Ви могли з нею спілкуватися в Центрі допомоги українським біженцям на Боттовій 7 в Братиславі в Словаччині.
Вона могла надавати Вам консультації та питати Ваші особисті дані. Або як добра дівчинка-волонтерка пропонувала допомогу щодо вирішення Ваши питань щодо житла або роботи.
Допомогти знайти дитячий садочок для дитини, або школу — це її спроба ввійти до Вашої довіри,щоб потім запитати інформацію про Вас та Вашу родину.
Чи пропонувала вона, щоб Ви виконали якійсь опросник або анкету?
Чи Ви впевнені,що ця мила волонтерка, а за суміцництвом агітаторка ЛНР не передасть інформацію щодо Вашої родини російським найманцям?
Як ця мила дівчинка змінила форму військових угрупувань ЛНР на жилетку словацької волонтерки — в нашому матеріалі.
Від пропагандистки терористів, до стриптизерки і волонтерки. Запаморочлива кар'єра громадянки Луганської народної республіки.
Словацька волонтерка, яка стверджує, що вона біженка з Маріуполя, співпрацює з терористами Луганської народної республіки і наразі працює з біженцями в міжнародній організації World Health Organization Slovakia і збирає особисті дані сімей українських військовослужбовців. Поки їхні близькі воюють на фронті, самим біженцям загрожує небезпека в Європі.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну величезна кількість людей були змушені покинути домівки та шукати притулок за межами своєї країни. Однак, під виглядом біженців до Європи кинулися й такі люди, які співпрацюють з російськими терористами. І навіть самі беруть участь у їхніх військових організаціях.
Нещодавно стало відомо про одну з таких особистостей — громадянку ЛНР Дар'ю Сергіївну Дзигар. Яка під виглядом біженки в'їхала в Словаччину і наразі працює у Всесвітній організації охорони здоров'я — World Health Organization Slovakia як співробітник з комунікацій з українськими біженцями. В її завдання входить збирати інформацію та особисті дані біженців і членів їхніх сімей. При цьому у багатьох з них є близькі родичі, які воюють на фронті, і деякі з них проходять лікування після поранень у Європі.
Але ще нещодавно, Дар'я Дзигар проживала на окупованих територіях України в Алчевську і разом з матір'ю відкрито підтримувала Луганську народну республіку. Вона брала участь у військових організаціях ЛНР, займалася російською пропагандою і носила російську військову форму. А в соціальних мережах закликала до вбивств українців. При цьому її не зупиняло навіть те, що вона сама українка.
У забороненій в Україні соціальній мережі «Вконтакте» 30 квітня 2019 року Дар'я Дзигар розмістила свою фотографію у військовій формі російської армії. Її подружка Анастасія Лаптєва написала: «Готові воювати просто зараз». На що Дар'я Дзигар відповіла: «Ми такі». І на знак схвалення вбивств невинних жителів України розмістила квіти.
У мережі інтернет можна знайти її фотографії з таких заходів як: Безсмертний полк, День Перемоги, військові навчання для молоді, численні концерти на підтримку ЛНР і багато іншого.
На іншій фотографії вона посміхається і позує в російській формі в групі молодих людей. На ній військовий берет, прапорець із кольорами Луганської народної республіки і пояс із гербом СРСР.
На наступному фото вона марширує у військовій формі у складі молодіжної групи. Вони всі одягнені у форму російської армії, носять заборонені в Україні георгіївські стрічки і прапорці Луганської народної республіки.
На наступному фото вона стоїть із портретом учасника Другої світової війни під час військово-політичної акції «Безсмертний полк» в окупованому Алчевську. На передньому плані — виступає мер від окупаційної влади Наталія Пяткова.
У цьому немає нічого дивного, адже починаючи з 2016 року, Дар'я Дзигар була учасницею агітаційного ансамблю «Прем'єра» Луганської народної республіки, який базується на базі Алчевської музичної школи №1. У його складі Дар'я брала участь у концертах на підтримку Луганської народної республіки та займалася проросійською пропагандою.
Її мати Анастасія Дзигар навіть хвалилася в соціальній мережі Вконтакте дипломами своєї доньки, які були видані органами Луганської народної республіки, і розміщувала пропагандистські концерти, в яких виступала її донька.
Деякий час тому вона потрапила в поле зору українських волонтерів, які займаються пошуками проросійських сепаратистів, і її було додано до списку осіб, які співпрацюють з окупантами.
«Розпочинаємо Парад бл@дей Дзигар Анастасія — 04.04.1977. Разом з донькою Дарією мешкала у м.Маріуполь, кума „народного мера Алчевська“ Бойко Миколая Зельмановича з яким навчалась в Донбаському державному технічному університеті. Пропагандує руський мір. Розміщує символіку лугандонії та їх заходи в соціальних мережах. Працює на окупантів в адміністрації Алчевського металургійного комбінату. Має бізнес на окупованих територіях. Отримала паспорт лугандонії. Відвідує клуб КРК PartyZone в Алчевську.»
У 2014 році під час початку вторгнення Росії в Україну хрещений батько Дар'ї Дзигар — депутат міської ради від Комуністичної партії Микола Бойко — організував в Алчевську референдум щодо приєднання до Луганської народної республіки. Мітинги супроводжувалися побиттям тих, хто підтримував Україну. Але вже в серпні 2014 року він втік в Україну через конфлікт з іншим угрупованням бойовиків і був затриманий українськими солдатами.
Зараз Микола Бойко проректор Донбаського державного технічного інституту і підтримує теплі стосунки з мамою Дарини — Анастасією Дзигар, з якою раніше навчався в університеті.
Примітно, що за українським законодавством кримінальна відповідальність починається вже з 16 років. До цього віку відповідальність за свою дитину несуть батьки. Наразі в Україні Дар'ї Дзигар та її батькам загрожує арешт терміном до 15 років за вчинення державної зради і посягання на територіальну цілісність України. Оскільки після досягнення віку кримінальної відповідальності, Дар'я Дзигар також продовжувала агітувати за Луганську народну республіку.
В умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну такі речі виглядають по-справжньому жахливо.
Такими прикладами є участь у Дні захисника Вітчизни на тлі прапорів Луганської народної республіки та виконання російських патріотичних пісень для Союзу земляцтв Луганщини.
Після того, як Дар'я Дзигар довела свою прихильність до терористичного режиму, вона отримала можливість вступити до Маріупольського державного університету і незабаром стала головою студентської ради. Завдяки цьому вона отримала можливість очолити життя студентського самоврядування Маріуполя — стратегічно важливого міста на Донеччині, яке після масштабного вторгнення Росії зазнало масового терору з боку загарбників.
З ректором Маріупольського державного університету
За допомогою зв'язків Дар'ї Дзигар вдалося виїхати з Маріуполя, під час наступу російських військ. Після чого вона як біженка приїхала до Словаччини, що межує з Україною. Адже саме через цю країну проходить потік українських біженців, які рятуються від війни.
Намагаючись знайти контакти в середовищі словацьких підприємців, перший час Дар'я Дзигар працювала в українському барі, а потім у стриптиз-клубі "Pressburg" у Братиславі, де надавала сексуальні послуги за винагороду.
Однак, зрозумівши безперспективність цього, вона почала займатися громадською діяльністю і була найнята на роботу як співробітник Центру допомоги біженців у Братиславі. Під виглядом волонтерки та української патріотки вона входить у довіру до людей, які втекли від війни і в стресі повідомляють їй особисту інформацію.
9 Судячи з усього, передача особистих даних відбувається, зокрема, і через її матір Анастасію Дзигар, яка регулярно з'являється в Європі, але все одно безпроблемно повертається на окуповані території.
Водночас цікавою є позиція самої World Health Organization Slovakia, адже такі структури мають проводити спеціальну перевірку і розуміти кого вони беруть на роботу.
Можливо, що хтось із керівництва цієї організації в Словаччині і сам пов'язаний з бойовиками або навіть спецслужбами Росії?
