Написав текст Вона вам не ескортниця!, отримав низку коментарів такого штибу:
 
«і Вас зє'рмак з подляком покусали?»
 
В українському суспільстві панує невротична атмосфера: ти обов'язково повинен мати пана, який тобі командуватиме «фас» або «фу».
 
І ніхто тобі не повірить, якщо ти висловлюєш думку незалежно. Навіть якщо вона лише співпадає із позицією того або іншого, але чужого пана. Це ж точно означає, що хтось тобі заплатив.
 
Ну не може ж бути такого, щоб вільний українець у вільній Україні вільно висловлювався, правда?
Ти обов'язково потрапиш між жернами. Тебе обов'язково запишуть у порохоботи або зелеботи, або олігархоботи, або марсіаноботи, або вигадають під твій випадок якесь спеціальне «ботство».
 
Н — невроз
 
Люди обо'язково шукають пана і, шукаючі, знаходять. І тут немає різниці між українцями і московитами: рабство не має національності. В Росії один пан на всіх, а в Україні їх багато. Різниця по формі, зміст — той самий.
 
Тільки, панове і ваші вірні служки, це ВАША проблема, а не моя. Я лише із великою вдячністю користуюся українською свободою задля, певен, користі самого ж українського суспільства.
 
І мені байдуже, який там пан що собі думає про те або інше, із чим він згоден, а чим обурений. А завтра він передумає і змінить «точку зору», а разом із ним і ви. Так і «коливаєтеся разом із лінією партії».
 
А я маю сміливість мати власну точку зору, не шукаючі собі ані панів, ані підпанків. Можу собі дозволити.
 
А от вам має бути бути соромно перед пращурами за вашу добровільну неволю.
 
Живіть тепер із цим.