Слухайте, ну ось навіть розмірковуючи з тих позицій, що я не знаю рельно чи була спецоперація чи ні, чи злив хтось інформацію Росії чи ні, перебуваючи в інформаційному полі, наповненому інформаційними вкиданнями і уривками чиїхось даних, я не розумію найпростішого: чому в підливанні масла у вогонь включилася ціла фракція Слуги Народу в Раді?
Залишити повним складом залу засідань під час обговорення питання лише створення парламентської слідчої комісії, яка б дослідила інформацію і могла б зробити висновок взагалі мала місце вся ця історія чи ні, це все одно, шо тупо плеснути бензину в ледь тліюче багаття. Власне, як і решта дій представників влади з цього питання.
Чому настільки критично потрібно ховатися від з'ясування обставин? Вам кинули виклик, то знайдіть в собі мужність і дайте відповідь, якшо вам нема чого приховувати, і ви хочете вивести всю цю муть на чисто.
Бо виглядає все таким чином, шо вас зараз возять вашою голою дупою по бруківці на чужій ринковій площі. І ще Вітольд Фокін підпердує на користь зради, роблячи це максимально токсично, і президент Зеленський вручає державні нагороди попам московського паріархату.
Чи дійсно історія настільки не гарна, шо там справді є шо приховувати? От я чесно питаю, без жодного саркастичного підтексту.
В дорослій політиці біля кожного запитання є клітинка для відповіді. Або її заповнить той, кому це запитання поставлене, або її заповнять інші, і тоді ваша найчесніша відповідь не матиме вже жодного сенсу.
