандидата, ви пам'ятаєте? Кандидат, до своїх тюремних прізвиськiв, додав ще один. «Ростовський». А ще, він настільки став ручним і керованим (мабуть, ще з тюремних часів) спецслужбами сусідньої країни, що лише до них і зміг втекти. Попередньо обікравши країну і кинувши її в безодню кривавої бійні. З тими, до кого вiн й втiк. Але, його обрали ви, мої любі земляки! Вам же набридли «Демократичні суперечки і відкриті обговорення наших проблем»? Надое-е-е-ло!
Після початку війни в 2014 році, не маючи легитимного президента, ми всі зібралися і вибрали його за один тур голосування. У години небезпеки ми вміємо збиратися. Тим більше, що на той момент інших реальних кандидатів у нас i не було.
У Порошенка є чимало моментів, пов'язаних з бізнесом і терпимістю до своїх друзів. Які не дають йому нi позитиву, нi роблять його краще. Але, він реально зробив те, що нікому з його попередників в Україні не вдавалося. І весь його термін правління був під час безперервної війни.
Нагадаю. Гаряча фаза війни зупинена, згадайте, що було на Донбасі після відкритого введення військ і техніки в кінці серпня 2014 року? Ви забули, що ми спостерігали за їх просуванням на захід? І це відразу після того, як ми звільнили Слов'янськ, Краматорськ, Лисичанськ і багато інших населених пунктів на українськiй землi! А це і було виконання обіцянок Порошенка про швидке завершення війни. Невже це він винен, що росіяни зайшли регулярною армією на День нашої Незалежності в 2014 р.?
Україна, нарешті отримала довгоочікувану Асоціацію з ЄС і розширений договір про торгівлю з ними. Кажете, ми його не відчуваємо, не бачимо? А війну і посилення нашої Армії ви бачите? А скiльки рокiв пройшло в країнах Східної Європи, щоб побачити, знаєте? І, це без війни! Всiм хочется жити краще вже сьогоднi. Но, не всi спроможнi приймати реалії при торжестві повального популізму.
А постійну допомогу від всього вільного світу, підтримку на словах, фінансову, мiлiтарну, теж не бачите? Джавеліни, Хаммери, катери, радіорозвідка, бронежилети, набори медичної допомоги, каски, прилади нічного бачення, нова форма з берцями, підготовка особового складу натовськими фахівцями et cetera? А створення антиросійського коаліції, роботу зовнішньополітичного відомства по згуртуванню всіх сил світу проти ядерного агресора, наявність і підтримання великої кількості санкцій, спрямованих на приборкання вбивць, нашого з вами, українського народу і нашої, з вами, країни. Теж не бачите? «Регiональнi» рожевi окуляри заважають? Чи люта ненависть до президента, яка переважує над навмисно неозвученими надiями не зрозуміло на що? Де кожен домислює самостійно. І деклароване «Об'єднання країни» полягає саме в цьому. В домислюваннi! Причому у кожного по своєму. Яке прекрасне «Об'єднання країни», любi мої!
Безвіз — можна обмежиться одним словом, але, тим, хто не живе і не збирається жити в обмеженому світі, Тайожних союзах чи за Залiзною завiсою, не потрібно нічого продовжувати!
Томос — про це ми і мріяти не могли! Порошенко цього і не обіцяв, але при найменшій можливості зробив це. Так, не один. Але — він генератор цього процесу. Звичайно, при підтримці. Так, тому у нього і є підтримка, що його визнають i поважають у світі. Він має величезну кількість зв'язків і авторитет на зовнішній арені. Адже, навіть не прихильники його, цього не зможуть заперечувати. До речі, подібний феномен був і у Горбачова і у Ющенка. Усередині країни їх популярність опускалася до мінімуму, а за межами своїх країн вони назавжди залишилися авторитетними і шанованими людьми зі світовою популярністю.
Любi мої, ви ніколи не замислювалися — чому?
Децентралізація вже працює. Спотикається, вчитися, але ВЖЕ працює. Мільйони людей це вже відчули. Покрокова, не швидка, але інтеграція з тим світом, напрямок до якого ми закріпили, навіть, в нашій з вами, українці, Конституції! І це теж вчинок чинного президента. Боюся, але ми можемо ще зіткнутися з його наслідками, які поховають надії реваншистів.
Декомунізація! Так, наші діти і онуки вже не будуть ходити по вулицях імені катів нашого з вами, українського, народу! Їх пики «професійних революціонерів» не будуть перед нашими очима!
Такі ми, українці, що популярність будь-якого нашого президента завжди різко зменшується після його обрання. І Порошенко не виняток. Більш того, у нього помітно більше зараз підтримка, ніж у Кучми і Ющенка в кінці їх каденцій. Хоча, звiстно, цього не достатньо для перемоги над «Надією в невідомі зміни з новою командою зі старих осіб». I це — наш вибiр! Добровiльний.
І зараз знову, ми зображуємо швидке розчарування, яке підігрівається усіма видами ЗМІ, причому не тільки в нашій країні. Приголомшливе єднання наших олігархів з ворожими. Аби у них з'явився свій шанс дістатися до Булави. Страшно те, що до цього хору українських олігархів, унiсоном вторить ворожа пропаганда.
А спільні співи, любі мої, в одному хорі з ними ще НІКОЛИ для України не проходили безкровно!
