Господи, та припиніть ви обговорювати рycню, вона не варта ані вашої уваги, ані ваших спростувань, ані, тим більше, вашого співчуття.
Вони всі — напівживі, зомбі. Як приїздять до України, помирають остаточно. Залишаються там — просто продовжують гнити.
Нас не цікавлять їхні новини, їхні ефіри, їхня «культура» та хто там в них «протів вайни». Нас цікавить лише кількісна оцінка утилізованних орків. Та момент, коли вони визнають поразку. Все.
Замість розповідати про рycнявi телеефіри, зверніть увагу на українців. В нас десятки тисяч людей виходять по країні не з плакатиками, а голіруч проти танків та орків. В нас тисячі волонтерів рятують життя. В нас сотні тисяч воїнів утилізують poсійськy мерзоту.
В нас є Anton Senenko, що витягає людей з-під обстрілів, ризикуючи життям, в нас є Сергій Павлюк, який в окупованому місті з українським прапором в руках прямо в обличчя окупантові відправляє того слідом за російським кораблем.
В нас є харків'яни, чернігівчани та сумчани, що вже два тижні живуть під постійними обстрілами, в нас є херсонці, мелітопольці, бердянці, що дають відсіч окупантові навіть без зброї в руках.
В нас є, бляха, маріупольці.
Маючи поруч таких неймовірних людей, приділяти увагу руським хвойдам будь-якого гатунку — просто безглуздо.
Просто похороніть їх. Там немає живих.
